Сорока Петро Іванович

Петро Сорока (06.01.1956-05.06.2018) – поет, прозаїк, критик, літературознавець. Народився у селі Грицівці на Тернопіллі. Закінчив Кременецьке медичне училище і Тернопільський національний педагогічний інститут, захистив кандидатську дисертацію з проблем розвитку гумору і сатири. Працював кореспондентом, редактором журналів «Сова» і «ТО», доцентом кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства ТНПУ ім. В. Гнатюка.

Автор повістей і романів, серії денників, поетичних і гумористичних збірок, літературознавчих нарисів і монографій, творів для дітей.

Лауреат літературно-мистецьких премій «Слово України», «Тріумф», ім. Володимира Сосюри, ім. Григорія Сковороди, ім. Братів Лепких, ім. Миколи Гоголя, ім. Івана Филипчака, ім. Романа Федоріва, ім. Дмитра Нитченка, ім. Іванни Блажкевич, «Лісова пектораль».

Член Національної Спілки письменників України і міжнародного ПЕН-клубу.