Агенція «Незалежність»

Декларація про державний суверенітет України була проголошена 16 липня 1990 року. Більше року радянське керівництво України балансувало на межі виходу з Радянського Союзу. Після реакційного заколоту у Москві із ув'язненням президента Горбачова та спробою встановлення жорсткої диктатури, негайно активізувалися відцентрові рухи. Провал заколоту був використаний для проголошення Акту Незалежності України 24 серпня, який був підтверджений Всеукраїнським Референдумом 1 грудня.

Після проголошення Незалежності було відновлено роботу Києво-Могилянської академії. За часів СРСР у будівлях академії розміщувалося Київське вище військово-морське політичне училище.

Керувати відродженням академії було призначено В'ячеслава Брюховецького. Жартівлива байка стверджує, що ніби-то ідея відродження академії прийшла Брюховецькому через те, що його штовхнув п'яний матрос, який навчався в училищі.

Iдею зварювання м'яких тканин просував Борис Патон, один з найкращих світових експертів зі зварювальних процесів.

З його ініціативи фахівці Інституту електрозварювання спільно з хірургами Інституту клінічної й експериментальної хірургії й лікарні «Охматдит» експериментально підтвердили таку можливість раніше за фахівців США, Китаю та Росії.

Попри попередні домовленості між Президентами Кравчуком та Єльциним про розділ Чорноморського флоту, Росія прагнула отримати усі кораблі. 1993 року Росія майже досягла свого у Масандрі, де, згідно з угодами, українська частина флоту мала бути передана у рахунок боргів за газ. Однак 15 квітня 1994 року ці угоди були змінені, й Україна отримала до 20% кораблів та успішно вирішила питання про роздільне базування кораблів.

Перший і єдиний Президент Республіки Крим Юрій Мєшков переміг на виборах 1994 року у складі блоку «Росія». Він планував введення на півострові рубльової зони, укладання військово-політичної угоди з Росією, надання жителям Криму російського громадянства, введення московського часу.

У березні 1995 року під час кризи у парламенті Криму українська влада призупинила діяльність Мєшкова, а сам він був висланий з аеропорту Бельбек на лікування до Москви.

Майже чотири роки в Україні фактичною грошовою одиницею був купоно-карбованець, який практично не мав захисту від підробок і сприймався як тимчасова валюта. Інфляційні процеси призвели до появи банкнот номіналом 1000000 крб.

Попри те, що перші гривні були надруковані у Канаді та Великій Британії ще 1992 року, грошова реформа всіляко гальмувалася і її вдалося провести лише у березні 1996 року.

Зсув ґрунту на житловому масиві Тополя у Дніпрі стався через сильну зливу та аварійний стан каналізації. Під землю пішли 2 дитячі садки, школа й житловий будинок.

Завдяки домовленості між Україною та США до складу місії «STS-87» було включено українця Леоніда Каденюка, який, на відміну від багатьох колег, що проходили підготовку за часів СРСР, вирішив залишитися в Україні. У вересні шатл «Колумбія» побував у космосі разом з українським членом екіпажу.

З розпадом СРСР значна кількість футболістів колишніх республік, в тому числі України, вирішили грати за збірну Росії, яка отримала усі рейтингові очки СРСР.

Перша офіційна зустріч збірних України та Росії викликала жваву реакцію і велику напругу у глядацьких колах. Цей матч відкривав відбір на Євро-2000. Поєдинок у Києві завершився перемогою українців з рахунком 3:2. Матч у Москві запам'ятався помилкою російського воротаря Філімонова та заголовком газети «Советский Спорт» «Бей, Хохлов, спасай Россию».

Друга інавгурація Президента Кучми відбулася не у стінах Верховної Ради, а у палаці «Україна». Вперше Президент отримав булаву, гербову печатку і нагрудний ланцюг, що згодом стало традицією.

Коли були встановлені Державний прапор і штандарт глави держави, на сцені з валізою несподівано з’явився художник і розробник штандарту Олексій Руденко. Він розгорнув новий варіант президентського прапора і пояснив, що треба провести заміну старого зразка.

Після аварії на Чорнобильській АЕС її енергоблоки поступово виводилися з експлуатації.

Під тиском світової спільноти Україна зобов'язалася повністю зупинити електростанцію. На церемонію зупинки останнього третього енергоблоку були запрошені глави держав, які розмістилися у палаці «Україна», куди був організований телеміст із АЕС.

Остаточна зупинка станції відбулася 15 грудня 2000 о 13:17.

Єдиний в новітній історії України візит Папи Римського був здійснений Іоанном Павлом ІІ на запрошення Президента Кучми

Візит Папи Римського був розцінений як наступ на «канонічні території Російської Православної Церкви» і в наступні роки спроби контактів як з Римським престолом, так і з Константинополем неодмінно викликали дипломатичну реакцію Москви.

Під час авіашоу на Скнилівському аеродромі літак СУ-27 впав на глядачів. Загинуло 77 осіб і постраждало близько 250. Трагедія є наймасштабнішою в історії авіашоу.

Серед офіційних причин було названо погану організацію авіашоу і помилки у пілотуванні, неофіційно визнавався розвал системи підготовки пілотів.

Пілот Володимир Топонар був засуджений до 14 років ув'язнення. Пізніше він стверджував, що помилився через втручання НЛО.

Перший значний конфлікт між Росією і Україною стався через острів Тузла у Керченській протоці. Росіяни вважали острів частиною Таманської коси і розпочали будівництво дамби, яка мала б його з'єднати з материком. Визнання такого стану мало призвести до перегляду кордону у Керченській протоці й значно утруднило б доступ України до Азовського моря.

Конфлікт був вирішений дипломатичним шляхом, коли до перетину Державного кордону України залишалося трохи більше 100 метрів.

Під час президентської кампанії було скоєно замах на кандидата у Президенти Віктора Ющенка. Через гостре отруєння діоксинами він був змушений вирушити на лікування до Австрії і скасувати поїздки до регіонів, зокрема до міста Сміла Черкаської області.

Після перемоги Помаранчевої революції та за результатами додаткового туру виборів посаду Президента виборов Віктор Ющенко.

Частина інавгураційних заходів Ющенка відбувалася на Майдані Незалежності - вперше у день інавгурації Президент України зустрічався із народом на міській площі.

Послухати інавгураційну промову зібралося близько 500 тис. осіб.

До 2006 року стрічки в українських кінотеатрах були дубльовані російською мовою, оскільки це значно знижувало витрати на прокат. Уведенню дубляжу українською мовою чинили спротив як кінопрокатники, які стверджували, що кіно українською ніхто не буде дивитися, так і проросійські сили.

Задля експерименту був виконаний дубляж українською мовою мультфільму «Тачки». Для реалізації проєкту був підключений знаний перекладач Олекса Негребецький і зіркові актори.

Український дубляж мав шалений успіх і відкрив двері подальшому переходу кінотеатрів на українську мову.

Перший значний конфлікт між Росією і Україною стався через острів Тузла у Керченській протоці. Росіяни вважали острів частиною Таманської коси і розпочали будівництво дамби, яка мала б його з'єднати з материком. Визнання такого стану мало призвести до перегляду кордону у Керченській протоці й значно утруднило б доступ України до Азовського моря.

Конфлікт був вирішений дипломатичним шляхом, коли до перетину Державного кордону України залишалося трохи більше 100 метрів.

Перехід на систему зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) був одним з пріоритетів євроінтеграційних процесів у сфері освіти та одним з доручень Президента Ющенка.

ЗНО мало замінити систему вступних екзаменів у кожному окремому ВНЗ, яка сприяла використанню корупційних схем і обмежувала можливості абітурієнтів із вступу до кількох ВНЗ.

З 2008 року ЗНО є обов'язковою умовою вступу до закладу вищої освіти.

Найвідомішою пандемією першого десятиліття ХХІ століття став спалах грипу А(H1N1), також відомого як «свинячий грип».

В Україні були введені обмежувальні і карантинні заходи, які тривали від трьох до п'яти тижнів. У січні 2010 року захворюваність цим штамом почала зменшуватися. Мутацій вірусу виявлено не було.

Українські політики, зокрема Юлія Тимошенко, намагалися використати пандемію для покращення електоральних позицій.

На Президентських виборах 2010 року очікувалася значна кількість фальсифікацій, оскільки опозиція в особі «Партії Регіонів» мала нагоду привести до влади свого кандидата Віктора Януковича, протистояння якого з Віктором Ющенком призвело до «Помаранчевої революції».

Попри прогнози, самі вибори пройшли в цілому спокійно. У другому турі зійшлися Віктор Янукович та Юлія Тимошенко, перемогу виборов представник «Партії Регіонів».

До 2011 року Віталій та Володимир Клички зібрали майже усі чемпіонські пояси за версіями різних боксерських асоціацій, окрім одного - за версією WBA, яким володів британець Девід Хей.

У липні в Гамбургу відбувся бій за об'єднання чемпіонських поясів, де на кону стояли одразу п'ять чемпіонських титулів.

Довгий дванадцятираундовий поєдинок завершився перемогою Володимира Кличка. За боєм спостерігали 500 мільйонів телеглядачів.

Перед початком Чемпіонату Європи з футболу, що мав проходити у Польщі й Україні, повстало питання швидкісного перевезення вболівальників між містами-господарями.

Задля його вирішення були придбані 10 складів корейських електропоїздів Hyundai Rotem. Випробування поїздів в Україні супроводжувалося чималою кількістю нештатних ситуацій.

В експлуатацію поїзди були введені за кілька днів до початку Чемпіонату, але й під час нього були зафіксовані аварії та спізнення.

Після відмови уряду Азарова підписати угоду про асоціацію з ЄС, розпочалися протести на Майдані Незалежності, перша фаза яких завершилася спробою силового розгону 30 листопада.

Починаючи з грудня протест перетворився на безстроковий. Задля укріплення своїх позицій уряд Азарова і Президент Янукович проводили низку консультацій і переговорів з Росією, серед яких окреме місце посідає візит Януковича до Москви, за підсумками якого було проголошено про отримання від Росії $15 млрд.

Анексія Криму, проголошення «ДНР» і «ЛНР» розпочало гарячу фазу протистояння між Україною і Росією із застосуванням Збройних сил.

Успіхи у проведенні АТО змусили Росію увести обмежений військовий контингент на захоплені сепаратистами території. Керівництво України пішло на підписання угоди у Мінську, де описувалася, зокрема, лінія розмежування.

Наступного року частина міст на українській території була захоплена російсько-сепаратистськими силами.

Місцеві вибори 2015 року проходили за новим виборчим законом і мали на меті запустити процеси децентралізації влади і передати прийняття рішень до місцевих громад.

Нова система, хоча й була задумана як крок наближення до європейських моделей, виявилася доволі заплутаною, що відкривало чимало потенційних можливостей для використання її протирічностей.

На пісенному конкурсі Євробачення Україну представляла Джамала із піснею «1944», що оповідала про депортацію кримській татар.

У півфіналі Джамала посіла друге місце. У фіналі голосування глядачів і голосування журі виводило Україну на друге місце, проте сумарної кількості балів вистачило для перемоги в конкурсі.

Безвізовий режим з Євросоюзом був одним з наріжних каменів програм проєвропейських політиків України. Для його запровадження Україна мала виконати низку реформ у законодавстві та запровадити біометричні паспорти.

«Безвіз» неодноразово ставав об'єктом інформаційних атак проросійських політиків, які запевняли, що Україна ніколи не домовиться з ЄС, і «заради примарної мети вбиває своїх громадян у Донбасі».

11 червня 2017 року безвізовий режим почав діяти.

Президент Ющенко спробував розпочати діалог із Констанипольським Патріархом Варфоломієм про створення Помісної Церкви в Україні. Ці спроби мали опір з боку УПЦ Московського Патріархату і особисто Патріарха Московського Кирила.

Перемовини з Константинополем відновилися за Президента Порошенка. Була досягнута домовленість про відновлення Київської мітрополії та створення єдиної церкви, яка мала б об'єднати три православні спільноти: УПЦ МП, УПЦ КП і УАПЦ.

Попри об'єднавчий характер заяв, процес породив чимало релігійних, громадських і дипломатичних суперечок, адже виводив Україну з «канонічної території» Російської церкви.

Оригінал Акту Проголошення Незалежності України більшість часу перебуває у державному архіві, проте 2019 року він деякий час експонувався у кулуарах Верховної Ради.

Довгий час формат подачі інформації телеканалами т. зв. «пулу Медведчука» - 112, ZIK і NewsOne - балансував на межі проросійських наративів. Їхнє закриття на початку 2021 року одними було сприйнято як наступ на свободу слова, іншими віталося як очищення ефіру. Проте навіть прихильники цього рішення відзначали його юридичну небездоганність.