
Віті Іхімаера – це перший письменник-маорі, який опублікував роман.
Він народився 7 лютого 1944 року в Гісборні, у Новій Зеландії. Його мати була з народу маорі, із племені Ті Аітанга-Махакам, а батько мав англо-саксонське походження. Він за походженням Те Айтанга-а-Махакі, близький до Тухое, Те Уанау-а-Апануї, Нгаті Кахунгуну та Нагі Таманухірі, а також має зв’язки з Ронговахакатою, Нагі Пору та Те Вакатхеєю.
Віті Іхімаера навчався в Черч Коледж у Новій Зеландії, в передмісті Гамільтона Темпл В'ю. У 1973 році став дипломатом у Новозеландському Міністерстві закордонних справ. Він працював на різних дипломатичних посадах у Канберрі, Нью-Йорку і Вашингтоні, округ Колумбія, аж до 1989 року.
У перервах між посольськими призначеннями Ітімаера викладав в університеті Отаго та Університеті королеви Вікторії у Веллінгтоні, де й отримав звання бакалавра мистецтв.
У 1990-2010 рр. він був професором Оклендського університету, де він також отримав звання Видатного почесного доктора літератури маорі.
Іхімаера написав кілька романів і збірок оповідань.
У 1972 році вийшла його перша збірка оповідань «Поунаму, поунаму». Тут письменник розкрив тему збереження маорійського культурно-історичної спадщини. Основний мотив більшості творів Іхімаери - розповідь про життя маорі в сучасній Новій Зеландії, про вибір між традиційним способом життя і глобалізацією.
Найвідоміший роман Віті Іхімаера, який до того ж був успішно екранізований у 2002 році кінорежисером Нікі Каро - "Осідлати кита".
У 1995 вийшла книга "Ночі в Садах Іспанії", це напівавтобіографічний роман про одруженого батька двох дочок, який несподівано усвідомив свою гомосексуальність. Сам Іхімаера публічно зізнався у власній гомосексуальності в 1984 році, тоді ж і почалася робота над романом, але автор не опублікував його відразу, щоб не поранити почуття своїх дочок. У 2010 роман було екранізовано Головний герой книги - білий новозеландець (Pakeha мовою маорі), тоді як у фільмі він маорі, що ближче відображає національність Іхімаери. Роблячи головного героя білим, автор намагався відмежуватися від нього.
У 1986 році в честь Дня Народження Королеви Іхімаера була нагороджений Медаллю Королівської служби за державні заслуги. У 2004 році з нагоди Дня народження королеви він був призначений почесним кавалером Новозеландського ордена за заслуги перед літературою. У 2009 році, після відновлення титульних почестей урядом Нової Зеландії, він відмовився від повторного призначення в лицарі-компаньйони Новозеландського Ордена за заслуги.
Зовсім недавно Іхімаера був удостоєний Премії за літературні досягнення 2017 року за свої художні твори.