ЗІ ЗБІРКИ «З ВЕРШИН І НИЗИН»
|
DE PROFUNDIS
|
Гімн (Замість пролога)
|
Веснянки
|
I. «Дивувалась зима…»
|
II. «Гримить! Благодатна пора наступає…»
|
III. «Гріє сонечко!..»
|
IV. «Вже сонечко знов по лугах…»
|
V. «Земле, моя всеплодющая мати…»
|
VI. «Розвивайся, лозо, борзо…»
|
VII. «Не забудь, не забудь…»
|
VIII. «Лице небесне прояснилось…»
|
IX. «Ще щебече у садочку соловій…»
|
X. «Весно, ох, довго ж на тебе чекати!..»
|
XI. «Рад би я, весно, в весельшії нути…»
|
XII. «Ой, що в полі за димове?..»
|
XIII. «Веснянії пісні…»
|
XIV. «Думи, діти мої…»
|
XV. Vivere memento
|
Нічні думи
|
«Ночі безмірнії, ночі безсоннії…»
|
«Догорають поліна в печі…»
|
«Не покидай мене, пекучий болю…»
|
«Місяцю-князю!..»
|
Excelsior!
|
Каменярі
|
ПРОФІЛІ І МАСКИ
|
[Із циклу] «Україна»
|
Моя любов
|
Розвивайся ти, високий дубе
|
Не пора
|
СОНЕТИ
|
[З циклу] «Вольні сонети»
|
Сікстинська мадонна
|
ГАЛИЦЬКІ ОБРАЗКИ
|
Гадки на межі
|
ЗІ ЗБІРКИ «ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ»
|
ПЕРШИЙ ЖМУТОК
|
I. «По довгім, важкім отупінню…»
|
II. «Не знаю, що мене до тебе тягне…»
|
III. «Не боюсь я ні Бога, ні біса…»
|
IV. «За що, красавице, я так тебе люблю»
|
V. «Раз зійшлися ми случайно…»
|
VI. «Так, ти одна моя правдивая любов…»
|
VII. «Твої очі, як те море…»
|
VIII. «Не надійся нічого»
|
IX. «Я не надіюсь нічого…»
|
X. «Безмежнеє поле в сніжному завою…»
|
XI. «Як на вулиці зустрінеш…»
|
XII. «Не минай з погордою…»
|
XIII. «Я нелюд! Часто, щоб зглушить…»
|
XIV. «Неперехідним муром поміж нами…»
|
XV. «Не раз у сні являється мені…»
|
XVI. Похорон пані А. Г.
|
XVII. «Я не кляв тебе, о зоре…»
|
XVIII. «Ти плачеш. Сліз гірких потоки…»
|
XIX. «Я не жалуюсь на тебе, доле…»
|
XX. Привид
|
Епілог
|
ДРУГИЙ ЖМУТОК
|
I. «В Перемишлі, де Сян пливе елений…»
|
II. «Полудне. Широкеє поле безлюдне…»
|
III. «Зелений явір, зелений явір…»
|
IV. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
|
V. «Червона калино, чого в лузі гнешся…»
|
VI. «Ой ти, дубочку кучерявий…»
|
VII. «Ой жалю мій, жалю…»
|
VIII. «Я не тебе люблю, о ні…»
|
IX. «Чому не смієшся ніколи…»
|
X. В вагоні
|
XI. «Смійтесь з мене, вічні зорі…»
|
XII. «Чого являєшся мені…»
|
XIII. «Отсе тая стежечка…»
|
XIV. «Якби знав я чари, що спиняють хмари…»
|
XV. «Що щастя? Се ж ілюзія…»
|
XVI. «Як не бачу тебе…»
|
XVII. «Як почуєш вночі край свойого вікна…»
|
XVIII. «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…»
|
XIX. «Як віл в ярмі, отак я день за днем…»
|
XX. «Сипле, сипле, сипле сніг…»
|
ТРЕТІЙ ЖМУТОК
|
I. «Коли студінь потисне…»
|
II. «Вона умерла! Слухай!»
|
III. «Байдужісінько мені тепер…»
|
IV. «В алеї нічкою літною…»
|
V. «Покоїк і кухня, два вікна в партері…»
|
VI. «Розпука! Те, що я вважав…»
|
VII. «Не можу жить, не можу згинуть…»
|
VIII. «Я хтів життю кінець зробить…»
|
IX. «Тричі мені являлася любов…»
|
X. «Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!»
|
XI. «Чорте, демоне розлуки…»
|
XII. «І він явивсь мені…»
|
XIII. «Матінко моя ріднесенька!»
|
XIV. «Пісне, моя ти підстрелена пташко…»
|
XV. «І ти прощай!»
|
XVI. «Даремно, пісне!»
|
XVII. «Поклін тобі, Буддо!»
|
XVIII. «Душа безсмертна!»
|
XIX. «Самовбійство – се трусість…»
|
XX. «Отсей маленький інструмент…»
|
ЗІ ЗБІРКИ «МІЙ ІЗМАРАГД»
|
ПОКЛОНИ
|
Поет мовить
|
Україна мовить
|
Сідоглавому
|
Декадент
|
ПАРЕНЕТІКОН
|
«Не високо мудруй…»
|
ЛЕГЕНДИ
|
Легенда про вічне життя
|
ПО СЕЛАХ
|
«На Підгір’ї села невеселі…»
|
ЗІ ЗБІРКИ
|
«ІЗ ЛІТ МОЄЇ МОЛОДОСТІ»
|
Товаришам з тюрми
|
ПОЕМИ
|
Іван Вишенський
|
Мойсей |