Лавренюк Марія

Лавренюк (Лішнянська) Марія Петрівна

Лауреатка Премії імені Михайла Дубова (2012). Лауреатка Міжнародної премії імені Уласа Самчука (2019). Отримала спецвідзнаку конкурсу “Коронація слова” 2023 р.: «Найкращий твір про кохання» від учасниць Львівського жіночого літературного клубу.

Членкиня Національної спілки письменників України з 2015 року та Національної спілки журналістів України (2011).

Народилась 3 січня 1976 в с. Матвіївці, Шумського (тепер Кременецький) району, Тернопільської області.

Освіта вища: інженер-конструктор виробів зі шкіри, менеджер державної служби. Працює інженером з охорони праці в КНП «Козівська ЦРЛ КСР».

Друкувалась у газетах «День», «Літературна Україна», журналі «Погорина», літературно-мистецькому альманасі «Курінь», на сайті «А4-UA».

Збірки новел: «Декамерон одного села» (2012), «Війна і мир одного села» (2013).

Кулінарні есе: «Печериці для мудрої господині» (2013), «Полба» (2014).

Романи: «Де скарб твій…» (2013) та «Сльоза Сирина» (2021) - у співавторстві з Сергієм Синюком; «Калина січена» (2018), «Улиянка» (2024).