Фіцджеральд Скотт

Френсіс Скотт Кі Фіцджеральд – американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління».

Автор багатьох романів та оповідань, серед яких «Великий Гетсбі», «Ніч лагідна», «Дивовижна історія Бенджаміна Баттона» та інших. Народився 1896 року в американському містечку Сент-Пол. Перші «проби пера» здійснив у тринадцятирічному віці. Навчався у католицькій школі та Принстонському університеті, де остаточно захотів пов’язати своє життя з письменством. Перший роман написав під час Першої світової війки у військовому таборі, куди його направили після призову до армії.

Усі книги Френсіса Скотта Фіцджеральда видавалися у видавництві «Charles Scribner's Sons». А редактором автора був відомий Максвелл Перкінс, якого нерідко називають «хрещеним батьком» Фіцджеральда, Томаса Вульфа та Гемінґвея.

За життя він написав більш, ніж 150 оповідань. Але до чотирьох прижиттєвих збірок відібрав лише 46.