Жан де Мен

Жан де Мен (бл. 1240–1305) народився в містечку Мен-сюр-Луар як Жан Клопінель або Шопінель, традиційно вважають, що він навчався в Паризькому університеті, можливо, був клірик, довгий час жив у Парижі, мав дім на вулиці Сен-Жак із баштою, подвір’ям і садом, здобув глибокі теологічні, філософські, літературні й природничі знання, перекладав із латини, зокрема листи Абеляра та Елоїзи і Боеція. «Роман про Троянду» набув популярності здебільшого завдяки його частині, де він згадував і цитував сорок авторів, подав багато корисної інформації; у середні віки роман був відомий лише під його ім’ям. Якщо Гійом де Лорріс у своїй частині служив любові й розповідав про закони куртуазії, Жан де Мен, що, імовірно, редагував його текст, а потім скористався ним як вихідною точкою, додав «мистецтво любові», брутально висвітливши начебто вади жінок, їхні пастки і способи уникати їх. Жан де Мен не поділяв забобонів своєї доби, не мав поваги до усталених інституцій, зневажав умовності феодалізму і романтичності. Крім «Роману про Троянду», Жан де Мен писав замолоду пісні, які, за його словами, співали в усіх публічних місцях і школах Франції. Останніми його творами були «Заповіт», де подано поради різним верствам суспільства, і «Додаток до Заповіту». Кілька поетичних творів утрачено. Жана де Мена поховали в нині зруйнованому монастирі Сен-Жак у Парижі.