І. Павлюк. Спочатку — любов
|
Коли трава ще вчилася ходити
|
«Торішні гнізда цвітом замело...»
|
«Слова згоріли в полум’ї Майдану...»
|
«Калиново. Пронизливо. Весна...»
|
«Весна — як революція мені...»
|
«Царство Боже всередині себе шукаю...»
|
«Запах свіжоскошеного травства...»
|
«Густий липневий дощ...»
|
«Стара весна. Лежить глибокий цвіт...»
|
«Мій роман зі славою і смертю...»
|
На порозі
|
«Тіні зір на ріках — білі круки...»
|
«І час іде, і дощ іде, і я...»
|
На шляху між вирієм і раєм
|
«Муза спить... Майдан...»
|
«Води літають і трави...»
|
«Сьогодні з небом зв’язує лиш дощ...»
|
«Дзвони і бандури, і гітари...»
|
«Літо промайнуло, наче куля...»
|
«Впали ціни на золото...»
|
«Сива осінь. І горло пляшки...»
|
«Душа — як вовк на ланцюгу...»
|
«Живу — немов прийдешній день — останній...»
|
«Кольори осіннього вогню...»
|
Щедрий вечір
|
Там, де нас немає
|
Сьогоднішнє
|
«За листопадом — снігопад, за снігопадом...»
|
Метаморфозне
|
«Тихе, миле і сумне світання...»
|
«Давно живу на дивній цій землі...»
|
«Там десь, там десь, де крилаті коні...»
|
Із ностальгійного
|
«Засвітилась кров моя сьогодні...»
|
Родині хрестоцвітих
|
«Мезозойний політичний лютий...»
|
«Синє молоко мого світання...»
|
«Там, де кінчається Дніпро...»
|
«Напиши мені морем велику поему про вітер...»
|
«Поржавілий осінній вечір...»
|
«Цей вітер золотий на дні води...»
|
«І знов мені тривожно...»
|
«В місті ніби осені й немає...»
|
«Сухозлоття печалі...»
|
Біля каміна
|
До зір лицем
|
«Давно я так нікуди не спішив...»
|
«Як утекти з печальної планети...»
|
«Мій шлях земний тепер — то гра, то битва...»
|
«Горизонт — мов коло крейдяне...»
|
«Скидає шкіру слово перед словом...»
|
«Що ж... я був між Богом і людиною...»
|
«Золоті далекі полини...»
|
«Висока тут печаль...»
|
«Все більше хочеться піти...»
|
«Я іду по житті...»
|
«Вже печаль переплавлена в лють золоту...»
|
«Странгуляційна борозна дороги...»
|
«Дивно... Але чому дивуватись?..»
|
«Набридло прогинатись під шлагбаумом...»
|
«На душі ні відчаю, ні болю...»
|
Той , хто чув молекул сміх
|
«Душа вже справді важча за хреста...»
|
«Ніч. Весна. Тривоги склочені...»
|
«Відключу мобільний телефон...»
|
«Палю я люльку, дудлю сивуху...»
|
Вовче
|
«Жив зі смаком... Нехотячи...»
|
«Чорна слава білої води...»
|
До циклу «Поети ХХІ»
|
«Було усяко — і сумно, й весело...»
|
«Сумна весняна ніжність. ...»
|
Травень
|
До теми «Житіє поетичне»
|
«Радість, як зоря, — неконтрольована...»
|
«Не боюся нічого...»
|
Топограми
|
«У вечори малиново-тугі...»
|
Місто
|
Переїзд до Києва зі Львова
|
«Татарщина. Печаль...»
|
«Кам’яновугільна печаль...»
|
«Жилося. Не писалося...»
|
Політ над чорним морем. Стамбул. Повернення
|
Подорож Україною-ХХІ
|
«Життя мені тепер — як вовчий сон...»
|
Біля моря
|
«Лежу. Мандрую простором душі...»
|
«Набожна тиша...»
|
Мезозойк
|
«Мільярдний лист з календаря...»
|
«Сніг, і цвіт, і дві калини голі...»
|
Осіння Україна
|
«Подібна на непрохану сльозу...»
|
«Задушлива периферійна воля...»
|
«Цю осінь на тверезо не візьмеш...»
|
«Чужий вже і цьому і тому світові...»
|
Провінція
|
«Золота пір’їна Місяця...»
|
Мамай
|
«Березень. Уб’ю печаль, як вовка...»
|
«Україна... Танці на протезах...»
|
Лютий. Україна
|
«Повний кінець романтики...»
|
Спробувати на згин
|
«В мені зустрічаються струм і ром...»
|
«Вже мені середина...»
|
Антикризове
|
«Невербальне спілкування з вербами...»
|
До теми безсмертя
|
«Брехливе дзеркало сльози...»
|
Середина серпня. Настрій
|
«Крик пораненого вогню...»
|
«Морщиться зміїна шкіра долі...»
|
«Знов тяжко на душі...»
|
Віражі
|
«Спада на мед велика крапля крові...»
|
«Вже осінь, та ніщо не золоте...»
|
«Жити аби жити — не цікаво...»
|
«Кожен день проживаю тепер, як окреме життя...»
|
«Снилося не те, що я хотів...»
|
«Дим по воді...»
|
Ультразвуки
|
«Манять колючі дроти доріг...»
|
«Радість, як зоря, — неконтрольована...»
|
Я тобі вірю, ти мені вір
|
«Зоря танцює на морозі...»
|
«Холодні зорі. Люблячі серця...»
|
«Нагріте на свічці червоне вино...»
|
«Така вода — як світло древніх вулиць...»
|
«Дощ мені просто на серце йшов...»
|
«Море. Ніч. І дельфіна голос...»
|
«Я знову п’яний вином ночей...»
|
«Лежали навзнак. Плакали про все...»
|
«Ми свого іще не відлюбили...»
|
«Білий спокій розсипаний, наче сіль...»
|
Жінка
|
«Вона хотіла зустріти море...»
|
Не викажеш, а виплачеш любов
|
Відлуння
|
«Заледащів я...»
|
«Холодно. Ніжно. Порожньо...»
|
«З журавлиним поглядом жінко...»
|
«Я так нікого не любив...»
|
«Люблю повільно — як пісок вода...»
|
«Нікому в очі дивитися...»
|
«Дерева золотом цвітуть...»
|
«Ти ще мені болиш...»
|
«Весняний вечір. Я лежу в траві...»
|
«Надвечір’я... Журний блиск вина...»
|
«Пташиних сердець золоті листки...»
|
«Слова про осінь зношені, як листя...»
|
«Вітер осінній густий, як вода...»
|
«Ти знову мене покличеш...»
|
Поліська колисанка
|
«Медова рання осінь...»
|
«Різдво. Полісся...»
|
«Слово — не яблуко...»
|
Поліське-2012
|
«Що ж. Половина вже буття прожита...»
|
Інтимне
|
«Отак-от і мине моє життя...»
|
«Заживе. Молитвою й постом...»
|
«Тяжкий був рік. Важкий був кожен день...»
|
«Дика поліська тоска...»
|
«Зверху — тиша усіх монастирських дзвонів...»
|
«Павутинки бабиного літа...»
|
І шлях здається деревом
|
«Вертатись пізно...»
|
«Від цього вітру більшає душі...»
|
«Найвища церква не прощала гріх...»
|
«Безсовісний туман в кінці тунелю...»
|
«А далі що?.. Печаль і боротьба...»
|
«Знов моя невихована кров...»
|
«Золотий осінній циферблат...»
|
«Вже мені середина...»
|
«До дна так само, як до берега...»
|
«Я стишився... як гнізда восени...»
|
«Палити люльку. Думати про вітер...»
|
«Хто із нас тут вибраний, хто званий...»
|
«Все те, що інші пили по краплі...»
|
«Все, що понаписував, — збулося...»
|
«Балагани. Вертепи. Тюрми...» |