Життєпис султани-українки від Олександри Шутко: «Ця книжка – це підсумок десятирічної праці над темою Роксолани»

Нещодавно книжкові полиці поповнило подарункове видання життєпису Роксолани. Складний шлях від наложниці до коханої дружини одного з наймогутніших чоловіків-правителів свого часу досліджувала та продовжує вивчати письменниця, мистецтвознавця, журналістка, авторка низки художньої та науково-популярної літератури – Олександра Шутко. У доробку письменниці історична трилогія «Хатідже Турхан», науково-популярні видання «Роксолана: міфи та реалії», «Жіночий султанат: влада та кохання», «Листи Роксолани: любов та дипломатія», а також чимало публікацій про історію Османської імперії в наукових та енциклопедичних збірниках. Детальніше про життєпис Роксолани та літературні плани у розмові з Олександрою Шутко.

Що ж увійшло до подарункового видання? Розкажіть, як ви над ним працювали і з чим, можливо, виникали труднощі?
Насправді ця книжка – підсумок десятирічної праці над темою Роксолани, над дослідженням її біографії, - підсумок усього, що було напрацьовано за останні десять років. Попри це, там є нова інформація, знайдена буквально недавно, оскільки турецькі архіви постійно вивчаються та доповнюються новими дослідженнями. І от якраз у 2019 році вийшов переклад турецькою з османської нововіднайденого листа Роксолани. До цього я написала книжку «Жіночий султанат: влада та кохання», де опублікувала 8 відомих листів Роксолани, а невідомий вже увійшов до нової - «Роксолана: життєпис». До видання, окрім, звісно ж, цікавої інформації та великої кількості фактажу, були залучені кольорові фотографії. Читачі завжди писали, що їм би хотілося бачити фотографії у кольорі, оскільки вони дуже барвисті: це і покої султанського гарему, і мечеті, які звели Роксолана та її наступниці, і хамами, і книжки, і документи, і листи, і, навіть, вишивка Роксолани. Тому я вважаю, що це суперпотужне та прекрасне сучасне видання, яке окрім читання, можна і придбати на подарунок, оскільки і тематика цікава, і оформлення ошатне, і поліграфія суперсучасна. Мені дуже подобається ця книжка. Які ж труднощі виникали? Як завжди – це труднощі з перекладом зі староосманської мови, яка є мертвою на даний момент. Тому доводилося консультуватися з відомими українськими кримськими османістами. Саме це найскладніший момент, який виникає з перекладом. Окрім того, ще було багато перекладів з латини, італійської, французької, ну і англійської, польської – це вже легше, а от османською мовою в Україні досконало володіють одиниці, та й вони зараз працюють за межами України. От тому доводиться співпрацювати саме з такими науковцями.

Як з листів вловлюється характер Роксолани? Якими були найвиразніші її риси, які б дозволили нам, читачам, зрозуміти її?
Саме її особисті послання, її листи, свідчать про її емоційний стан, про її переживання і її характер. Як на мене, вона була дуже емоційною жінкою, оскільки всі її листи сповнені тужливими моментами, переживанням за коханим чоловіком, який був у військових походах, сповнені сліз, чекання, розлуки, розставання, поетичних рядків. З тих листів видно, що вона дуже кохала султана Сулеймана і це кохання було взаємне, і що вона дуже хвилювалася за нього, а також була дуже такою, знаєте, - жіночкою, яка все знала, все їй було цікаво. Вона передавала і політичні новини з приводу перемог на морі, або ж з приводу епідемії чуми в Стамбулі, і новини з родини – про операцію на спині молодшого сина, про справи старших синів, які вже були в від’їзді в Санджак, але от саме її емоційність, співчутливість, щирість і правдивість в цих листах наштовхують на те, що вона була дуже пристрасною жінкою. І розумною: окрім своїх переживань вона оздоблювала свої листи віршованими рядками на складній османській мові, яку досконало вивчила, і коранічними текстами, і текстами давньогрецької міфології. Тобто з листів можна зробити висновок про її емоційний стан, риси її характеру і, звісно, про розумові здібності, якщо можна так сказати.

Ваша наступна книга «Роксолана. Союз із ягелонами». Можете коротко описати її сюжет та розповісти, якою книга буде структурно? З яких джерел складатиметься?
Наступна книга вже в роботі. Це історичний роман, і знов ж таки, - про Роксолану. Називається «Роксолана. Союз із ягелонами». У цьому романі я намагалась відійти від таких сталих традицій, які у нас панують в українській літературі щодо образу Роксолани - як коханки, матері, яка тужить за своєю Батьківщиною; або ж від традицій, які панують у турецькій та західноєвропейській літературі, де Роксолана знана як інтриганка, яка заради щастя своїх синів і свого благополуччя плела палацові інтриги проти пасинка Мустафи та інших конкурентів за владу. У своєму романі я намагалася показати, що вона була соціально-активною жінкою і дуже впливовою на той час султаною, не тільки в Османській Імперії, але і за її кордонами, адже вона вела дипломатичне листування і з польським королем Сигізмундом II Августом, а також листувалася з угорською королевою, його сестрою, Ізабеллою Ягеллонкою, а ще з сестрою перського шаха Тахмаспа, султан Бейгюм. У цьому листування вона (Роксолана) виступала, як знаєте, посланець султана Сулеймана - проводила перемовини про мир між сусідніми державами. Тому у романі я хотіла показати саме цю сторону її життя - не тільки страдниці, коханки, а й дійсно впливової жінки в Османській імперії. Перший том мого роману називається «Роксолана. Союз із ягелонами», це якраз 1541 – 1551 роки, тобто період, коли вона була дуже впливовою, набрала значної ваги у політичному житті Османської імперії. Другий том – я вже його пишу – присвячений саме інтригам і боротьбі за владу, а кульмінацією цього тому буде страта шехзаде Мустафи. Ще буде третій том про останні роки її життя і що відбувалося після її смерті до смерті султана Сулеймана.

Успіх томів про інтриги та кмітливі політичні ходи Роксолани може знаменувати вихід приквелу, точкою відліку подій у якому стане поневолення ще зовсім юної Роксолани та її становлення у гаремі султана Сулеймана.

Розмовляла Цюпа Марія