Нову книжку віршів Ганни Осадко я б назвав поетичними історіями, перев’язаними вузлами пам’яті, своєрідною хронікою, яку тонко підсвічують жарівки її поетичної мови. Переважно ці історії викладені розмитим сюжетом, деталями, які, розсипані у площині тексту, свідчать про цупку предметність поетичних образів і реальність їх походження. Майже у кожному вірші можна відчути поетичне тертя між локальністю та універсальністю, які саме й творять особливий, авторський шов стилю.
Це оповіді зрілих очей дитячої наївності, якесь дивне поєднання простоти і глибини, бажання сказати про світ, послуговуючись візуальними контактами з пам’яттю, з тим, що становить головний імпульс поезії. (Василь Махно)
Зміст
двома руками i одним серцем
Балкон
Балада про колготки
двома руками i одним серцем
жовта субмарина
Ганна
цвинтарнi суницi
топiнамбур
у добрi руки
боягузка
бабусинi капцi
Голос спортивного коментатора
Аня Мороз
тополинi ворожiння
про паралельнi лiнiї
Золоті геральдичні звірі
гробки
Листопад. Жiноче
петеушники
майже колискова
позитивнi рекомендацiї щодо того, як пережити лютий
Нова пошта — 80 грн
(067) 350-18-70
Кошик
