| І. Дикі думи над Полтвою
|
| Дикі думи над Полтвою
|
| Священні корови
|
| Календарні пристрасті
|
| Ключі метафори
|
| Франко в кав’ярнях
|
| Семінарські забави
|
| Без критики
|
| Кулінарія глобалізації
|
| Сумбурні припущення
|
| Амнезія і гіпертрофія міфу Галичини
|
| ІІ. Вибране поезієзнавство
|
| Про предмет поезієзнавства
|
| (Моя) філософія поезії
|
| То такий горобчик, що кури дусить
|
| Апологія ліні, або Лінь – рушій проґресу
|
| Захід і Схід: слово про наш світ
|
| Трубадурство на сучасному етапі
|
| Мінімальні межі поезії
|
| Паліндромія понад усе
|
| Взаємність поезії української та світової
|
| Марґінальність у поезієзнавстві
|
| Далай-лама і гетьман
|
| Купаюся у ріках вавілонських
|
| Право на помилку в поезії
|
| Душа вина
|
| Методологія поезієзнавства
|
| Ще раз про предмет поезієзнавства
|
| ІІІ. Парнасленд (вибірковий калейдоскоп)
|
| Традиції барокко в поставанґардизмі? (6 жовтня 1990)
|
| Глюк – категорія поетична (20 жовтня 1990)
|
| «Шопеніана» Андрія Анонімуса (27 жовтня 1990)
|
| Мертві бджоли не гудуть, зате мертвий півень співа (28 січня 1991)
|
| Кравчук... ще й вірші пише (11 лютого 1991)
|
| * * * (15 лютого 1991)
|
| Інтриґа зависає поза віршем (13 березня 1991)
|
| Два поети: холмщак і підляшук (24 травня 1991)
|
| Справжнє у справжньому (7 червня 1991)
|
| Пава серед півнів (21 липня 1991)
|
| З перекладною власна творчість обнялась (9 серпня 1991)
|
| Гідно зустрінемо 300-ліття українського паліндрому
|
| (19 серпня 1991)
|
| Обережно! Висока напруга (16 жовтня 1991)
|
| Провісник парнаслендівського почерку (13 лютого 1992)
|
| А ля еротичне розмаїття (22 лютого 1992)
|
| До «Ратуші» був стурбований дзвінок з пресової служби Президента України. Льоша Кравчук справді пише вірші, але це не означає, що Леоніда Макаровича слід висувати на Нобелівську премію. Зрештою, хай позбудеться трему і «Литературная Россия» (31 березня 1992)
|
| Ще раз про вірші Льоші Кравчука і про статус Леоніда Кравчука. Апологія Парнасленду, або Поки живуть на світі мудрі люди, вводити їх в оману ніхто не має права
|
| (7 квітня 1992)
|
| Сейфи віддають незаконно забране (21 квітня 1992)
|
| Вері вел дубовий тейбл (14 травня 1992)
|
| Створене під час довколасвітньої мандрівки
|
| (27 червня 1992)
|
| Виплід Іларіонової гарячки (14 липня 1992)
|
| Інтимний український гімн. Без претензії на державний (16 липня 1992)
|
| Аванґард – і в Харкові аванґард (1 серпня 1992)
|
| Льоня жив, живе і буде жив! (15 серпня 1992)
|
| Хоч криво, але рівно (3 вересня 1992)
|
| Мозок планети (10 листопада 1992)
|
| По суті, суть – скік-поскік (17 грудня 1992)
|
| Кожному не чуже (31 грудня 1992)
|
| Не сузір’я Лева, не Феліс Лео, а дарунок Лева
|
| (13 січня 1993)
|
| Ще й Дем вірші пише (13 лютого 1993)
|
| Гальмівні подуви свідомості (3 квітня 1993)
|
| Деколи буває й те, чого насправді не буває (6 квітня 1993)
|
| Котилася червона фіра з горба, а в тій фірі Сергій Жадан (24 квітня 1993)
|
| Свято недавнонародженого нац. цинізму (13 травня 1993)
|
| Прімаверний прорив Ярки (27 травня 1993)
|
| Ювілеї, ювілеї... (10 червня 1993)
|
| Смійся-смійся, скибна маро (24 червня 1993)
|
| Зв’язок археології з поетичною дійсністю (8 липня 1993)
|
| Двадцять на сім, або Еуропа лібера (13 липня 1993)
|
| Йдемо здемо, прийдемо додему, або Ле...-ська, -цька
|
| (22 липня 1993)
|
| Знову питання: триєдине чи трискладове? Або: русскіє в Паріже, тобто «Нова деґенерація» на Парнасленді
|
| (12 серпня 1993)
|
| На шляху до конґресакції з’являються мотори і птахи (17 серпня 1993)
|
| Примандрувала «Червона фіра» у Землю Парнасівську (19 серпня 1993)
|
| Миколо, у нас вертеп (21 жовтня 1933)
|
| Фокус вселенської любові (30 жовтня 1993)
|
| Ем енд ем: барбарівський тандем (16 грудня 1993)
|
| Між початком і кінцем – середина скиби (17 лютого 1994)
|
| Рученьки, віченьки, літати пора (22 лютого 1994)
|
| ММЮННА ТУГА (1 березня 1994)
|
| Новітній Тарас – байдужий Назар (12 березня 1994)
|
| Інструкція з правилами попередження бунту на кораблі (16 квітня 1994)
|
| Назарові – Назарове, мені – моє, мені – Назарове, Назарові – моє (21 квітня 1994)
|
| ІV. Як много важить слово
|
| А. Слова
|
| Про слово «поезія» і про походження поезії
|
| Про слово «щастя», про власне щастя і про
|
| категорію щастя в поезії
|
| Справжнє (марґінальне) значення слова «ідіот»
|
| Горілчана мозаїка, або Дещо про слово «горілка»
|
| Б. Лексикони
|
| Актуальність тисячолітньої давності
|
| Ultima ratio подружжя неолатиністів
|
| Найсерйозніша забава стотисячним тиражем
|
| Словник зручний у користуванні, як баночка з пивом
|
| Корпус синонімічного багатства
|
| Повна скринька монет
|
| Що означає твоє прізвище
|
| Довідник над довідниками
|
| Тлумачний шестикрилець
|
| Скарбничка словникарства
|
| V. Література про літературу про літературу
|
| У вінок Антоничевої слави
|
| Епістолярний калейдоскоп із бібліографічними
|
| скельцями
|
| Припалий порохом патріарх бібліографії
|
| Трилика сутність Марка Вовчка
|
| Романтики-аванґардисти
|
| Верховинець із душею соборника
|
| Фоліант із рисами ґросбуха
|
| Наш рідний футуризм
|
| Доля нашої словесності
|
| Друге видання вадемекуму
|
| Нотатки чи, в кращому разі, медитації
|
| Каскад теоретичних концепцій
|
| Література пізнього Середньовіччя
|
| Десятка чужомовних лідерів
|
| Антологія професора Салиги
|
| Славістичий світ професора Моторного
|
| Франко і німці
|
| Переступ і спокута
|
| Неординарна призма історії літератури, або Григорій Грабович як призма українського літературознавства
|
| Соло триває... Новий голос. Номер один
|
| Хронотоп під знаком професора Копистянської
|
| Люстро української дантеани
|
| Відлуння пекла
|
| Читаю – значить існую
|
| Велика драма Підмогильного
|
| Літературознавчий кафешантан
|
| Розсекречення Дмитра Чижевського
|
| Барокові штучки
|
| VІ. Рецензійний верстат
|
| А. Українська поезія
|
| ...До Василя Голобородька
|
| Шляхетне серце, світлі очі та щира поезія Богдана Беднарського
|
| Коли-не-коли, а таки приходить щось, навіть тиша
|
| Шедевральний корпус Юрка Позаяка
|
| Василь Герасим’юк, поет у повітрі
|
| Поетичні таємниці великого маґістра
|
| Поміж двох стихій
|
| Поет срібної землі
|
| Збірка зорової поезії
|
| Невигідний поет
|
| Триликий Неборак
|
| Поетична географія
|
| Дещо про українські поетичні антології
|
| Дивоовид української поезії XX століття
|
| Б. Світова поезія
|
| Ірландські елегії
|
| Шість-сім валлійських поетів
|
| Матінка Гуска презентує
|
| Логвінау і компанія
|
| В. Українська проза
|
| Літературний документ епохи застою
|
| Непроста проза високої проби
|
| Роман, писаний кров’ю по папері
|
| Пригоди українського супермена
|
| Трилер про ідеальне вбивство
|
| Ключ від багатьох таємниць
|
| Марні пошуки примари
|
| Великий бурґер
|
| Закарпатські оповідки
|
| Прозовий феномен
|
| Вісімнадцята «Манюня»
|
| Мамонти йдуть
|
| Діалогічна природа взаємин
|
| Новітні герої – гуцики
|
| Ліки від нудьги
|
| Г. Перекладне письменство
|
| Прогноз на минуле, або Спогади про майбутнє
|
| Страшилки блудного сина
|
| Законсервований образ Львова
|
| У наше вікно зазирнула жирафа
|
| Притча про боротьбу Добра зі Злом
|
| Пародія на самого себе
|
| Помаранчева альтернативна книжка
|
| Відкриття Фінляндії через заяче вухо
|
| Роман-п’єса-сценарій
|
| Русичі й вікінґи
|
| Дві норвезькі парасольки
|
| Серйозна мама мумі-тролів
|
| Десант мумі-тролів
|
| Повернення австрійського Мольєра
|
| «Старий засцяний пияцюра»
|
| Біґос – це не ґуляш
|
| Ґ. Львовознавство
|
| Захоплююче наукове чтиво
|
| Чотирилисник національних громад старого Львова
|
| Lemberg, Lemberg ueber alles
|
| Українська преса Львова
|
| Шкільний посібник із львовознавства
|
| Пізнай свою вулицю
|
| Літературно-історичне львовознавство
|
| Д. Історія
|
| Ранньомодерна українська шляхта
|
| Аромат «весни народів»
|
| Розвінчання недовінчаного
|
| Історій гроно п’ятірне:
|
| і) Візантійська спадщина
|
| іі) Наш татусько Франца-Йосиф
|
| ііі) Шаґренева шкіра Австрії
|
| іv) Від Каролінґів до ґільйотини
|
| v) Нащадки вікінґів
|
| Е. Різне
|
| Взяв би-м я бандурку
|
| Неграмотна граматика, або Сіма у фуфайці
|
| Наше прадавнє мистецтво
|
| Правильний підручник
|
| Філософія освіти
|
| Праці автора декалогу
|
| Дивні дива
|
| Антаґоністи: Росія і свобода
|
| Етнонім українців: правда і вигадки
|
| Мова лужицьких сербів
|
| І Бог, і пост, і голуб-дух
|
| Ментальність і література
|
| VІІ. Весела наука і серйозна
|
| Циклічна організація поезії Васка Попи
|
| До теми: Антонич і зарубіжні літератури
|
| Чи мусить літератор мати світогляд?
|
| До характеристики двох оглядів сербської літератури на сторінках «Літературно-наукового вісника»
|
| Овідій – перший україномовний поет
|
| Переклади давні та новочасні (з сербської мови на
|
| українську): До питання започаткування традиції
|
| Підхід до ілюстрування потебнянського вчення про метафору
|
| Поезія українська – слов’янська – європейська – світова
|
| Українські та єврейські первні в російській поезії
|
| першої третини XX століття
|
| Тахаллюс в українській поезії
|
| Чому Євген Маланюк не світовий поет
|
| Ассіро-вавілонська поезія у сприйнятті Івана Франка
|
| Четвертий із трійці: До етимології імені-псевдоніма
|
| Велимира Хлєбнікова
|
| Поетична трійця: Тичина, Рильський, Сосюра
|
| Час і сон у львівській клепсидрі
|
| Ігор Римарук і генеза українського видання
|
| «Хозарського словника»
|
| Карти і доля, таро і роман
|
| Контекст жіночого письма
|
| Правдивий богеміст української літератури
|
| Псалтир у тисячолітньому контексті української поезії
|
| Два аспекти осмислення поетичного мистецтва в
|
| українській ліриці XX століття
|
| Слов’янський антураж української поезії
|
| VIIІ. Уліссея
|
| Пролог
|
| Овідій
|
| Данте
|
| Цанджан-джамцо
|
| Шекспір
|
| Франко
|
| Митуса
|
| Ромул і Рем
|
| Маніхей
|
| Бельман
|
| Святий Кирило
|
| Гундулич
|
| Байрон
|
| Слово о полку
|
| Луїза Лябе
|
| Рільке
|
| Камоенш
|
| Орфей
|
| Рембо
|
| Емілі Дікінсон
|
| Пушкін
|
| Одін
|
| Езоп
|
| Аполлінер
|
| Мацуо Басьо
|
| Омар Хайям
|
| Бертран де Борн
|
| Сократ
|
| Платон
|
| Арістотель
|
| Бернс
|
| Давид
|
| Гільгамеш
|
| Шевченко
|
| Соломон
|
| Гафіз
|
| Гайавата
|
| Катулл
|
| Анандавардхана
|
| Вітмен
|
| Петрарка
|
| Бодлер
|
| Горацій
|
| Озіріс
|
| По
|
| Сід
|
| Маджнун
|
| Сковорода
|
| Оссіан
|
| Конфуцій
|
| Скаліґер
|
| Руставелі
|
| Нарекаці
|
| Хлєбніков
|
| Тагор
|
| Зороастр
|
| Війон
|
| Тичина
|
| Лі Бо
|
| Т. С. Еліот
|
| Каллімах
|
| Сапфо
|
| Калідаса
|
| Сервантес
|
| Ґете
|
| Епілог
|
| IX. Бібліографія
|
| Індекс осіб та імен |
Нова пошта — 80 грн
(067) 350-18-70
Кошик
