До антології увійшли паліндромні твори українських авторів. Головна властивість паліндромів полягає в тому, що вони читаються однаково і від початку до кінця, і від кінця до початку. В українській паліндромії існує практичне і теоретичне розрізнення термінів паліндром і паліндромон. Паліндром – це віршовий рядок-рак, а паліндромон – віршовий суцільний текст-рак. Тематичний реєстр паліндромії вібрує від низин до вершин, від гумористики до профетики, від сміху до кабали, від прямолінійності до філософування. Паліндромію зараховують до візуального мистецтва, адже її сенс розкривається перш за все через зорове сприйняття. Досконалі паліндромні твори є найфіліґраннішою літературою. Для широкого загалу читачів.

Зміст

Мистецтво української паліндромії. Іван Лучук

Іван Величковський

Володимир Лучук

Ліна Біленька

Станіслав Бондаренко

Олег Будзей

Назар Гончар

Олександр Гордон

Тарас Девдюк

Михайло Зарічний

Іван Іов

Олександр Ірванець

Віктор Капуста

Валентин Кибирєв

Ірина Кодлубай

Мирослав Король

Наталя Лобас

Микола Луговик

Іван Лучук

Ростислав Мельників

Микола Мірошниченко

Анатолій Мойсієнко

Наталя Науменко

Юрій Олешко

Віктір Остап

Юрій Охріменко

Kостянтин Павляк

Анатолій Перерва

Андрій Підлісний

В’ячеслав Романовський

Василь Рябий

Андрій Савенець

Юрій Садловський

Володимир Сапон

Микола Сорока

Петро Сорока

Олексій Софієнко

Василь Старун

Михайло Стрельбицький

Леонід Стрельник

Назар Федорак

Ганна Черінь

Наталя Чорпіта

Олександр Шарварок

Кость Шишко

Микола Шостак

Михайло Юрик

Додаток І: Іншомовні паліндроми українських авторів

(Назар Гончар, Наталя Чорпіта, Іван Лучук)

Додаток ІІ: Далке реп’яшшя – переклад

(версії Миколи Мірошниченка й Івана Лучука)

Додаток ІІІ: Листи Миколи Мірошниченка до Івана Лучука

Побачити луну навиворіт. Микола Мірошниченко

Довідки про авторів