Роксолана, зачинателька «Жіночого султанату»

   Зі смертю 19 березня 1534 року матері Сулеймана Пишного Айше Хафси владу у жіночій половині султанського палацу (гаремі) отримала його улюблениця Роксолана. З часом вона стала однією з найвпливовіших осіб імперії, започаткувавши так званий «Жіночий султанат», понад столітній період в історії Османської імперії, коли дружини і матері султанів мали визначальний вплив на державні справи.

   Про походження Роксолани, яка з полону кримського хана потрапила до гарему султана Сулеймана Пишного, відомо небагато. Венеційські дипломати у Стамбулі П'єтро Брагадін та Даніелло Людовічі вважали, що вона була русинкою, як називали тоді українців та білорусів. А французький посол у Венеції Гуеллямо Пелісьє 1540 року інформував свого короля, що ця жінка походила з руського народу, який живе «від Карпатських гір аж до Борістена й Понта Евксінського».

   Польські посли, які відвідували Стамбул, надали точніші відомості про походження Роксолани. У своїй доповідній великому канцлерові Великого Князівства Литовського Леву Сапезі секретар короля Стефана Баторія, Станіслав Негощевський під псевдонімом Перегрін Полонус 1596 року повідомив, що вона була «попівною з Рогатина з народу русинського». Таку ж інформацію залишив член польського посольства в Стамбулі в 1621-22 роках Самуїл Твардовський, зазначивши у поемі «Посольство Кристофера Збаразького», що Роксолана, яку часто називав просто Русинка, «підлого попа з Рогатина донька!».

   Її справжнє ім'я історія не зберегла. Настею й Олександрою цю жінку «охрестили» українські та польські письменники у XIX столітті. Роксоланою її назвали європейські посли. У султанському гаремі вона отримала ім'я Хюррем, що в перекладі з фарсі означає «усміхнена», «весела».

   Першою жінкою Сулеймана Пишного, матір'ю його старшого сина Мустафи, була черкеска Махідевран. Роксолана ж наприкінці 1521 року народила султанові сина Мехмеда, наступного - доньку Міхрімах, того ж або 1523 року - сина Абдуллаха, який помер трирічним. 1524 року на світ з'явився рудоволосий Селім, а 1525-го - Баязид. Через шість років Роксолана народила сина Джихангіра, який був горбанем. Ставши багатодітною матір'ю, вона, завдяки прихильності султана, порушила багатовіковий принцип султанського гарему «одній матері - один син», за яким наложниці після народження хлопчика віддалялися від покоїв султана і могли розраховувати лише на відправку із сином (шехзаде), який досяг повноліття, до провінції для здобуття навичок управління державою, де очолювали його гарем.

   Із народженням первістка Мехмеда Роксолана почала отримувати від султана Сулеймана 5 тисяч дукатів на рік. На прикраси він виділив їй 100 тисяч дукатів, а в 1524 році подарував землі і будинки у Стамбулі поблизу сучасного Грандбазару. Тоді ж вона стала беззаперечною фавориткою - хасекі - султана. Але Роксолана не зупинилася на досягнутому. Озброївшись Кораном, спершу з посиланням на те, що рабиня не може робити найважливіше для мусульман - добрі справи - домоглась від Сулеймана звільнення з рабства, а потім і статусу законної дружини, бо, мовляв, мусульманка, якою вона стала у перші роки перебування у гаремі, не могла мати позашлюбних стосунків.

Олександра Шутко

   Далі читайте тут: Роксолана, зачинателька «Жіночого султанату»

Повернення до списку