Стороженко Олекса

Захоплення Олекси Стороженка поширювалися на безліч сфер, до яких входило і письменництво, й етнографія, і драматургія. А за професією він узагалі був слідчим-криміналістом і військовим. Народився майбутній письменник 24 листопада 1806 року на Чернігівщині в сім’ї старовинного козацького походження. Здобув домашню освіту, а згодом вступив у Харківський благородний пансіон. Ще відтоді Олекса Петрович цікавився багатьма подекуди несумісними сферами, зокрема російською, німецькою, французькою мовами й водночас географією та історією.

Твори Олекси Стороженка почали з’являтися на світ у складні для українського народу часи. Саме тоді в суспільно-політичному, економічному та духовному житті відбувався стрімкий злам. Перша письмово зафіксована праця Стороженка — роман з української старовини «Брати-близнюки». Він поєднує в собі глибинні знання письменника з історії й етнографії, завдяки чому його вважають джерелом невичерпних знань про наш народ. Значний вплив на всю творчість письменника мала зустріч із Миколою Гоголем. Найвідоміші твори Стороженка — «Марко Проклятий», «Скарб», «Гаркуша».

Життя Олекси Стороженка сповнене цікавих фактів. Наприклад, він мав надзвичайну фізичну силу й витривалість, умів згинати руками монети та підіймати вагу до 160 кг. Такі неймовірні вміння чоловіка зумовила тривала військова служба, де минула значна частина його життя. Брав безпосередню участь в російсько-турецькій війні 1828-1829 років, а також у придушенні польського повстання 1830-1831 року. За свою непоборну хоробрість отримав одну з найвідоміших тогочасних нагород — орден св. Георгія