У монографії вперше систематизуються явища, які сформували літературний дискурс 1990-х рр. в Україні. На прикладі дослідження геопоетики реґіонів, психолоґії реґіональних літератур, а також влади тексту розглядаються умови, за яких Ліотарівська "ситуація постмодерну" перетворюється на комплекс деформованих ідей і оприявнює в постколоніяльних країнах феномен т.зв. "остмодерну". Для літературознавців, культуролоґів, широкого загалу читачів.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Літературний простір 1990-х рр.: репрезентаційні моделі ідентифікації
1.1. Постмодерн і проблема національної культури в Україні
1.2. Механізми інтерпретації літературного дискурсу 1990-х рр.
1.3. Структурні опозиції літературної ситуації 1990-х рр.
1.4. Децентрація літературного поля
1.5. Субкультурні інтенції літпроцесу (техніка і трансформація ідентичности)
1.6. Дискурсивні практики в літературному процесі 1990-х рр.
1.7. Формули "успіху" в літературному дискурсі 1990-х рр.: адаптація і механізм альтернативного функціонування
1.8. Аполоґія персоналізму 1990-х рр.: метадискурс привласнення Історії
Розділ 2. Морфолоґія тексту 1990-х рр.
2.1 Геопоетика літературного ляндшафту
2.2. Реґіонізм тексту 1990-х рр.: типолоґічний аспект
2.3 Художньо-естетичні параметри геопоетики 1990-х рр.
2.4. Постмодерна інтерпретація геопоетики тексту 1990-х рр.
2.5. Інсталяція Іншого / Чужого в парадигмі посттоталітарного наративу
2.6. Естетика тілесности у постколоніяльному дискурсі: сублімація лібідо і ґендерний аспект
2.7. Модус ектопії в структурі семіозису 1990-х рр.: презентативний і теоретичний аспекти
2.7.1. Комунікативний аспект формування культурного ляндшафту. Ситуація "остмодерну"
(067) 350-18-70
Кошик
Нова пошта — 80 грн
