20.06.2017

Рецензія на книгу Станіслава Лема «Соляріс»

   Для тих, хто не знає, то Станіслав Лем — польський письменник-фантаст. Найпопулярніший письменник за кількістю мов, якими перекладено його твори.

   Зізнаюсь чесно: наукову фантастику не читаю. Та цього разу мені до рук випадково потрапила саме ця книга, яка й відкрила для мене загадковий світ планети Соляріс.

   Вперше роман «Соляріс» було надруковано у 1961 році у видавництві «Котигорошко», що у Києві, а згодом перевидавався й в інших видавництвах.

   

   Якщо коротко, то сюжет роману розгортається в далекому майбутньому. На планету Соляріс прибуває науковець, мета якого — дізнатись про психологічний стан членів експедиції. Сюжет розгортається двома лініями: перша — це перебування науковця на станції, а друга — це історія відкриття планети, точніше мислячого Океану, що її вкривав, та людей, які намагались цей Океан вивчити. Не буду повністю розкривати весь сюжет книги, оскільки власне прочитання дедалі цікавіше та захоплююче.

   В романі «Соляріс» порушується питання людяності та проблем пізнання світу, а також відповідальності за все, що робить людина як на Землі, так і за її межами.

   Кожен, хто прочитає цю книгу, по-своєму її зрозуміє. Особисто на мене вона достатньо глибоко вплинула, щоб переосмислити, що ж насправді потрібно цінувати.

   Незважаючи на те, що роман на сьогодні не вирізняється своєю новизною, та для сучасного читача він залишається актуальним, що і є важливо.

Повернення до списку