| Передмова
|
| Переднє слово до другого видання
|
| Перший жмуток (1886–1893)
|
| I. «По довгім, важкім отупінню…»
|
| II. «Не знаю, що мене до тебе тягне…»
|
| III. «Не боюсь я ні Бога, ні біса…»
|
| IV. «За що, красавице, я так тебе люблю»
|
| V. «Раз зійшлися ми случайно…»
|
| VI. «Так, ти одна моя правдивая любов…»
|
| VII. «Твої очі, як те море…»
|
| VIII. «Не надійся нічого»
|
| IX. «Я не надіюсь нічого…»
|
| X. «Безмежнеє поле в сніжному завою…»
|
| XI. «Як на вулиці зустрінеш…»
|
| XII. «Не минай з погордою…»
|
| XIII. «Я нелюд! Часто, щоб зглушить…»
|
| XIV. «Неперехідним муром поміж нами…»
|
| XV. «Не раз у сні являється мені…»
|
| XVI. Похорон пані А. Г.
|
| XVII. «Я не кляв тебе, о зоре…»
|
| XVIII. «Ти плачеш. Сліз гірких потоки…»
|
| XIX. «Я не жалуюсь на тебе, доле…»
|
| XX. Привид
|
| Епілог
|
| Другий жмуток (1895)
|
| I. «В Перемишлі, де Сян пливе зелений…»
|
| II. «Полудне. Широкеє поле безлюдне…»
|
| III. «Зелений явір, зелений явір…»
|
| IV. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
|
| V. «Червона калино, чого в лузі гнешся…»
|
| VI. «Ой ти, дубочку кучерявий…»
|
| VII. «Ой жалю мій, жалю…»
|
| VIII. «Я не тебе люблю, о ні…»
|
| IX. «Чому не смієшся ніколи…»
|
| X. В вагоні
|
| XI. «Смійтесь з мене, вічні зорі…»
|
| XII. «Чого являєшся мені…»
|
| XIII. «Отсе тая стежечка…»
|
| XIV. «Якби знав я чари, що спиняють хмари…»
|
| XV. «Що щастя? Се ж ілюзія…»
|
| XVI. «Як не бачу тебе…»
|
| XVII. «Як почуєш вночі край свойого вікна…»
|
| XVIII. «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…»
|
| XIX. «Як віл в ярмі, отак я день за днем…»
|
| XX. «Сипле, сипле, сипле сніг…»
|
| Третій жмуток (1896)
|
| I. «Коли студінь потисне…»
|
| II. «Вона умерла! Слухай!»
|
| III. «Байдужісінько мені тепер…»
|
| IV. «В алеї нічкою літною…»
|
| V. «Покоїк і кухня, два вікна в партері…»
|
| VI. «Розпука! Те, що я вважав…»
|
| VII. «Не можу жить, не можу згинуть…»
|
| VIII. «Я хтів життю кінець зробить…»
|
| IX. «Тричі мені являлася любов…»
|
| X. «Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!»
|
| XI. «Чорте, демоне розлуки…»
|
| XII. «І він явивсь мені…»
|
| XIII. «Матінко моя ріднесенька!»
|
| XIV. «Пісне, моя ти підстрелена пташко…»
|
| XV. «І ти прощай!»
|
| XVI. «Даремно, пісне!»
|
| XVII. «Поклін тобі, Буддо!»
|
| XVIII. «Душа безсмертна!»
|
| XIX. «Самовбійство – се трусість…»
|
| XX. «Отсей маленький інструмент…» |
Нова пошта — 80 грн
(067) 350-18-70
Кошик
