| І. Не Півторакожуха й не Чортийогобатька
|
| ІІ. Не з Грижинець і не з Газопровідного
|
| ІІІ. Крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов
|
| IV. За білими березами талалайко плеще
|
| V. Верзи, верзице, поки верзеться
|
| VI. Подарунки за Дніпром без штанів ходять
|
| VII. Кваша під боки взялася, а кисіль вуса закрутив
|
| VIII. І на мудрому дідько на Лису гору їздить
|
| IX. Мені робити — мов п’яному з гори котитись
|
| X. Живемо, щоб їсти, а їмо, щоб жити
|
| XI. Не кортить до баби з кованим носом
|
| XII. Чи не до ведеться йти на базар по другу голову?
|
| XIII. Лучче око золота, ніж камінь олова
|
| XIV. Жартуй, глечичок, поки не луснув
|
| XV. Не сито з собачого хвоста
|
| XVI. Коли земля під ногами горить на косовий сажень
|
| XVII. Відняло розум — і коваль не вкує
|
| XVIII. Таки не можна сонце мішком зловити
|
| XIX. Тетериться Хома, коли голубляться до нього
|
| XX. Одне до ліса, друге до біса, а на п’яті перстень
|
| XXI. Вродили верби, зацвіли раки, поспіли в’юни
|
| XXII. Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята-перецебренята
|
| XXIII. Й навіщо коневі зав’язувати хвоста?
|
| XXIV. Чисто брешемо з дідом Гапличком — і віяти не треба
|
| XXV. Легко буде лежати, пером землю держати
|
| XXVI. Коли б не вмер Варава, то довго жив би
|
| XXVII. Побачиш, що буде з нас, — чи торба, чи мішок!
|
| XXVIII. Воно б дуже добре, та нікуди не годиться
|
| XXІX. І, нарешті, все вийшло, мов камінь із води
|
| XXX. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли!
|
| XXXI. Буде лихо, то найдеться й розум
|
| XXXII. Не поговоривши з головою, не беріть руками!
|
| XXXIII. Навели скарби на гріх та й покинули на сміх
|
| XXXIV. Такий я добрий голий, як він без сорочки
|
| XXXV. Межи двома своїми сокира пропала
|
| XXXVI. I лід дасть іскру, як дуже потерти
|
| XXXVII. Хо-хо, лизь-лизь, та й далі
|
| XXXVIII. А якби я запишався, як кобила до будяка?
|
| XXXIX. А якби нас грім убив та блискавка спалила?
|
| XL. Мене, винного-невинного, двома батогами бито
|
| ХLI. Бодай не казати, а говорити можна
|
| XLII. Зітхни та охни, полюби та й сохни
|
| XLIII. Мужність чоловічу дьогтем полито
|
| XLIV. Сидить півень на яворі, спустив крила кровавії
|
| XLV. Літаючою тарілкою та й січку рубати!
|
| XLVI. Гуляка по мисках, кухлях, келишках та наперстках
|
| XLVII. Три доземні поклони рідній Яблунівці |
Нова пошта — 80 грн
(067) 350-18-70
Кошик
