| Балада про орла
|
|
|
| Коли ж цей світ уже навчиться... любити
|
|
|
| Коли ж цей світ уже навчиться
|
|
|
| Та вже скажіть, що я дурний
|
|
|
| Чому
|
|
|
| Не ми?
|
|
|
| Злості! Злоби! Скільки злоби!..
|
|
|
| Скажіть, чи маю я померти.
|
|
|
| ... щоб коли почую знову я про те, що не стерплю, відповів я тихо-тихо:«Зачекайте... Я вже йду»
|
|
|
| Місяць, зорі, небо чисте.............
|
|
|
| Свій біль нікому не віддам.........
|
|
|
| І знову день.................................
|
|
|
| Як добре, що я бачу сни.............
|
|
|
| Боятись? Ні! Уже набридло!.......
|
|
|
| Не клич її.....................................
|
|
|
| Скалить знову зуби доля............
|
|
|
| Вже час! Ти чуєш? Обрій кличе.
|
|
|
| Уклін всім тим, хто не мовчить
|
|
|
| Що має статися в житті людини
|
|
|
| Вершина
|
|
|
| Є нерозгадана загадка
|
|
|
| Дві ріки
|
|
|
| І знов тобі у двері тихим стуком
|
|
|
| Минулого позбутись неможливо
|
|
|
| Сон
|
|
|
| Чи я живу? Чи, може, сплю?
|
|
|
| ... син всміхається до мене – не намарне це життя
|
|
|
| Сміливий батько той, що може
|
|
|
| Земля тріщить, вогнем плюється
|
|
|
| Син мій плаче
|
|
|
| ... та, певно, не навчуся до загину не чути і не бачити біду
|
|
|
| Вже так хотів би заспівати про любов.
|
|
|
| І знову бачу світ у сірих фарбах
|
|
|
| Вже так набридло
|
|
|
| І буде день, і буде ніч
|
|
|
| Крик
|
|
|
| Журба
|
|
|
| Невесело думкам моїм стає, коли народ не чинить власну долю
|
|
|
| Невесело дивитись на народ
|
|
|
| Старі потерті сторінки
|
|
|
| Сироти усі ми з вами
|
|
|
| І лиш тепер я зрозумів
|
|
|
| Невже мій друг в цю мить мене не чує
|
|
|
| Побудь сьогодні моїм другом
|
|
|
| Старий мій друг
|
|
|
| Згадай, любий друже
|
|
|
| Чому ж ви такі сліпі? Такі вперті... Люди!!!
|
|
|
| Пророк
|
|
|
| Раджа і сокіл
|
|
|
| Лицарська балада
|
|
|
| Стара легенда
|
|
|
| Як добре, що я не втікаю без толку
|
|
|
| Дощ
|
|
|
| Зимова рапсодія.
|
|
|
| На незайманий сніг упадуть твої сльози.
|
|
|
| Туман
|
|
|
| Білим квітнуть яблуні
|
|
|
| Весна вмирати не хотіла.
|
|
|
| Птахи
|
|
|
| ... ви двоє в змозі світ створити
|
|
|
| Щось тихенько так скребоче
|
|
|
| Танго
|
|
|
| Чарівний світ – лиш ти і я... |