Світлана Лінинська: «Мої історії про пана Сирника так смачно читати!»

Ваша книжка «Пан Сирник і різдвяний пампушок» увійшла до п’ятірки найбільших продажів дитячої літератури видавництва «НК — Богдан» за 2023 рік. Чи вражені цим фактом? Мабуть, читачі полюбили цю історію?

Сказати, що вражена — це мало сказати. Для мене це був такий шквал позитивних емоцій! Минуло багато часу, відколи з’явилася ця книжка, а цікавість до неї не зникла. Це чудово, це мотивує писати далі, з одного боку, а з другого — велика відповідальність, щоб наступні книжки теж були цікаві читачам. Певно, топ-5 це найкраще показує! Я щиро вірю в те, що пишу і що закладаю в слова. Певно, читачі відчувають це. Вдячна всім і щаслива, що можу подарувати через свої рукописи тепло, настрій, спокій і приємну атмосферу.

Як взагалі виникла ідея написати про пана Сирника? Можливо, є прототип?

Прототипом був пампушок — от з нього все й розпочалося. Так розвинувся сюжет і з’явився пекар. Це збірний образ, він не змальований з когось, просто такий написався.

Пан Сирник і подвійна паска

199,00 грн

159,00 грн

Переглянути

«Пан Сирник і подвійна паска» — це продовження пригод пана Сирника, але вже пов’язане з іншим великим християнським святом – Воскресінням Христовим. Чому вирішили продовжувати писати про цього героя?

Мабуть, у мене є кілька ідей, котрі, на мою думку, цікаво поєднати саме у цих текстах про пана Сирника і пекарню.

Різдвяних історій у літературі насправді дуже багато, а от великодніх якраз мало. Як думаєте, це ніша, яку варто наповнювати?

Так, про паску є мало книг, хоча, можливо, мені заперечать і скажуть, що я просто погано шукала. Але моя книга має бути цікавою не тому, що, припустимо, мало таких книг, а тому, що вона справді якісна та з цікавою історією.

Пан Сирник – пекар, який готує смачненьке: пампушки і паски. Чому для вас було важливо написати про кулінарію та їжу?

Тому що це може бути так смачно читати! І ще в поєднанні з традиціями! Чому б і ні? І їжа, і традиції, і традиційна їжа — це частина нас, нашої історії. Це важливо доносити з маленького віку, щоб діти в цьому росли і не цуралися свого.

Наскільки важлива математика в кулінарії? Вам хотілося пояснити дітям, що знання з математики можна використати на практиці у житті, наприклад, у рецептах паски?

Будь-хто, коли загляне в рецепти, побачить там цифри. І вони, погодьтеся, відіграють велику роль у створенні смаку. Звичайно, така мірка, як «на око», є, але все ж дотримуватись тонкощів рецептів потрібно — тут без математики ніяк. Тож мені хотілося донести у цій історії, що математика, як до неї не ставитись, пов’язана також зі смачними стравами. Тут тобі і пропорція потрібна, і якщо чогось треба приготувати вдвічі чи тричі більше, потрібна математика смаку.

Крім того, ви згадуєте у книжках про пана Сирника святкові традиції. А які великодні традиції є у вашій родині? Чи маєте якийсь родинний рецепт паски?

Так, до Великодня я випікаю паску, люблю її. Цим домашнім рецептом у нашій родині користується вже третє покоління — він простенький, але паска виходить смачна. Звичайно, все збираємо до святкового кошика, робимо крашанки, маємо спеціально вишитий рушник, теж є традиційним спільний сніданок.

Дотримуєтеся усіх пропорцій під час приготування пасок чи інших страв? Чи виникали у вас такі ж проблеми під час готування, як у пана Сирника?

Звичайно! Усе з першого разу ж не виходить, а в мене — так точно! Намагаюсь багато продуктів не переводити, але всяке буває! Певно, мені ще далеко до відкриття пекарні, як у пана Сирника, але я стараюсь.

Ілюстрації до книжки вийшли надзвичайно апетитними. Намалювала їх ілюстраторка Марія Гром-Вурловська. Цікаво, як вони створювалися?

Це її перший досвід ілюстрування книги, і Марія дуже хвилювалась. Ми обговорювали кожен малюнок, кожного персонажа, створили навіть логотип пекарні. Крім того, ми знали, що багато хто порівнюватиме цю книгу з попереднім виданням, але, думаю, ці книги знайшли свого читача, і рейтинг це показав. Ура! Пан Сирник отримав шанс на нові пригоди завдяки читачам, за що я щиро вдячна.

Чекати ще нових пригод пана Сирника?

Маю надію, що нові пригоди будуть. Так, задумок є багато, і готується книга про пана Сирника та торт для панни Сіль, а ще хочеться продовження детективної пригоди пана Сирника. Сподіваюсь, що книжки будуть, і будуть цікавими, а це — найважливіше!

Наостанок занотовуйте рецепт паски від Світлани Лінинської з її родинних записів.

500 мл молока підігріти до теплого пальчика, розвести у ньому 50 г дріжджів. Потім всипати трохи просіяного борошна — от тут «на око», бо борошно різне, а має бути густота домашньої сметани. Поставити в тепле місце для бродіння десь хвилин на 45. Тоді додати 5 яєць (бажано домашніх), 250 г цукру, 1/3 чайної ложки солі. Все вимішати рукою. Продовжуючи вимішувати, потроху додавати борошна. Робити це потрібно доти, поки тісто не стане трохи м’якшим, ніж як на вареники, та коли виймаєте руку, щоб воно не прилипало до нігтя (так було записано у рецепті — дослівно). Накрити чистим рушничком, поставити у тепле місце. Коли підніметься — вимісити, знову накрити та поставити в тепле місце, щоб ще разок підкисло. Потім вимішати легенько на стільниці, трохи підсипавши борошна, та розкласти по формах, застеливши їх пергаментом, або нічого не потрібно, якщо форма паперова. Тісто має зайняти 1/3 форми. Дати хвилин 20 постояти, змастити жовтком та випікати хвилин 40 при температурі 180 градусів. Важливо: всі складники мають бути кімнатної температури, тож варто все завчасно викласти на стіл.

Розмовляла Оксамитка Блажевська