| Оповідка перша:
|
| як тричi хрестили маленького Тiля Ойленшпiґеля та про його хресного батька
|
| Оповідка друга:
|
| як усі селяни та селянки в Кнайдінґені почали жалітися на малого Тіля Ойленшпіґеля, кажучи, що він шалапут і збитошник
|
| Оповідка третя:
|
| як Клаус Ойленшпіґель переселився зі села Кнайдінґен та почав жити коло річки Заалє
|
| Оповідка четверта:
|
| як Ойленшпіґель помстився хлопчакам та іншим, вимантивши у них просто з ніг сотні пар взуття
|
| Оповідка п’ята:
|
| історія, як мати наставляла сина взятися за розум і навчитись якійсь корисній справі, бо таки хотіла йому добра
|
| Оповідка шоста:
|
| як Ойленшпіґель видурив у пекаря мішок хліба та й приніс матері додому
|
| Оповідка сьома:
|
| як Ойленшпіґель разом з іншими хлопцями мусив з’їсти дуже багато ріденького супу та ще й був битий
|
| Оповідка восьма:
|
| як Ойленшпіґель влаштував так, що кури в скупого господаря не могли наїстися
|
| Оповідка дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель розпочав свої мандри, залізши у вулик, а вночі прийшли двоє злодіїв і захотіли вкрасти той вулик
|
| Оповідка десята:
|
| як Ойленшпіґель став служкою в замку, а пан навчав його, що він кожного разу має накласти велику купу там, де побачить гірчицю
|
| Оповідь одинадцята:
|
| як Ойленшпіґель влаштувався в Гільдесгаймі на роботу до купця кухарем та грубником і поводивсь як справжній пройда
|
| Оповідка дванадцята:
|
| як Ойленшпіґель звільняв будинок купця у Гільдесгаймі
|
| Оповідка тринадцята:
|
| як Ойленшпіґель працював у панотця і як їв із рожна печену курку
|
| Оповідка чотирнадцята:
|
| як Ойленшпіґель став у селі Бюдденстедт паламарем, та як панотець наробив просто в церкві
|
| Оповідка п’ятнадцята:
|
| як Ойленшпіґель влаштував у ніч на Великдень гру, під час якої ксьондз і його економка посварилися та, зрештою, побились із селянами
|
| Оповідка шістнадцята:
|
| як Ойленшпіґель у Маґдебурзі оголосив, що хоче полетіти з ратуші, та як іронічними зауваженнями відбив охоту у глядачів побачити це
|
| Оповідка сімнадцята:
|
| як Ойленшпіґель видавав себе за великого медика та як лікував і надурив лікаря маґдебурзького єпископа
|
| Оповідка вісімнадцята:
|
| як Ойленшпіґель хотів з’їсти хліб у місті Гальберштадт та про приказку
|
| Оповідка дев’ятнадцята:
|
| про те, що не подобалось Ойленшпіґелю, чому він завжди їхав верхи на буланому коні та не любив товариства, де були діти
|
| Оповідка двадцята:
|
| як селянин хотів підвезти Ойленшпіґеля на своєму возі, завантаженому сливами, на базар у місті Айнбек і що з того вийшло
|
| Оповідка двадцять перша:
|
| як Ойленшпіґель служив сурмачем у графа фон Ангальта
|
| Оповідка двадцять друга:
|
| як Ойленшпіґель став майстром із виготовлення окулярів, проте ніде
|
| не міг знайти собі роботи
|
| Оповідка двадцять третя:
|
| як Ойленшпіґель підкував свого коня золотими підковами, за які був змушений заплатити король Данії
|
| Оповідка двадцять четверта:
|
| як Ойленшпігель виявився хитрішим та лукаво переміг блазня польського короля
|
| Оповідка двадцять п’ята:
|
| як герцог люнебурзький заборонив Ойленшпіґелю навідуватися в його герцогство, а Тіль ховавсь у череві свого коня
|
| Оповідка двадцять шоста:
|
| як Ойленшпіґель купив у селянина з графства Люнебурґ тачку землі та сидів у ній
|
| Оповідка двадцять сьома:
|
| як Ойленшпіґель став художником і намалював ландграфові гессенському картину, яку не міг бачити той, хто був позашлюбною дитиною
|
| Оповідка двадцять восьма:
|
| як у Богемії в Празі Ойленшпіґель успішно дискутував із вченими мужами університету
|
| Оповідка двадцять дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель навчив осла в Ерфурті старий Псалтир читати
|
| Оповідка тридцята:
|
| як Ойленшпіґель у Занґергаузені, що в тюрінзькій землі, жінкам старі хутра прав
|
| Оповідка тридцять перша:
|
| як Ойленшпіґель ходив повсюди з черепом, торкався ним до людей та отримував за це щедрі пожертвування
|
| Оповідка тридцять друга:
|
| як Ойленшпіґель пожартував із міських сторожів у Нюрнберзі, а вони бігли за ним по мостику та попадали у воду
|
| Оповідка тридцять третя:
|
| як у Бамберґу Ойленшпіґель їв за гроші
|
| Оповідка тридцять четверта:
|
| як Ойленшпіґель прийшов до Рима, побачив Папу, а той сприйняв його за єретика
|
| Оповідка тридцять п’ята:
|
| як Ойленшпіґель надурив багатих купців із Франкфурта, продаючи їм за тисячу ґульденів грязюку з каблуків, — ніби чудо-ліки для великого розуму
|
| Оповідка тридцять шоста:
|
| як Ойленшпіґель купив курей у Кведлінбурзі й заклав за гроші одній селянці її власного півня
|
| Оповідка тридцять сьома:
|
| як ксьондз з Гоенеґельсена з’їв Ойленшпіґелеву ковбасу і як йому такий вчинок на користь не пішов
|
| Оповідка тридцять восьма:
|
| як Ойленшпіґель, сплітаючи на сповіді у ксьондза з Кіссенбрюка, видурив у нього коня
|
| Оповідка тридцять дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель допоміг у селі Пайне хворому песикові, за що заслужив велику подяку
|
| Оповідка сорокова:
|
| як Ойленшпіґель працював у коваля та виніс на подвір’я ковальські міхи
|
| Оповідка сорок перша:
|
| як Ойленшпіґель одному ковалеві скував разом молоток, кліщі та інший інструмент
|
| Оповідка сорок друга:
|
| як Ойленшпіґель казав перед будинком ковалеві, його дружині, його слузі та служниці — кожному свою правду
|
| Оповідка сорок третя:
|
| як Ойленшпіґель у шевця служив
|
| Оповідка сорок четверта:
|
| як Ойленшпіґель шевцеві у Вісмарі замерзлу ваксу продавав
|
| Оповідка сорок п’ята:
|
| як Ойленшпіґель у Айнбеці допомагав пиво варити і зварив собаку
|
| Оповідка сорок шоста:
|
| як Ойленшпіґель у кравця заробляв і клав стібки у перекинутому догори дном кадубі
|
| Оповідка сорок сьома:
|
| як Ойленшпіґель трьох кравчуків з лави скинув, а всім людям сказав, що то їх вітром здуло
|
| Оповідка сорок восьма:
|
| як Ойленшпіґель зібрав кравців з усієї Саксонії, обіцяючи навчити їх такої довершеної кравецької майстерності, яка і їм згодиться, і їхнім дітям на добро послужить
|
| Оповідка сорок дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель на свято вовну бив, бо ткач заборонив йому в понеділок святкувати
|
| Оповідка п’ятдесята:
|
| як Ойленшпіґель у хутровика служив та зі смородом боровся
|
| Оповідка п’ятдесят перша:
|
| як Ойленшпіґель у сухому та мокрому хутрі спав, бо так йому кушнір казав
|
| Оповідка п’ятдесят друга:
|
| як Ойленшпіґель кушніреві з Берліна вовка робив
|
| Оповідка п’ятдесят третя:
|
| як у Лейпциґу Ойленшпіґель зашив кота в заячу шкуру та продав у мішкові як справжнього зайця
|
| Оповідка п’ятдесят четверта:
|
| як Ойленшпіґель у Браншвайзі шкіри для чинбаря виварював
|
| Оповідка п’ятдесят п’ята:
|
| як Ойленшпіґель у Любеку трактирника-вихвалька надурив
|
| Оповідка п’ятдесят шоста:
|
| як Ойленшпіґеля в Любеку повісити хотіли, а він виплутався, використовуючи хитрощі, за які його, власне, б мали стратити
|
| Оповідка п’ятдесят сьома:
|
| як Ойленшпіґель великий гаманець у Гельмштадті замовляв
|
| Оповідка п’ятдесят восьма:
|
| як Ойленшпіґель провчив м’ясника в Ерфурті
|
| Оповідка п’ятдесят дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель у Ерфурті м’ясника вдруге надурив
|
| Оповідка шістдесята:
|
| як Ойленшпіґель у Дрездені помічником столяра був та й знову не дуже багато дяки за роботу заслужив
|
| Оповідка шістдесят перша:
|
| як Ойленшпіґель у Браншвайзі помічником пекаря працював та котиків і песиків із тіста випікав
|
| Оповідка шістдесят друга:
|
| як Ойленшпіґель борошно до місяця сіяв
|
| Оповідка шістдесят третя:
|
| як Ойленшпіґель у Вісмарі кіньми торгував, і як купець коня за хвоста тягнув
|
| Оповідка шістдесят четверта:
|
| як Ойленшпіґель у Люнебурзі добряче пожартував над різьбярем люльок та свистульок
|
| Оповідка шістдесят п’ята:
|
| як Ойленшпіґель калитку загубив і з нього стара жінка посміялася
|
| Оповідка шістдесят шоста:
|
| як Ойленшпіґель в Ільцені надурив селянина, переконавши його, що зелене англійське сукно насправді синє
|
| Оповідка шістдесят сьома:
|
| як Ойленшпіґель у Ганновері в лазню сходив
|
| Оповідка шістдесят восьма:
|
| як Ойленшпіґель у Бремені молоко у селянок купував та в одну діжку зливав
|
| Оповідка шістдесят дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель у Бремені так побризкав печеню для своїх гостей, що її ніхто не хотів їсти
|
| Оповідка сімдесята:
|
| як Ойленшпіґель в одному з міст Саксонської землі камінням сіяв, а коли запитали його, що він робить, відповів: насіює крутіїв
|
| Оповідка сімдесят перша:
|
| як швець у Брауншвайзі Ойленшпіґелеві чоботи мастив, а Тіль його через вікно про щось запитував
|
| Оповідка сімдесят друга:
|
| як через Ойленшпіґеля жінка на базарі у Бремені горщики била
|
| Оповідка сімдесят третя:
|
| як Ойленшпіґель у Гамбурзі в цирульника працював і заходив
|
| у кімнату до свого майстра через вікно
|
| Оповідка сімдесят четверта:
|
| як Ойленшпіґель суп дроворубові риб’ячим жиром заправляв
|
| Оповідка сімдесят п’ята:
|
| як Ойленшпіґель варення сам їв, бо йому з носа капнуло
|
| Оповідка сімдесят шоста:
|
| як Ойленшпіґель з однієї кімнати в сусідню смородів
|
| Оповідка сімдесят сьома:
|
| як Ойленшпіґель у Айслебені хвалька здохлим вовком настрашив
|
| Оповідка сімдесят восьма:
|
| як у Кельні Ойленшпіґель наклав на столі купу, дотримавшись слів хазяїна
|
| Оповідка сімдесят дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель хазяїнові заїжджого двору дзеленьканням монет платив
|
| Оповідка вісімдесята:
|
| як Ойленшпіґель, утікаючи через свою витівку з Ростока, зупинився на заїжджому дворі у господаря, в якого не було нічого крім багатьох дітей і загидженого подвір’я
|
| Оповідка вісімдесят перша:
|
| як Ойленшпіґель із хазяйським песиком на пару за пиво платив
|
| Оповідка вісімдесят друга:
|
| як Ойленшпіґель переконав ту саму господиню, що його на колесі четвертували
|
| Оповідка вісімдесят третя:
|
| як Ойленшпіґель господиню заїжджого двору на купу гарячого
|
| попелу посадив
|
| Оповідка вісімдесят четверта:
|
| як Ойленшпіґель у заїзді в ліжко нагидив і все зіпхнув на ксьондза
|
| Оповідка вісімдесят п’ята:
|
| як Ойленшпіґель печеним яблуком недолугого жартуна пригостив
|
| Оповідка вісімдесят шоста:
|
| як одна жіночка запросила Ойленшпіґеля в гості, і чим це закінчилося
|
| Оповідка вісімдесят сьома:
|
| як Ойленшпіґель дванадцять сліпих дванадцятьма ґульденами обдарував, та що з цього вийшло
|
| Оповідка вісімдесят восьма:
|
| як Ойленшпіґель шукав того, хто б за сліпих заплатив
|
| Оповідка вісімдесят дев’ята:
|
| як Ойленшпіґель у шпиталі всіх хворих без ліків вилікував
|
| Оповідка дев’яноста:
|
| як Ойленшпіґель в монастирі Марієнталь ченців лічив
|
| Оповідка дев’яносто перша:
|
| як Ойленшпіґель захворів у Мельні та пообіцяв матері добре слово
|
| Оповідка дев’яносто друга:
|
| як Ойленшпіґель мав сповідатися, та як йому відпускали гріхи за жарти, котрих він не робив
|
| Оповідка дев’яносто третя:
|
| як Ойленшпіґель заповіт складав і ксьондзу руки золотив
|
| Оповідка дев’яносто четверта:
|
| як Ойленшпіґель своє добро віддаючи, на три частини його ділив
|
| Оповідка дев’яносто п’ята:
|
| як на похороні свині ноші з труною Ойленшпіґеля перекинули
|
| Оповідка дев’яносто шоста:
|
| як беґіни могилу Ойленшпіґеля засипали, бо він не захотів, щоб до цього мали стосунок духівництво чи миряни |
Нова пошта — 80 грн
(067) 350-18-70
Кошик
