Ваші діти мріють про котика? Конні вам у поміч!

Чому книги про Конні стали світовим бестселером? Що в них такого особливого? Може, карколомні сюжети? Може, фантастичні персонажі? Може, це екшн чи старе-добре фентезі?

Ні, ні і ні.

Не вмлівайте одразу, не фукайте і не закочуйте очі, але – це книжечки про життя Конні Клавіттер, дівчинки із традиційної німецької родини. А ще – як би загрозливо це не звучало, вони слугують типовим прикладом для наслідування. Дитинство Конні звичайне і щасливе – повсякденні турботи типу походу в крамницю на закупи, відвідування дитячого садочка, переїзд, прибирання, випікання млинців, допомога батькові, святкування Різдва чи Великодня. Вам нудно? Бо ви – старий і нудний дорослий!

Дітям – не нудно! Дітям найбільше й потрібні такі от повсякденно-щасливі книги-зразки! Адже вони лише починають жити, у них обмаль досвіду, і «подруга Конні» вчить їх, як правильно поводитися у тій чи іншій ситуації, які перешкоди чи підводні камені можливі тут і зараз, і взагалі – як воно, дорослішати…

Конні живе у Німеччині, у неї є мама Аннет і тато Юрген, а ще молодший на 5 років братик Якоб і – ура! – котик Мау, про якого дівчинка так довго мріяла! До речі, історію возз’єднання Конні та Мау читайте у книзі «У Конні з’являється котик».

У Конні з’являється котик

89,00 грн

Переглянути

Ну, щоби двічі не вставати, давайте я вам покажу на прикладі цієї книги, як «працює» магія буденності. Як звичайні здавалось би книжечки можуть стати ПСИХОЛОГІЧНИМИ ТРЕНАЖЕРАМИ, на яких відпрацьовуються ті чи інші ситуації та навички. Дорослим це складно уявити, але для дітей це дуже важливо – крок за кроком, без поспіху, «прожити» якусь історію, проговорити її з батьками, побачити всі плюси та мінуси заздалегідь.

Отож, історія починається з того, що Конні увечері готує сюрприз-подарунок для свого тата – малює кольоровими олівцями котика, про якого давно мріє. А тато тим часом, паркуючи машину, мало не переїзджає маленького-сіренького котика… От лихо! Але все обійшлося, котик живий-здоровий, тато відчиняє двері, Конні мчить в його обійми зі своїм малюнком, а тим часом… тим часом кошенятко з вулиці пробирається у будинок – і от Конні уже радісно волає: «Кошеня! Для мене? Ти найкращий у світі тато!»

Ет, що ж робити далі? Та втручається мама: «А раптом це ЧИЄСЬ кошеня? Треба написати оголошення про знахідку!»

Звісно, Конні не в захваті, вона спить і бачить «усиновити» котика, але робити нічого. Вони пишуть оголошення і вішають його в супермаркеті. А тим часом купують для котика лоток із наповнювачем, миску і спеціальний котячий корм. А ще Конні потім вчить свого улюбленця ходити в туалет і спати в коробці. Просто ідилія! Аж тут знаходиться власниця...

Це дуже сумний момент, Конні просто у розпачі та намагається заховати котика. Але – ура! – власниця каже, що це кошенятко – одне з двох, яких народила її кішка, і вона може його подарувати.

АЛЕ! Але для цього Конні повинна пообіцяти, що дбатиме про котика. До того ж власниця вчить дівчинку, ЩО САМЕ потрібно робити: 

1. Купити миску для корму, миску для води, кошик для спання, котячий туалет, щітку і кігтедряпку, корзину для транспортування.
2. Купити ошийник від бліх, пасту від глистів і підвіску з адресою.
3. Відвідати ветеринара, аби оглянути кошеня і зробити всі необхідні щеплення!

Погодьтеся, дорогі батьки – таке от начебто нудне чтиво змусить вашого малюка «оцінити об’єм робіт» заздалегідь. Адже одна справа – хотіти якогось собі абстрактного котика, мі-мі-мі, а інша – наперед зрозуміти, якої щоденної праці й відповідальності це потребує!

Але наймиліший момент – наприкінці, коли Конні з батьками вирішують не витрачатися на кігтедряпку, а просять її зробити свого дідуся. Як на мене, це чудовий сентиментальний момент, який вказує на родинність і затишок, довіру й відчуття «свого рідного кола». Дідусь залюбки робить кігтедряпку, вся сім´я милується витвором столярного мистецтва і малим бешкетливим кошенятком, а бабуся, звертаючись до дідуся, каже: «А може і ми заведемо собі котика?»

Погодьтеся, така історія – саме те, що потрібне вашому малюкові! Особливо, якщо фраза «Мама, а давай купимо котика!» уже давно звучить у вашому домі.

Написала Ганна Осадко