Логічною відповіддю на це питання було б: якщо ви не говоритимете з дитиною про політику, то політика прийде й заговорить замість вас. Зазвичай вона нагадує нам про себе в найдраматичніші моменти життя: коли війна ступила на поріг рідного дому, коли розквітла й забуяла економічна криза, коли трапилася екологічна катастрофа, або ж коли до влади непомітно приходить диктатор. Доти ми воліємо не помічати її, обдурюючи себе й інших словами, що ми — «поза політикою». Ідея, що модно та круто бути поза політикою / державою / суспільством — поширена й... хибна. Ми мусимо підготувати дітей до всіх політичних викликів і навчити їх орієнтуватися в цьому буремному світі.
Чи нападе росія знову? Що таке НАТО? Які причини арабо-ізраїльських конфліктів? Чи буде допомога від США та як це пов’язано з їхньою політичною системою? Які країни Європи найбільш дружні до України? Чому на нас кожен день летять ракети?.. Ці та багато інших питань щиро турбують українців, одначе в нескінченному потоці інформації, фейків і маніпуляцій ми не завжди можемо знайти відповіді.
Базове розуміння того, що таке політика, чому та як вона виникла, як функціонує держава, які права й обов’язки мають громадяни, та як ми всі взаємодіємо в суспільстві, допоможе розібратися в непростих ситуаціях. А приклади зі світової та української історії формують критичне мислення — одного з найважливіших елементів сьогодення.
Важливо проговорювати з дитиною те, що ми зараз переживаємо. Говорячи про сучасну російсько-українську війну, можна ілюструвати сказане прикладами відносин наших країн за останні 400 років. І таких дуже багато — досі сховані оригінали Переяславської угоди, спалений росіянами Батурин, поразка національно-визвольних змагань 1917–1920-х рр., Розстріляне Відродження, боротьба УПА, рух шістдесятництва...
У розмові з дітьми також можуть допомогти книжки, підручники з історії, фільми та серіали. Важливі й спільні походи на вибори чи референдуми, де дитині можна наочно показати, що таке голосування і як важливо користуватися власним правом обирати. А ще — усвідомлено підходити до виборів, вивчати програми кандидатів, прогнозувати, як той чи інший депутат може повестися в критичній для держави ситуації. Вибори - це так цікаво, що в них навіть можна погратися вдома, й у такий спосіб дати дітям розуміння демократичних процесів.
Популярною серед нового покоління є тема прав. Але часто чую від дітей, що «я нічого й нікому не зобов’язаний». Утім, коли говоримо про власні права, варто наголошувати й на повазі до прав інших. А також зазначати, що всі ми, окрім прав, маємо ще й обов’язки. Якщо змалечку закласти розуміння, де права, а де обов’язки, ми виховаємо сильну особистість, яка вміє боронити власні кордони й бути справедливою до інших.
Розмови й читання про політику мають допомогти дитині сформувати світогляд і ціннісні орієнтири: любов до Батьківщини, повага до демократії і культурного різноманіття, європейський вибір тощо. Зараз для українців виховання нового покоління в цих цінностях — запорука виживання нашої держави й нації під час війни на винищення.
Можна сварити політиків, відмежовуватися від політичних процесів, утім саме політика відповідає на такі світоглядні питання, як: хто ми такі? чого ми прагнемо? куди рухаємося? Саме вона визначає наш суспільний прогрес (або регрес). І саме в політичному житті завжди заздалегідь видно, у який цивілізаційний бік ми прямуємо. Помилки можна виправити, якщо вчасно їх помітити.
В Україні є традиція: виправляти політичні помилки на Майданах. Іноді це вже запізно, і треба гасити величезну пожежу, краще уникати глобальних політичних помилок. Тож читайте й говоріть із дітьми про політику, історію, економіку й інші важливі аспекти нашого життя, формуйте критичне мислення і розуміння сучасних викликів.
Євгенія Завалій, письменниця, авторка книжки «Політика для дітей, за освітою - політолог