Інтерв’ю з Юлією Вротною

Пані Юліє, яким дивовижним чином Вам спала на думку ідея про коровай, що може роздавати вайфай? Чи Вас наштовхнув на це якийсь реальний випадок?

Пам'ятаю, що навесні 2019 року твердо вирішила взяти участь у конкурсі “Напишіть про мене книжку!”, але от з яким твором... Я до того ніколи не писала дитячої прози, тож хотіла випробувати, чи маю до цього хист. Ідея не з’являлася довго, тож я навіть впала у відчай. Але якось хтось із колег приніс до офісу здоровенний святковий коровай і залишив на столі прямісінько перед моїм. На тому ж столі стояв роутер. Очі зачепилися за це незвичне поєднання предметів, і в голові вистрелила ідея щодо головного персонажа.

Коровай дуже цікаво розповідає історію свого апґрейду. Як вдається так інтригуюче писати?

Щойно з’явилася ідея щодо головного персонажа, я одразу всілася писати. То був стан гіперфокусу — написала повість за кілька вечорів. При цьому не вдавалася до жодних теоретичних прийомів чи надмірного обмізковування — просто писала про те, що спадало на думку під час роботи над рукописом. Не зовсім фрирайт, але близько до нього.

Ви торкнулися у своїй повісті теми інформації, її незнання і здобуття — думаю, усі читачі реготатимуть із пригод Коровая. Чому для Вас було це важливо? І з яким захватом вигадували пригоди Коровая?

Пам’ятаю лише, що була в стані гіперфокусу, тож важко пригадати будь-які подробиці — текст просто написався, і я мало що там контролювала.

Коровай, який роздавав вайфай. Фантастична повість із елементами техно

299,00 грн

Переглянути

Цікавитеся сучасними технологіями? У книжці з’являється героїня Марійка Кюрі, яка не може жити без супертехнологій. Ви теж така? Якби у Вас була можливість, який би зробили винахід?

Я цікавлюся максимум криптовалютами, а в технологіях і природничих науках розбираюся не надто добре. Хоча у школі колись зайняла друге місце на міській олімпіаді з біології.
Уже на стадії редагування тексту я читала різні статті щодо новітніх розробок, перспектив галузі роботехніки тощо, щоб повість не вийшла аж надто казковою.
На винаходи не претендую, але залюбки б упровадила в наше життя вже існуючі. Наприклад, “державу на блокчейні”.

Дуже веселі та динамічні вийшли ілюстрації Марії Іванової до цієї книжки. Подобаються? Як вони, на Вашу думку, доповнюють текст?

Відкриймо читачам секрет: це вже другий набір ілюстрацій. Причому — від тієї самої художниці. Перші ілюстрації назавжди залишаться в темному підвалі іншого правовласника, такого собі троля на літеру К.
Але нехай викусить: саме ці, другі ілюстрації найкраще відображають героїв повісті. Марія Іванова перевершила сама себе, хоча це було добіса важко. Та все сталося так, як мало статися!

Чи доводилося редагувати текст книжки? Якщо так, то що саме змінювали? Чи хотілося б зараз внести якісь правки?

Першу версію повісті в 2019 році я написала дуже швидко, і редагувань було по мінімуму. Найсуттєвіші зміни тексту відбулися в 2024 році — коли стало зрозуміло, що повість таки вийде друком, а наш світ дуже змінився. Мені захотілося не просто прибрати алюзії на Ілона Маска, а й “убити” в тексті все китайське, будь-який суржик, двозначні імена другорядних героїв. Здається, вийшло непогано, не штучно.

Розмовляла Оксамитка Блажевська