08.07.2015
1363
Час читання: 2хв.
Рецензія на книгу Світлани Львівської та Богдана Мельничука — «Кохання до нестями» або приречені на щастя
Не так давно світ побачив авангардно-любовний роман Світлани Львівської та Богдана Мельничука — «
Кохання до нестями». Оскільки роман любовний, то не дивно, що слова «вам судилося бути разом» задають тон усій історії. Судилося. Але не все так просто. За власне щастя потрібно боротися. Боротися із життєвими обставинами, іншими людьми, і з собою. Так судилося і героям книги — мужньому багатому іспанцю Ніколя та чарівній, кмітливій заробітчанці із України — Вероніці. Вони живуть у різних світах. Він звик, що його люблять за гроші, що будь-яка дівчина підкориться йому. Їй же не потрібно чуже багатство, вона хоче залишитися собою, а кохання змінює людей, підкорює. Цій парі у боротьбі за щастя, окрім недругів, прийдеться перебороти ще й самих себе. І ще не знати, що важче.
Сюжетна лінія у роману одна. Та це не означає, що у книзі бракує персонажів. Навпаки, ви зіткнетеся із харизматичними іспанцями, які у намаганнях розлучити чи об’єднати пару, часто переходитимуть усі межі розумного чи дозволеного.
Розповідь динамічна, події відбуваються на тлі незвично-екзотичної Іспанії. Вчинки персонажів не завжди логічно вмотивовані. Та це любовний роман і зрозуміло, що герої частіше прислухаються серця, аніж розуму. Той осліплений коханням, інший ненавистю, ще хтось виправдовує свої вчинки ревністю… Пристрасті так і вирують.
Книга, як вже зрозуміло з назви, про кохання, тому не потрібно шукати у ній якогось глибоких підтекстів. Автори тільки ще раз доводять, що справжня любов здолає усі перешкоди, та за неї потрібно боротися.
Тож «
Кохання до нестями» — для тих, хто хоче відпочити на дозвіллі, поринути у світ пристрастей справжнього кохання та ще раз переконатися, що хепі-енд існує.
Семак Діана