| І. Павлюк. Спочатку — любов
|
| Коли трава ще вчилася ходити
|
| «Торішні гнізда цвітом замело...»
|
| «Слова згоріли в полум’ї Майдану...»
|
| «Калиново. Пронизливо. Весна...»
|
| «Весна — як революція мені...»
|
| «Царство Боже всередині себе шукаю...»
|
| «Запах свіжоскошеного травства...»
|
| «Густий липневий дощ...»
|
| «Стара весна. Лежить глибокий цвіт...»
|
| «Мій роман зі славою і смертю...»
|
| На порозі
|
| «Тіні зір на ріках — білі круки...»
|
| «І час іде, і дощ іде, і я...»
|
| На шляху між вирієм і раєм
|
| «Муза спить... Майдан...»
|
| «Води літають і трави...»
|
| «Сьогодні з небом зв’язує лиш дощ...»
|
| «Дзвони і бандури, і гітари...»
|
| «Літо промайнуло, наче куля...»
|
| «Впали ціни на золото...»
|
| «Сива осінь. І горло пляшки...»
|
| «Душа — як вовк на ланцюгу...»
|
| «Живу — немов прийдешній день — останній...»
|
| «Кольори осіннього вогню...»
|
| Щедрий вечір
|
| Там, де нас немає
|
| Сьогоднішнє
|
| «За листопадом — снігопад, за снігопадом...»
|
| Метаморфозне
|
| «Тихе, миле і сумне світання...»
|
| «Давно живу на дивній цій землі...»
|
| «Там десь, там десь, де крилаті коні...»
|
| Із ностальгійного
|
| «Засвітилась кров моя сьогодні...»
|
| Родині хрестоцвітих
|
| «Мезозойний політичний лютий...»
|
| «Синє молоко мого світання...»
|
| «Там, де кінчається Дніпро...»
|
| «Напиши мені морем велику поему про вітер...»
|
| «Поржавілий осінній вечір...»
|
| «Цей вітер золотий на дні води...»
|
| «І знов мені тривожно...»
|
| «В місті ніби осені й немає...»
|
| «Сухозлоття печалі...»
|
| Біля каміна
|
| До зір лицем
|
| «Давно я так нікуди не спішив...»
|
| «Як утекти з печальної планети...»
|
| «Мій шлях земний тепер — то гра, то битва...»
|
| «Горизонт — мов коло крейдяне...»
|
| «Скидає шкіру слово перед словом...»
|
| «Що ж... я був між Богом і людиною...»
|
| «Золоті далекі полини...»
|
| «Висока тут печаль...»
|
| «Все більше хочеться піти...»
|
| «Я іду по житті...»
|
| «Вже печаль переплавлена в лють золоту...»
|
| «Странгуляційна борозна дороги...»
|
| «Дивно... Але чому дивуватись?..»
|
| «Набридло прогинатись під шлагбаумом...»
|
| «На душі ні відчаю, ні болю...»
|
| Той , хто чув молекул сміх
|
| «Душа вже справді важча за хреста...»
|
| «Ніч. Весна. Тривоги склочені...»
|
| «Відключу мобільний телефон...»
|
| «Палю я люльку, дудлю сивуху...»
|
| Вовче
|
| «Жив зі смаком... Нехотячи...»
|
| «Чорна слава білої води...»
|
| До циклу «Поети ХХІ»
|
| «Було усяко — і сумно, й весело...»
|
| «Сумна весняна ніжність. ...»
|
| Травень
|
| До теми «Житіє поетичне»
|
| «Радість, як зоря, — неконтрольована...»
|
| «Не боюся нічого...»
|
| Топограми
|
| «У вечори малиново-тугі...»
|
| Місто
|
| Переїзд до Києва зі Львова
|
| «Татарщина. Печаль...»
|
| «Кам’яновугільна печаль...»
|
| «Жилося. Не писалося...»
|
| Політ над чорним морем. Стамбул. Повернення
|
| Подорож Україною-ХХІ
|
| «Життя мені тепер — як вовчий сон...»
|
| Біля моря
|
| «Лежу. Мандрую простором душі...»
|
| «Набожна тиша...»
|
| Мезозойк
|
| «Мільярдний лист з календаря...»
|
| «Сніг, і цвіт, і дві калини голі...»
|
| Осіння Україна
|
| «Подібна на непрохану сльозу...»
|
| «Задушлива периферійна воля...»
|
| «Цю осінь на тверезо не візьмеш...»
|
| «Чужий вже і цьому і тому світові...»
|
| Провінція
|
| «Золота пір’їна Місяця...»
|
| Мамай
|
| «Березень. Уб’ю печаль, як вовка...»
|
| «Україна... Танці на протезах...»
|
| Лютий. Україна
|
| «Повний кінець романтики...»
|
| Спробувати на згин
|
| «В мені зустрічаються струм і ром...»
|
| «Вже мені середина...»
|
| Антикризове
|
| «Невербальне спілкування з вербами...»
|
| До теми безсмертя
|
| «Брехливе дзеркало сльози...»
|
| Середина серпня. Настрій
|
| «Крик пораненого вогню...»
|
| «Морщиться зміїна шкіра долі...»
|
| «Знов тяжко на душі...»
|
| Віражі
|
| «Спада на мед велика крапля крові...»
|
| «Вже осінь, та ніщо не золоте...»
|
| «Жити аби жити — не цікаво...»
|
| «Кожен день проживаю тепер, як окреме життя...»
|
| «Снилося не те, що я хотів...»
|
| «Дим по воді...»
|
| Ультразвуки
|
| «Манять колючі дроти доріг...»
|
| «Радість, як зоря, — неконтрольована...»
|
| Я тобі вірю, ти мені вір
|
| «Зоря танцює на морозі...»
|
| «Холодні зорі. Люблячі серця...»
|
| «Нагріте на свічці червоне вино...»
|
| «Така вода — як світло древніх вулиць...»
|
| «Дощ мені просто на серце йшов...»
|
| «Море. Ніч. І дельфіна голос...»
|
| «Я знову п’яний вином ночей...»
|
| «Лежали навзнак. Плакали про все...»
|
| «Ми свого іще не відлюбили...»
|
| «Білий спокій розсипаний, наче сіль...»
|
| Жінка
|
| «Вона хотіла зустріти море...»
|
| Не викажеш, а виплачеш любов
|
| Відлуння
|
| «Заледащів я...»
|
| «Холодно. Ніжно. Порожньо...»
|
| «З журавлиним поглядом жінко...»
|
| «Я так нікого не любив...»
|
| «Люблю повільно — як пісок вода...»
|
| «Нікому в очі дивитися...»
|
| «Дерева золотом цвітуть...»
|
| «Ти ще мені болиш...»
|
| «Весняний вечір. Я лежу в траві...»
|
| «Надвечір’я... Журний блиск вина...»
|
| «Пташиних сердець золоті листки...»
|
| «Слова про осінь зношені, як листя...»
|
| «Вітер осінній густий, як вода...»
|
| «Ти знову мене покличеш...»
|
| Поліська колисанка
|
| «Медова рання осінь...»
|
| «Різдво. Полісся...»
|
| «Слово — не яблуко...»
|
| Поліське-2012
|
| «Що ж. Половина вже буття прожита...»
|
| Інтимне
|
| «Отак-от і мине моє життя...»
|
| «Заживе. Молитвою й постом...»
|
| «Тяжкий був рік. Важкий був кожен день...»
|
| «Дика поліська тоска...»
|
| «Зверху — тиша усіх монастирських дзвонів...»
|
| «Павутинки бабиного літа...»
|
| І шлях здається деревом
|
| «Вертатись пізно...»
|
| «Від цього вітру більшає душі...»
|
| «Найвища церква не прощала гріх...»
|
| «Безсовісний туман в кінці тунелю...»
|
| «А далі що?.. Печаль і боротьба...»
|
| «Знов моя невихована кров...»
|
| «Золотий осінній циферблат...»
|
| «Вже мені середина...»
|
| «До дна так само, як до берега...»
|
| «Я стишився... як гнізда восени...»
|
| «Палити люльку. Думати про вітер...»
|
| «Хто із нас тут вибраний, хто званий...»
|
| «Все те, що інші пили по краплі...»
|
| «Все, що понаписував, — збулося...»
|
| «Балагани. Вертепи. Тюрми...» |