Видавництво Навчальна книга - Богдан
Видавництво Новини Електронні книги Співпраця Де придбати Контактні дані Доставка і оплата Foreign Rights
Телефони для замовлення:
phone_num (067) 350-18-70
Нова Пошта Укрпошта basketКошик
Книга дня
Знижка 50%
corner_white
Чому в Кита така горлянка?
Чому в Кита така горлянка? Кіплінґ Р. .
39,00 грн
19,00 грн
crt до кошика
Новини видавництва
new-news 25.03.2024
Події тижня (25-31 березня)
new-news 22.03.2024
Відгук на книгу «Палімпсест : збірник короткої прози», Чарльз Стросс
new-news 19.03.2024
Відгук на книгу «Планета мавп», П'єр Булль
new-news 18.03.2024
Події тижня (18-24 березня)
Дізнайтесь більше про конкурси від видавництва Навчальна книга - Богдан!
Технічна підтримка
  (пн.-пт., з 9.00 до 18.00)
mail support@bohdan-books.com


Як зробити замовлення?
Способи оплати
Доставка замовлень
Умови доставки, оплати і повернення
Політика конфіденційності



Ми у соц. мережах



ГоловнаseparatorКаталогseparatorХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРАseparatorФентезі

Смерть Артура (графіка Обрі Бердслея) : роман

Смерть Артура (графіка Обрі Бердслея) : роман

Немає в продажу
Оцініть цю книгу!
5 / 5
ISBN: 978-966-10-6478-1
Кількість сторінок: 800
Обкладинка: Тверда
Формат: 78х104/ 16 (190х250)
Вага: 1580 г
Доставка
Nova_Poshta Нова пошта — 80 грн
(безкоштовно – від 2000 грн)
Ukrposhta
Укрпошта — від 50 грн
(безкоштовно — від 1000 грн)
Оплата
При отриманні
Visa, MasterCard
Замок Камелот і Круглий Стіл, король Артур і чарівник Мерлін, звитяжні лицарі Трістрам і Ланселот, королева Ґвіневера і Фея Морґана, меч Ескалібур і Святий Ґрааль — навряд чи знайдеться хтось, для кого ці імена та назви є лише порожнім звуком. На сторінках роману «Смерть Артура», скомпільованого сером Томасом Мелорі в другій половині XV століття під час його перебування у в’язниці, оживає вже майже забутий світ лицарства, мужності, магії та слави (цьому оживленню значною мірою сприяє і декаданська графіка неперевершеного Обрі Бердслея). Саме про цей твір Едмунд Чемберс сказав: «Жоден витвір уяви, за винятком “Енеїди”, не зробив більше для формування національної легенди», а нам зостається хіба що додати — «...і для формування світової легенди також».
Із середньоанглійської переклав Максим Стріха

Придбайте комплект книг зі знижкою!

Реалізовується за підтримки програми «Креативна Європа» у межах проєкту «Фантастична Європа»

Креативна_Європа_Україна_(логотип).png

978-966-10-6478-1-(1).jpg 978-966-10-6478-1-(2).jpg

978-966-10-6478-1-(3).jpg 978-966-10-6478-1-(4).jpg

Реалізовується за підтримки програми «Креативна Європа» у межах проєкту «Фантастична Європа»

Креативна_Європа_Україна_(логотип).png

Зміст

«Смерть Артура» Томаса Мелорі: роман і навколо нього (декілька слів від перекладача). М. Стріха<br>
Передмова <br>
Переднє слово Вільяма Кекстона до читальників-християн <br>
ПОВІСТЬ ПРО КОРОЛЯ АРТУРА ТА ЙОГО БЛАГОРОДНИХ ЛИЦАРІВ КРУГЛОГО СТОЛУ<br>
Книга I<br>
Розділ I. Як Утер Пендраґон послав по дуку Корнуольського та Іґрейну, його дружину, та про те, як вони неждано від’їхали<br>
Розділ II. Як Утер Пендраґон воював із Корнуольським дукою і як за сприяння Мерлінового ліг він із дуковою дружиною і зародив із нею Артура<br>
Розділ III. Про народження короля Артура, про його виховання і про смерть короля Утера Пендраґона, і про те, як Артура було обрано на короля, і про дивовижний чудесний меч, вийнятий з каменя пойменованим Артуром<br>
Розділ IV. Як король Артур видобув меча декілька разів<br>
Розділ V. Як Артура було короновано і кого він призначив на уряди<br>
Розділ VI. Як король Артур влаштував на Зелену Неділю у Валлії велику учту і які лицарі та королі прибули на ту учту<br>
Розділ VII. Про першу війну, яку провадив король Артур, і про те, як він переміг у битві і подолав своїх ворогів<br>
Розділ VIII. Як Мерлін порадив королю Артуру покликати короля Бана та короля Борса і яку ті дали військову пораду<br>
Розділ IX. Про великий турнір, влаштований королем Артуром та двома королями Баном і Борсом, і як вони переїхали через море<br>
Розділ X. Як одинадцятеро королів зібрали велике військо супроти Артура<br>
Розділ XI. Про сон, що наснився Королю із сотнею лицарів<br>
Розділ XII. Як одинадцятеро королів з їхнім військом билися проти короля Артура і його війська, і про багато військових подвигів<br>
Розділ XIII. Ще про ту саму битву<br>
Розділ XIV. Ще про ту ж битву<br>
Розділ XV. Ще про ту ж битву, і як Мерлін поклав їй край<br>
Розділ XVI. Як король Артур, король Бан і король Борс порятували короля Лодеґранса, та про інші пригоди<br>
Розділ XVII. Про те, як король Артур прибув до Карліона, і про його сон, де він бачив Рикливого звіра<br>
Розділ XVIII. Як король Пеллінор взяв Артурового коня і далі гнався за Рикливим звіром і як Мерлін зустрівся із королем Артуром<br>
Розділ XIX. Як Ульфіус оскаржив королеву Іґрейну, матір короля Артура, в зраді і як прибув лицар, що прагнув помститися за смерть свого пана<br>
Розділ XX. Як Ґріфлета висвячено на лицаря і як він став на двобій із незнаним лицарем<br>
Розділ XXI. Як дванадцятеро лицарів прибули з Риму і зажадали від короля Артура данини з цієї землі і як король Артур бився з незнаним лицарем<br>
Розділ XXII. Як Мерлін урятував королю Артуру життя і як, наславши чари на короля Пеллінора, приспав того<br>
Розділ XXIII. Як король Артур із допомогою Мерліна добув свій меч Ескалібур від Володарки Озера<br>
Розділ XXIV. Як до короля Артура дійшли звістки, що король Рієнс подолав одинадцятьох королів, і як той зажадав бороди короля Артура на облямівку своєї мантії <br>
Розділ XXV. Як було послано по всіх дітей, що народилися в перший день Травня, і як Мордред урятувався<br>
Книга II<br>
Розділ I. Про діву, яка прибула, оперезана мечем, аби відшукати мужа великої чеснотливості, який зумів би видобути того меча із піхов<br>
Розділ II. Як Балін у вбранні вбогого лицаря видобув того меча, що пізніше заподіяв йому смерть<br>
Розділ III. Як Пані озера зажадала голови лицаря, який здобув меч, чи голови дівчини<br>
Розділ IV. Як Мерлін оповів про пригоду із дівою<br>
Розділ V. Як Баліна наздогнав сер Лансеор, лицар з Ірландії, і як Балін убив <br>
Розділ VI. Як діва, що кохалася з Лансеором, убила себе через кохання, і Балін зустрів свого брата Балана<br>
Розділ VII. Як карлик докоряв Баліну за смерть Лансеора і як король Корнуола Марко знайшов тіла і поставив над ними гробницю<br>
Розділ VIII. Як Мерлін пророкував, що двоє найкращих лицарів світу тут битимуться, й то будуть сер Ланселот і сер Трістрам<br>
Розділ IX. Як Балін із братом, дослухавшись до поради Мерліна, захопили короля Рієнса й привезли його до короля Артура<br>
Розділ X. Як король Артур мав битву з королем Лотом Оркнейським, як Мерлін обманув короля Лота і як дванадцятеро королів було вбито<br>
Розділ XI. Про похорон дванадцяти королів, пророцтво Мерліна й про те, як Балін завдасть свого гідного жалю удару<br>
Розділ XII. Як Засмучений лицар проїхав повз короля Артура, як Балін виїхав йому вслід і як того лицаря вбив лицар-невидимка<br>
Розділ XIII. Як Балін із дівою зустрілися з лицарем, якого було теж убито на такий самий спосіб, і як діва віддала свою кров, скоряючись звичаю замку<br>
Розділ XIV. Як Балін зустрів на учті лицаря на ім’я Ґарлон і як він убив його, аби його кров’ю зцілити сина того, в кого гостював<br>
Розділ XV. Як Балін бився із королем Пелламом і як його меч зламався, і як він здобув списа, яким завдав гідного жалю удару<br>
Розділ XVI. Як Балін визволився через Мерліна і як він порятував лицаря, що потім убив себе через кохання<br>
Розділ XVII. Як той лицар убив свою кохану разом із лицарем, що лежав із нею, а опісля убив себе своїм власним мечем, і як Балін поїхав до замку, де втратив своє життя<br>
Розділ XVIII. Як Балін зустрівся зі своїм братом Баланом і як вони повбивали один одного, того не тямлячи, аж поки не дістали смертельні рани<br>
Розділ XIX. Як Мерлін поховав двох братів Баліна й Балана в одній гробниці, й про меч Баліна<br>
Книга III<br>
Розділ I. Як король Артур узяв і пошлюбив собі за дружину Ґвіневеру, дочку Лодеґранса, короля землі Камелард, від якого отримав він Круглий Стіл<br>
Розділ II. Як було посвячено лицарів Круглого Столу і як їхні місця благословив архієпископ Кентерберійський<br>
Розділ III. Як бідний чоловік, приїхавши на охлялій шкапі, попросив короля Артура висвятити його сина на лицаря<br>
Розділ IV. Як сера Тора було визнано сином короля Пеллінора, а Ґавейна висвячено на лицаря<br>
Розділ V. Як на весільному святі короля Артура та Ґвіневери до зали вбіг олень, а за ним тридцятеро пар хортів, і як хортиця вчепилася в оленя та її було забрано<br>
Розділ VI. Як сер Ґавейн поїхав навздогін за оленем і як двоє братів билися за оленя<br>
Розділ VII. Як оленя було загнано до замку і там убито і як сер Ґавейн убив пані<br>
Розділ VIII. Як четверо лицарів билися з сером Ґавейном та Ґахерісом, котрих було подолано, і як їм було подаровано життя на прохання чотирьох дів<br>
Розділ IX. Про те, як сер Тор гнався за лицарем із хортицею і про його пригоди на шляху<br>
Розділ X. Як сер Тор розшукав хортицю із дамою і як лицар напав на нього через пойменовану хортицю<br>
Розділ XI. Як сер Тор подолав лицаря і як той позбувся голови на вимогу дами<br>
Розділ XII. Як король Пеллінор рушив услід за пані й лицарем, котрий її повіз, як та пані бажала допомогти йому і як він бився з двома лицарями за ту пані й одного з них убив найпершим ударом<br>
Розділ XIII. Як король Пеллінор визволив пані й повернув її до Камелота до двору короля Артура<br>
Розділ XIV. Про те, як король Пеллінор підслухав уночі розмову двох лицарів, лежачи в долині, та про інші пригоди<br>
Розділ XV. Як у короля Пеллінора, коли повернувся він до Камелота, взяли присягу на Святому Письмі, що він правдиво оповість про свої випробування<br>
Книга IV<br>
Розділ I. Як Мерлін без тями закохався в одну з озерних панн і як замкнуто його було в скелі під каменем у лісовому краї, де він і помер<br>
Розділ II. Як п’ятеро королів удерлися в цю країну, воюючи супроти короля Артура, і як король Артур вирушив супроти них<br>
Розділ III. Як король Артур повбивав п’ятьох королів, а решту змусив до втечі<br>
Розділ IV. Як битва закінчилася раніше, аніж прибув король Пеллінор, і як король Артур заснував абатство на місці цієї битви<br>
Розділ V. Як сера Тора було обрано на лицаря Круглого Столу, а сер Баґдемаґус лишився невдоволений<br>
Розділ VI. Як король Артур, король Урієнс і сер Акколон Ґальський полювали на оленя, і про їхні дивовижні пригоди<br>
Розділ VII. Як король Артур погодився битися, щоб визволитися з в’язниці самому й визволити двадцятьох лицарів, що там були<br>
Розділ VIII. Як сер Акколон очуняв біля криниці і як він погодився стати на бій з королем Артуром<br>
Розділ IX. Про двобій між королем Артуром і сером Акколоном<br>
Розділ X. Як меч короля Артура, що ним він бився, виявився зламаний, як він повернув від сера Акколона свій власний меч Ескалібур і подолав ним свого супротивника<br>
Розділ XI. Як сер Акколон зізнався в зраді Феї Морґани і як вона готувала загибель своєму братові королю Артуру<br>
Розділ XII. Як король Артур розсудив двох братів і визволив двадцятеро лицарів, і про смерть сера Акколона<br>
Розділ XIII. Як Фея Морґана хотіла вбити свого чоловіка короля Урієнса, і як її син сер Івейн врятував його<br>
Розділ XIV. Про те, як Фея Морґана тяжко побивалася по смерті сера Акколона і як вона знову викрала в короля Артура піхви<br>
Розділ XV. Як Фея Морґана порятувала лицаря, якого мали втопити, і як король Артур знов повернувся до Камелота<br>
Розділ XVI. Як озерна панна врятувала короля Артура від плаща, який мав його спопелити<br>
Розділ XVII. Як сер Ґавейн та сер Івейн зустрілися з дванадцятьма прегарними дівами і як ті нарікали на сера Маргауза<br>
Розділ XVIII. Як сер Маргауз змагався з сером Ґавейном та сером Івейном і подолав їх обох<br>
Розділ XIX. Як сер Маргауз, сер Ґавейн та сер Івейн зустріли трьох дів і як кожен обрав одну з них собі<br>
Розділ XX. Як лицар і карлик змагалися за пані<br>
Розділ XXI. Як король Пеллеас погодився зробитися бранцем, аби лиш бачити свою пані, і як сер Ґавейн пообіцяв йому допомогти здобути любов його <br>
Розділ XXII. Як сер Ґавейн прибув до пані Етарди й ліг із нею і як сер Пеллеас застав їх сонних<br>
Розділ XXIII. Як сер Пеллеас розлюбив пані Етарду чарами Панни Озера, яку він покохав на все подальше життя<br>
Розділ XXIV. Як сер Маргауз їхав зі своєю дівою і як вони потрапили до дуки Південних Погранич<br>
Розділ XXV. Як сер Маргауз бився із дукою і шістьма його синами й позабирав їх усіх у бран<br>
Розділ XXVI. Як сер Івейн їхав із дівою, якій було тричі по двадцять років, і як він здобув нагороду на турнірі<br>
Розділ XXVII. Як сер Івейн бився з двома братами й подолав їх<br>
Розділ XXVIII. Як по завершенні року всі троє лицарів і їхні три діви зустрілися біля того самого джерела<br>
ПОВІСТЬ ПРО БЛАГОРОДНОГО КОРОЛЯ АРТУРА ТА ПРО ТЕ, ЯК ЧЕРЕЗ ВЛАСНУ ЗВИТЯГУ ЗРОБИВСЯ ВІН ЦІСАРЕМ<br>
Книга V<br>
Розділ I. Як дванадцятеро старших мужів, посланців із Риму, прибули до короля Артура вимагати данини з Британського королівства<br>
Розділ II. Як королі та лорди обіцяли королю Артуру свою підтримку та допомогу супроти Римлян <br>
Розділ III. Як король Артур скликав парламент у Йорку і як він визначив, на який спосіб королівством правитимуть за його відсутності<br>
Розділ IV. Як король Артур, лежачи в своїй каюті на кораблі, побачив дивовижний сон і як той сон витлумачено<br>
Розділ V. Як чоловік із того краю оповів йому про небувалого велета і як він бився з ним і подолав його<br>
Розділ VI. Як король Артур надіслав сера Ґавейна та інших до цісаря Луція, як вони зазнали нападу, але визволилися з честю<br>
Розділ VII. Як Луцій вирядив своїх вивідачів у засідку, щоб відбитиполонених лицарів, і як їх було розбито<br>
Розділ VIII. Як один із сенаторів повідомив цісарю Луцію про їхню поразку, і про велику битву поміж королем Артуром та Луцієм<br>
Розділ IX. Як король Артур, перемігши Римлян у битві, увійшов в Аллеманію, а тоді в Італію<br>
Розділ X. Про двобій між сером Ґавейном і Сарацином, по якому той навернувся й охрестився<br>
Розділ XI. Про те, як Сарацини вискочили з лісу, щоб відбити свої череди, й про велику битву<br>
Розділ XII. Як сер Ґавейн повернувся до короля Артура із захопленими ним бранцями, як король здобув місто і як його було короновано цісарем<br>
ПРЕСЛАВНА ПОВІСТЬ ПРО СЕРА ЛАНСЕЛОТА ОЗЕРНОГО<br>
Книга VI<br>
Розділ I. Як сер Ланселот і сер Ліонель поїхали від двору в пошуках пригод і як сер Ліонель залишив сера Ланселота сонного й сам потрапив у бран<br>
Розділ II. Як сер Ектор де Моріс рушив на пошуки сера Ланселота Озерного і як його теж полонив сер Торквін<br>
Розділ III. Як чотири королеви натрапили на сонного сера Ланселота і як чарами його було захоплено й перенесено до міцного замку<br>
Розділ IV. Як панна визволила сера Ланселота<br>
Розділ V. Як лицар застав сера Ланселота, що лежав у ліжку замість його коханої, і як сер Ланселот бився з тим лицарем<br>
Розділ VI. Як сера Ланселота приймала дочка короля Баґдемаґуса, і як він пообіцяв допомогти її батькові<br>
Розділ VII. Як сер Ланселот виявив себе на турнірі і як він потому зустрівся із сером Торквіном, який віз полоненого сера Ґахеріса<br>
Розділ VIII. Як сер Ланселот бився з Торквіном<br>
Розділ IX. Як сера Торквіна було вбито і як сер Ланселот доручив серу Ґахерісу звільнити всіх бранців<br>
Розділ X. Як сер Ланселот подорожував із панною і вбив лицаря, який кривдив жіноцтво, та простолюдина, який стеріг проїзд через міст<br>
Розділ XI. Як сер Ланселот убив двох велетів і звільнив замок<br>
Розділ XII. Як сер Ланселот в обладунку сера Кея поклав на землю лицаря<br>
Розділ XIII. Як сер Ланселот бився з чотирма лицарями Круглого Столу й подолав їх<br>
Розділ XIV. Як сер Ланселот увійшов слідом за хортицею до замку, де побачив мертвого лицаря, і як опісля панна зажадала від нього зцілити її брата<br>
Розділ XV. Як сер Ланселот дістався Пропащої Каплиці й роздобув там з мертвого тіла меч та клапоть полотна<br>
Розділ XVI. Як сер Ланселот на прохання пані рятував ловецьку соколицю і як сам потрапив у пастку<br>
Розділ XVII. Як сер Ланселот зупинив лицаря, який переслідував власну дружину, щоб убити її, і що він сказав йому<br>
Розділ XVIII. Як сер Ланселот прибув до двору короля Артура і там ознаймив про свої благородні звитяги та звершення<br>
ПОВІСТЬ ПРО СЕРА ҐАРЕТА ОРКНЕЙСЬКОГО НА ПРІЗВИСЬКО БОМЕЙН<br>
Книга VII<br>
Розділ I. Як Бомейн з’явився при дворі короля Артура й зажадав від короля Артура виконати три його бажання<br>
Розділ II. Як сер Ланселот і сер Ґавейн гнівалися через те, що сер Кей насміхався з Бомейна, і як панна просила, щоб лицар став в оборону дами<br>
Розділ III. Як Бомейн зажадав стати на двобій і йому було це дозволено; і як він зажадав, щоб на лицаря його висвятив сер Ланселот<br>
Розділ IV. Як Бомейн від’їхав і як він здобув спис та щит сера Кея; а також як він змагався в двобої з сером Ланселотом<br>
Розділ V. Як Бомейн назвав своє ім’я серу Ланселоту, а той висвятив його на лицаря, і як Бомейн нагнав панну<br>
Розділ VI. Як сер Бомейн бився й убив двох лицарів на броді<br>
Розділ VII. Як сер Бомейн бився із Лицарем чорної долини й бився довго, аж поки той упав мертвий<br>
Розділ VIII. Як брат убитого лицаря перестрів сера Бомейна й бився з ним, та врешті-решт йому підкорився<br>
Розділ IX. Як панна повсякчас ганила сера Бомейна й не дозволяла йому сісти за один стіл із собою, називаючи його кухняним служкою<br>
Розділ X. Як третій брат, прозваний Червоним лицарем, бився супроти сера Бомейна і як сер Бомейн подолав його<br>
Розділ XI. Як сер Бомейн зазнавав від панни дошкульного поганьблення, але терпляче зносив його<br>
Розділ XII. Як сер Бомейн бився з сером Персіантом Індійським і примусив того здатися<br>
Розділ XIII. Про приязну розмову поміж сером Бомейном та сером Персіантом і про те, як він відкрив тому, що він — сер Ґарет<br>
Розділ XIV. Як обложену пані було сповіщено сестрою про те, що вона привела лицаря їй на допомогу, та про минулі двобої<br>
Розділ XV. Як панна із сером Бомейном прибули до місця облоги й під’їхали до дерева сикомора, там сер Бомейн засурмив у ріг і лицар Червоних земель примчав із ним битися<br>
Розділ XVI. Про те, як двоє лицарів зустрілися і розмовляли, і як вони почали битися<br>
Розділ XVII. Як по довгому поєдинкові сер Бомейн подолав лицаря й замірявся вбити його, але на прохання лордів зберіг йому життяй змусив його здатися своїй дамі<br>
Розділ XVIII. Як лицар здався йому і як сер Бомейн зобов’язав його прибути до двору короля Артура і там просити про ласкув сера Ланселота<br>
Розділ XIX. Про те, як сер Бомейн поїхав до дами, але, коли прибув до замку, то браму перед ним зачинили, і про слова, які мовила йому дама<br>
Розділ XX. Як сер Бомейн поїхав визволяти свого карлика і прибув до замку, де той перебував<br>
Розділ XXI. Як сер Ґарет, інакше званий сером Бомейном, став перед своєю пані та як вони зазнайомилися й любилися<br>
Розділ XXII. Як вночі з’явився збройний лицар і бився з сером Ґаретом, тяжко поранивши його в стегно, і як сер Ґарет зітнув йому голову<br>
Розділ XXIII. Як той самий лицар з’явився ще раз і як йому знову зітнуто голову. І як на свято Зеленої неділі всі лицарі, що їх подолав сер Ґарет, прибули здаватися королеві Артурові<br>
Розділ XXIV. Як сер Ланселот і сер Ґавейн вибачили йому й розпитували його, де сер Ґарет<br>
Розділ XXV. Як на свято прибула королева Оркнейська і як сер Ґавейн із братами підійшли просити в неї благословення<br>
Розділ XXVІI. Як король Артур покликав по даму Ліонессу і як вона влаштувала при своєму замку турнір, куди скликала багатьох добрих лицарів<br>
Розділ XXVIІI. Як король Артур прибув на турнір зі своїми лицарями і як дама Ліонесса гостинно прийняла їх, і про двобої лицарів<br>
Розділ XXIХ. Як лицарі билися на турнірі<br>
Розділ XXX. Далі про той самий турнір<br>
Розділ XXXI. Як герольд вистежив сера Ґарета і як той зник із поля<br>
Розділ XXXII. Як сер Ґарет в’їхав до замку й був там гостинно прийнятий і як він потім бився із лицарем та вбив його<br>
Розділ XXXIII. Як сер Ґарет бився з лицарем, який утримував у своєму замку тридцятеро пань, і як він убив його<br>
Розділ XXXIV. Як сер Ґавейн і сер Ґарет билися один з одним і як вони впізнали один одного завдяки панні Лінетті<br>
Розділ XXXV. Як сер Ґарет відкрив королю Артуру, що вони з дамою люблять одне одного, і про день їхнього весілля<br>
Розділ XXXV. Про бучні урочистості й про те, які уряди було роздано на весіллі сера Ґарета й дами Ліонесси, й про великий турнір на тому самому весіллі<br>
КНИГА ПРО СЕРА ТРІСТРАМА ЛІОНЕСЬКОГО<br>
Книга VIII<br>
Розділ I. Як було народжено сера Трістрама Ліонеського і як його мати померла, його народивши, й попросила перед смертю дати йому ім’я Трістрам<br>
Розділ II. Як Трістрамова мачуха добула отрути, щоб отруїти юного Трістрама<br>
Розділ III. Як сера Трістрама було послано до Франції із наставником на ім’я Ґовернал і як там навчився він гри на арфі, соколиних ловів та полювання<br>
Розділ IV. Як сер Маргауз прибув з Ірландії вимагати від Корнуола данини, погрожуючи війною<br>
Розділ V. Як сер Трістрам наважився стати на двобій за корнуольську данину і як та ким його було висвячено на лицаря<br>
Розділ VI. Як сер Трістрам прибув на острів для поєдинку із сером Маргаузом<br>
Розділ VII. Як сер Трістрам бився супроти сера Маргауза й подолав його і як сер Маргауз тікав до своїх кораблів<br>
Розділ VIII. Як сер Маргауз, повернувшись в Ірландію, помер від страшного удару, якого завдав йому сер Трістрам, і про рану сера Трістрама<br>
Розділ IX. Як сера Трістрама було віддано під догляд Прекрасної Ізольди, щоб загоїти його рану<br>
Розділ X. Як сер Трістрам став переможцем на турнірі в Ірландії і там наказав серу Паломіду не носити обладунку впродовж року<br>
Розділ XI. Як королева пізнала за мечем, що то сер Трістрам убив її брата сера Маргауза, і в якій небезпеці той опинився<br>
Розділ XII. Як сер Трістрам розпрощався в Ірландії з королем Анґвісансом та Прекрасною Ізольдою і вирушив до Корнуола<br>
Розділ XIII. Як сер Трістрам і король Марко поранили один одного через любов до лицаревої дружини<br>
Розділ XIV. Як сер Трістрам ліг із цією дамою і як її чоловік бився із сером Трістрамом<br>
Розділ XV. Як сер Блеоберіс зажадав собі найгарнішу з дам при дворі короля Марка і повіз її з собою, і як із ним билися<br>
Розділ XVI. Як сер Трістрам бився з двома лицарями Круглого Столу<br>
Розділ XVII. Як сер Трістрам бився за даму з сером Блеоберісом і як пані поставили перед вибором, з ким вона захоче піти<br>
Розділ XVIII. Як пані не схотіла їхати з сером Трістрамом, залишилася з сером Блеоберісом і зажадала, щоб її відвезли до чоловіка<br>
Розділ XIX. Як король Марко послав сера Трістрама до Ірландії по Прекрасну Ізольду і як волею випадку той опинився в Англії<br>
Розділ XX. Як королю Анґвісансу Ірландському наказано було прибути до двору короля Артура через звинувачення в зраді<br>
Розділ XXI. Як сер Трістрам відібрав у лицаря тарчу і як Ґовернал розповів йому про короля Анґвісанса<br>
Розділ XXII. Як сер Трістрам бився за короля Анґвісанса і переміг свого супротивника, і як той не хотів здаватися<br>
Розділ XXIII. Як сер Бламор хотів, щоб сер Трістрам убив його, як сер Трістрам зберіг йому життя і як вони замирилися<br>
Розділ XXIV. Як сер Трістрам попросив Прекрасної Ізольди для короля Марка і як сер Трістрам з Прекрасною Ізольдою випили любовний напій<br>
Розділ XXV. Як сер Трістрам та Прекрасна Ізольда потрапили до в’язниці і як сер Трістрам бився за вроду Прекрасної Ізольди й зітнув голову іншій пані<br>
Розділ XXVI. Як сер Трістрам бився з сером Брюнором і врешті-решт зітнув йому голову<br>
Розділ XXVII. Як сер Ґалахут бився з Трістрамом і як сер Трістрам здався йому і обіцяв приєднатися до сера Ланселота<br>
Розділ XXVIII. Як сер Ланселот зустрівся із королем Карадосом, який віз до себе сера Ґавейна, і визволив сера Ґавейна<br>
Розділ XXIX. Про весілля короля Марка і Прекрасної Ізольди, про її покойову шляхтянку Браґвейну і про сера Паломіда<br>
Розділ XXX. Як сер Паломід зажадав собі королеву Ізольду і як Ламбеґус помчав визволяти її, і про втечу королеви Ізольди<br>
Розділ XXXI. Як сер Трістрам поїхав услід за сером Паломідом і як він знайшов його та бився з ним; і як той двобій було припинено за наказом Прекрасної Ізольди<br>
Розділ XXXII. Як сер Трістрам привіз королеву Ізольду додому, і про сварку між королем Марком та сером Трістрамом<br>
Розділ XXXIII. Як сер Ламорак бився з тридцятьма лицарями і як сер Трістрам на вимогу короля Марка поклав на землю його з коня<br>
Розділ XXXIV. Як сер Ламорак надіслав королю Марку ріг із ворожнечі до сера Трістрама і як Трістрама відвели до каплиці<br>
Розділ XXXV. Як сера Трістрама визволили його люди, і про те, як королеву Ізольду запроторили в хижу із лепрявими, і як сера Трістрама було поранено<br>
Розділ XXXVI. Як сер Трістрам прислужився на війні королю Бретані Ґовелу і як він убив у полі свого супротивника<br>
Розділ XXXVII. Як сер Супінабіль оповів серу Трістраму, що його знеславлено при дворі короля Артура, і про сера Ламорака Валлійського<br>
Розділ XXXVIII. Як сер Трістрам із дружиною прибув до Валлії і як він зустрівся там із сером Ламораком<br>
Розділ XXXIX. Як сер Трістрам бився із сером Набаном і переміг його, і зробив сера Сеґваріда володарем острова<br>
Розділ XL. Як сер Ламорак розпрощався із сером Трістрамом і як він зустрівся із сером Фролом, а потому із сером Ланселотом<br>
Розділ XLI. Як сер Ламорак убив сера Фрола, і про його затятий двобій із сером Беліансом, його братом<br>
Книга IX<br>
Розділ I. Як до двору короля Артура прибув юнак і як сер Кей прозвав його Драна Свитка<br>
Розділ II. Як до двору короля Артура прибула панна, яка попросила вказати їй лицаря, здатного довершити розпочатий подвиг, і як Драна Свитка на це зголосився<br>
Розділ III. Як сер Ла-кот-маль-тельє скинув на землю сера Даґонета, блазня короля Артура, і про знущання, які він перетерпів від панни<br>
Розділ IV. Як сер Ла-кот-маль-тельє бився із сотнею лицарів і як зумів врятуватися завдяки пані<br>
Розділ V. Як сер Ланселот прибув до двору й прочув про сера Драну Свитку і як рушив услід за ним, і як сер Ла-кот-маль-тельє потрапив у полон<br>
Розділ VI. Як сер Ланселот бився з шістьма лицарями, а опісля них бився з сером Бріаном, і як він визволив усіх в’язнів<br>
Розділ VII. Як сер Ланселот зустрівся з панною Злорікою і як він прозвав її панною Добромислою<br>
Розділ VIII. Як Ла-кот-маль-тельє став бранцем і був визволений сером Ланселотом і як сер Ланселот подолав чотирьох братів<br>
Розділ IX. Як сер Ланселот зробив Ла-кот-маль-тельє володарем замку Пендраґон і як його було зроблено лицарем Круглого Столу<br>
Розділ X. Як Прекрасна Ізольда слала листи серу Трістраму через свою покойову шляхтянку Браґвейну, і про різні пригоди сера Трістрама<br>
Розділ XI. Як сер Трістрам зустрівся із сером Ламораком Валлійським, як вони билися, а тоді умовилися ніколи не битися один із одним<br>
Розділ XII. Як сер Паломід гнався за Рикливим звіром і поклав на землю сера Трістрама й сера Ламорака одним списом<br>
Розділ XIII. Як сер Ламорак зустрівся із сером Меліоґрансом і як вони билися за красу королеви Ґвіневери<br>
Розділ XIV. Як сер Кей зустрів сера Трістрама й узявся ганьбити лицарів Корнуола, і як вони билися<br>
Розділ XV. Як короля Артура заманили до Запропащого Лісу і як сер Трістрам урятував йому життя<br>
Розділ XVI. Як сер Трістрам повернувся до Прекрасної Ізольди і як сер Кей Гедіус полюбив Прекрасну Ізольду, і про лист, який знайшов сер Трістрам<br>
Розділ XVII. Як сер Трістрам поїхав із Тінтажелю і як він віддався горю, і як він так довго пробув у лісі, що втратив розум<br>
Розділ XVIII. Як сер Трістрам скупав сера Даґонета в струмку, як сер Паломід послав панну на розшуки сера Трістрама і як сер Паломід зустрівся з королем Марком<br>
Розділ XIX. Як пустили поголоску, що сер Трістрам помер, і як Прекрасна Ізольда хотіла накласти на себе руки<br>
Розділ XX. Як король Марко знайшов сера Трістрама голого і привіз його додому до Тінтажелю, і як його там упізнала собачка<br>
Розділ XXI. Як король Марко на ухвалу своєї ради вигнав сера Трістрама з країни Корнуол реченцем на десять років<br>
Розділ XXII. Як одна панна шукала серу Ланселоту допомоги супроти тридцятьох лицарів і як сер Трістрам бився з ними<br>
Розділ XXIII. Як сер Трістрам і сер Дінадан прибули до місця ночівлі, де повинні були битися з двома лицарями<br>
Розділ XXIV. Як сер Трістрам бився із сером Кеєм та сером Саґрамором Жаданим і як сер Ґавейн відвернув від сера Трістрама підступи Феї Морґани<br>
Розділ XXV. Як сер Трістрам і сер Ґавейн приїхали битися супроти тридцяти лицарів, але ті не зважилися вийти до них<br>
Розділ XXVI. Як панна Браґвейна розшукала сера Трістрама, що спав біля джерела, і як вона передала йому листи від Прекрасної Ізольди<br>
Розділ XXVII. Як сера Трістрама вибив із сідла сер Паломід і як сер Ланселот переміг двох лицарів<br>
Розділ XXVIII. Як сер Ланселот бився із сером Паломідом і переміг його і як потому на нього напали дванадцятеро лицарів<br>
Розділ XXIX. Як сер Трістрам виявив себе в перший день турніру й заслужив на відзнаку<br>
Розділ XXX. Як сер Трістрам приєднався до сторони, супротивної королю Артуру, побачивши, що по тому боці сер Паломід<br>
Розділ XXXI. Як сер Трістрам зустрів сера Паломіда над водою й повів його ночувати до себе<br>
Розділ XXXII. Як сер Трістрам поклав на землю сера Паломіда, як він бився з королем Артуром та про інші подвиги<br>
Розділ XXXIV. Як сер Ланселот поранив сера Трістрама і як потому сер Трістрам скинув на землю сера Паломіда<br>
Розділ XXXV. Як нагороду третього дня було присуджено серу Ланселоту і як той відмовився від неї на користь сера Трістрама<br>
Розділ XXXVI. Як сер Паломід потрапив до замку, де перебував сер Трістрам, і як сер Ланселот із десятьма лицарями вирушив на розшуки сера Трістрама<br>
Розділ XXXVII. Як сера Трістрама, сера Паломіда й сера Дінадана було схоплено й запроторено до в’язниці<br>
Розділ XXXVIII. Як король Марко лютився через добру славу сера Трістрама і як деякі з лицарів короля Артура билися з лицарями Корнуола<br>
Розділ XXXIX. Про зраду короля Марка й про те, як сер Ґахеріс поклав на землю короля разом із його небожем сером Андретом<br>
Розділ XL. Як потому сер Трістрам, сер Паломід і сер Дінадан довго перебували в ув’язненні та як вони вийшли на волю<br>
Розділ XLI. Як сер Дінадан врятував даму від сера Брюса Безжального і як сер Трістрам отримав щита від Феї Морґани<br>
Розділ XLII. Як сер Трістрам узяв щита із собою і як він убив полюбовника Феї Морґани<br>
Розділ XLIII. Як Фея Морґана поховала свого полюбовника і як сер Трістрам вихваляв сера Ланселота та його рід<br>
Розділ XLIV. Як сер Трістрам на турнірі був зі щитом, отриманим від Феї Морґани<br>
Книга X<br>
Розділ I. Як сер Трістрам бився з королем Артуром та сером Івейном і поклав їх на землю, бо не схотів відкривати їм свого імені<br>
Розділ II. Як сер Трістрам і сер Паломід зустрілися і як вони умовилися стати на двобій через чотирнадцять днів<br>
Розділ III. Як сер Трістрам переслідував лицаря, який збив на землю його та багатьох інших лицарів Круглого Столу<br>
Розділ IV. Як сер Трістрам поклав на землю сера Саґрамора Жаданого й сера Додінаса Лютого<br>
Розділ V. Як сер Трістрам зустрів при надгробному камені сера Ланселота і як вони билися, не впізнавши один одного<br>
Розділ VI. Як сер Ланселот привіз до двору сера Трістрама, і про велику радість короля Артура та інших через повернення сера Трістрама<br>
Розділ VII. Як з ненависті до сера Трістрама король Марко прибув з двома лицарями до Англії і як він убив одного з тих лицарів<br>
Розділ VIII. Як король Марко під’їхав до джерела й там побачив сера Ламорака, який нарікав на свою любов до дружини короля Лота<br>
Розділ IX. Як король Марко, сер Ламорак і сер Дінадан прибули в замок і як короля Марка там упізнали<br>
Розділ X. Як сер Берлус бився з королем Марком і яку участь узяв у тому сер Дінадан<br>
Розділ XI. Як король Марко насміхався з сера Дінадана і як вони зустріли шістьох лицарів Круглого Столу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 379<br>
Розділ XII. Як шестеро лицарів виставили сера Даґонета битися з королем Марком і як король Марко відмовився<br>
Розділ XIII. Як сер Паломід випадково зустрів короля Марка, що тікав, і як він поклав на землю сера Даґонета та інших лицарів<br>
Розділ XIV. Як король Марко та сер Дінадан почули, що сер Паломід у тяжкій печалі скаржиться через Прекрасну Ізольду <br>
Розділ XV. Як король Марко зрадою вбив сера Аманта і як сер Ланселот повернув короля Марка до короля Артура<br>
Розділ XVI. Як сер Дінадан оповів серу Паломіду про двобій поміж сером Ланселотом та сером Трістрамом<br>
Розділ XVII. Як сер Ламорак бився з різними лицарями замку, в якому жила Фея Морґана<br>
Розділ XVIII. Як сер Паломід хотів битися замість сера Ламорака супроти лицарів замку<br>
Розділ XIX. Як сер Ламорак бився із сером Паломідом і тяжко того поранив<br>
Розділ XX. Як серу Ланселоту оповіли про те, що сер Даґонет гнався за королем Марком, але лицар подолав його заразом із шістьма іншими лицарями<br>
Розділ XXI. Як король Артур наказав скликати турнір і як на нього прибув сер Ламорак і подолав сера Ґавейна та багатьох інших<br>
Розділ XXII. Як король Артур присилував короля Марка до замирення із сером Трістрамом і як вони відбули до Корнуола<br>
Розділ XXIII. Як Персіваля було висвячено на лицаря королем Артуром і як німа діва заговорила й підвела його до Круглого Столу<br>
Розділ XXIV. Як сер Ламорак ліг із дружиною короля Лота і як сер Ґахеріс убив її, свою рідну матір<br>
Розділ XXV. Як сер Аґравейн та сер Мордред зустрілися з лицарем, що тікав, як їх обох було подолано, і про сера Дінадана<br>
Розділ XXVI. Як король Артур із королевою та сером Ланселотом отримали листи з Корнуола і як на них відповіли<br>
Розділ XXVII. Як сер Ланселот розгнівався через лист, отриманий від короля Марка, і як сер Дінадан склав пісню про короля Марка<br>
Розділ XXVIII. Про те, як сера Трістрама було поранено і як на короля Марка пішли війною; і як сер Трістрам пообіцяв вирятувати короля Марка<br>
Розділ XXIX. Як сер Трістрам переміг у битві і як сер Еліас зажадав бійця, щоб битися з ним сам на сам<br>
Розділ XXX. Як сер Трістрам та сер Еліас билися за данину від Корнуола і як сер Трістрам убив сера Еліаса на поєдинку<br>
Розділ XXXI. Як на бучне свято, влаштоване королем Марком, з’явився лютніст і проспівав пісеньку, яку склав сер Дінадан<br>
Розділ XXXII. Як король Марко по-зрадницькому вбив свого брата Бодуїна за добру службу, яку той зіслужив йому<br>
Розділ XXXIII. Як Бодуїнова дружина Анґліда врятувалася зі своїм сином Олександром й прибула до замку Арундел<br>
Розділ XXXIV. Як Анґліда вручила кривавого камізелка своєму синові Олександрові в той день, коли його було висвячено на лицаря, і що вона йому наказала<br>
Розділ XXXV. Як королю Марку розповіли про сера Олександра і як він хотів убити сера Садока за те, що той зберіг йому життя<br>
Розділ XXXVI. Як сер Олександр здобув нагороду на турнірі, і про Фею Морґану, а також про те, як він бився із сером Малґріном та вбив його<br>
Розділ XXXVII. Як королева Фея Морґана привезла сера Олександра до свого замку і як він вилікував там свої рани<br>
Розділ XXXVIII. Як сер Олександр з допомогою панни визволився від королеви Феї Морґани<br>
Розділ XXXIX. Як сер Олександр побачив Аліс — Прекрасну Прочанку і як він бився з двома лицарями, а ще про нього та про сера Мордреда<br>
Розділ XL. Як благородний сер Ґалахальт скликав турнір у Сурлузі і як лицарі королеви Ґвіневери мали там битися супроти всіх прибульців<br>
Розділ XLI. Як сер Ланселот бився на турнірі і як сер Паломід учиняв подвиги заради панни<br>
Розділ XLII. Як сер Ґалахальт та сер Паломід билися один проти одного, і про сера Дінадана та сера Ґалахальта<br>
Розділ XLIII. Як сер Аркад звинуватив сера Паломіда в зраді і як сер Паломід убив його<br>
Розділ XLIV. Про третій день, коли сер Паломід бився з сером Ламораком, та про інші речі<br>
Розділ XLV. Про четвертий день та про багато бойових звитяг<br>
Розділ XLVI. Про п’ятий день і про те, як повівся сер Ламорак<br>
Розділ XLVII. Як сер Паломід бився з сером Корсабріном за панну і як сер Паломід убив сера Корсабріна<br>
Розділ XLVIII. Про шостий день, і що тоді відбулося<br>
Розділ XLIX. Про сьому битву, і як сер Ланселот, перевбравшись на жінку, поклав на землю сера Дінадана<br>
Розділ L. Як сера Трістрама зрадою заманили на турнір, щоб там убити, і як його вкинули до в’язниці<br>
Розділ LI. Як король Марко підробив листи від Папи і як сер Персіваль визволив сера Трістрама із в’язниці<br>
Розділ LII. Як сер Трістрам та Прекрасна Ізольда прибули до Англії і як сер Ланселот привіз їх до замку Весела Варта<br>
Розділ LIII. Як на пораду Прекрасної Ізольди сер Трістрам став їздити в латах і як він зустрів сера Паломіда<br>
Розділ LIV. Про те, як сер Паломід зустрівся з сером Блеоберісом, сером Ектором та сером Персівалем<br>
Розділ LV. Як сер Трістрам зустрівся із сером Дінаданом, про їхню суперечку і про те, що він сказав братам сера Ґавейна<br>
Розділ LVI. Як сер Трістрам поклав на землю сера Аґравейна та сера Ґахеріса і як королева Прекрасна Ізольда послала по сера Дінадана<br>
Розділ LVII. Як сер Дінадан зустрів сера Трістрама і як упізнав його, коли той бився з сером Паломідом<br>
Розділ LVIII. Як під’їхали вони до замку Лоназеп і про обставини смерті сера Ламорака<br>
Розділ LIX. Як вони виїхали на берег Гамбера і як побачили там корабель, на якому лежало мертве тіло короля Германса<br>
Розділ LX. Як сер Трістрам із товариством зустрівся з лицарем, який спершу гостинно запросив їх, а потім бився із сером Трістрамом, та про інші речі<br>
Розділ LXI. Як сер Паломід вирушив битися з двома братами, помщаючись за смерть короля Германса<br>
Розділ LXII. Про що йшлося в листі, написаному, щоб помстити смерть короля, і як сер Паломід бився за право вийти на поєдинок<br>
Розділ LXIII. Як сер Паломід та ті двоє братів готувалися до поєдинку<br>
Розділ LXIV. Про бій поміж сером Паломідом та двома братами, і як тих двох братів було вбито<br>
Розділ LXV. Як сер Трістрам та сер Паломід зустрілися з сером Брюсом Безжальним і як сер Трістрам із Прекрасною Ізольдою вирушили під Лоназеп<br>
Розділ LXVI. Як сер Паломід бився із сером Ґаліходіном, а опісля із сером Ґавейном, і усіх їх поклав на землю<br>
Розділ LXVII. Як сер Трістрам із товариством прибув на турнір у Лоназепі, про різні поєдинки та інші справи<br>
Розділ LXVIII. Як сер Трістрам із товариством билися, і про звитяжні подвиги, які вони звершили на турнірі<br>
Розділ LXIX. Як сера Трістрама скинув із коня сер Ланселот і як потому сер Трістрам скинув з коня короля Артура. <br>
Розділ LXX. Як сер Трістрам перемінив свій обладунок і виїхав весь у червоному і як сер Паломід убив коня під сером Ланселотом<br>
Розділ LXXI. Що сер Ланселот сказав серу Паломіду і як нагороду дня було присуджено серу Паломіду<br>
Розділ LXXII. Як сер Дінадан підбивав сера Трістрама бути рішучішим<br>
Розділ LXXIII. Як король Артур із сером Ланселотом виїхали, щоб побачити королеву Прекрасну Ізольду, і як сер Паломід вибив із сідла короля Артура<br>
Розділ LXXIV. Як на другий день сер Паломід покинув сера Трістрама й долучився до протилежної сторони<br>
Розділ LXXV. Як сер Трістрам відлучився з поля, розбудив сера Дінадана і змінив свій обладунок на чорний. <br>
Розділ LXXVI. Як сер Паломід перемінив свій щит і панцир, щоб уразити сера Трістрама, і що сер Ланселот зробив серу Трістрамові. <br>
Розділ LXXVII. Як сер Трістрам поїхав із Прекрасною Ізольдою і як сер Паломід рушив услід та вибачався перед ним<br>
Розділ LXXVIII. Як король Артур із сером Ланселотом завітали до їхнього шатра на вечерю, та про сера Паломіда.. <br>
Розділ LXXIX. Як сер Трістрам із сером Паломідом билися наступного дня і як короля Артура було вибито з сідла<br>
Розділ LXXX. Як сер Трістрам перейшов на бік короля Артура, а сер Паломід — ні<br>
Розділ LXXXI. Як сер Блеоберіс із сером Ектором розповіли королеві Ґвіневері про вроду Прекрасної Ізольди<br>
Розділ LXXXII. Як сер Паломід нарікав над струмком, як з’явився до нього сер Епіноґріс і як вони оповідали один одному свої жалі. <br>
Розділ LXXXIII. Як сер Паломід повернув серу Епіноґрісу його даму<br>
Розділ LXXXIV. Як сер Паломід із сером Сафіром супроводили сера Епіноґріса до його замку, та про інші пригоди<br>
Розділ LXXXV. Як сер Трістрам наготувався визволяти сера Паломіда, але сер Ланселот його випередив<br>
Розділ LXXXVI. Як сер Трістрам та сер Ланселот разом із сером Паломідом прибули до Веселої Варти, і про сера Паломіда та сера Трістрама<br>
Розділ LXXXVII. Як було призначено день поєдинку між сером Трістрамом і сером Паломідом і як сера Трістрама було поранено<br>
Розділ LXXXVIII. Як сер Паломід з’явився на поєдинок у призначений день, а сер Трістрам прийти не зміг, та про інші речі<br>
Книга XI<br>
Розділ I. Як сер Ланселот їздив у пошуках пригод, як він визволив від мук стражденну пані і як він бився із драконом.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 497<br>
Розділ II. Як сер Ланселот прибув до короля Пеллеса, і про Святий Ґрааль, і як він зачав Ґалахада з прегарною Елейною, дочкою короля Пеллеса.. . . 499<br>
Розділ III. Як сер Ланселот був роздратований, коли довідався, що ліг із дамою Елейною, і як вона народила сера Ґалахада.. . . . . . . . . . . . . . . . . 500<br>
Розділ IV. Як сер Борс прибув до дами Елейни й побачив Ґалахада і як його підживив Святий Ґрааль<br>
Розділ V. Як сер Борс примусив сера Педівера здатися, і про дивовижні пригоди, які йому випали, та як він дав із ними раду<br>
Розділ VI. Як сер Борс від’їхав, як королева Ґвіневера докоряла серу Ланселоту і як той виправдався<br>
Розділ VII. Як дама Елейна, Ґалахадова матір, прибула з великою гідністю до Камелота і як при цьому поводився сер Ланселот<br>
Розділ VIII. Як пані Брізена ошуканством привела сера Ланселота до ліжка дами Елейни і як дорікала йому королева Ґвіневера<br>
Розділ IX. Як королева Ґвіневера звеліла дамі Елейні залишити її двір і як сер Ланселот збожеволів<br>
Розділ X. Як королева Ґвіневера побивалася за сером Ланселотом і як лицарі його роду розшукували його<br>
Розділ XI. Як слугу сера Агловаля було вбито і як помстилися за нього сер Агловаль із сером Персівалем<br>
Розділ XII. Як сер Персіваль потайки від’їхав від свого брата і як звільнив він лицаря, прикутого ланцюгом, та про інші речі<br>
Розділ XIII. Як сер Персіваль зустрівся з сером Ектором і як вони довго билися, мало не вбивши один одного<br>
Розділ XIV. Як вони обоє дивом зцілилися через появу священної чаші Святого Ґрааля<br>
Книга XII<br>
Розділ I. Як сер Ланселот у своєму безумі взяв меча і бився з лицарем, а потому кинувся в ліжко<br>
Розділ II. Як сера Ланселота перевезли на кінному повозі і як він урятував свого господаря сера Бліонта<br>
Розділ III. Як сер Ланселот бився з вепром і вбив того і як потому його відвезли до відлюдника<br>
Розділ IV. Як сера Ланселота було впізнано дамою Елейною, перенесено до покоїв і вилікувано там Святим Ґраалем<br>
Розділ V. Як сер Ланселот, зцілившись на розумі, засоромився і як дама Елейна попросила для нього замок<br>
Розділ VI. Як сер Ланселот прибув на Острів Радощів і як назвався він шевальє Маль-Фет<br>
Розділ VII. Про великий турнір на Острові Радощів, і як сер Персіваль бився з ним<br>
Розділ VIII. Як вони впізнали один одного та про їхню ґречність; і як з’явився до нього його брат сер Ектор де Маріс і про їхню радість<br>
Розділ IX. Як сер Борс та сер Ліонель прибули до короля Брандеґора і як сер Борс забрав із собою свого сина Еліна Білого, та про сера Ланселота<br>
Розділ X. Як сер Ланселот із сером Персівалем та сером Ектором прибув до двору і як усі йому зраділи<br>
Розділ XI. Як Прекрасна Ізольда порадила серу Трістраму їхати до двору на велике свято Трійці<br>
Розділ XII. Як сер Трістрам виїхав беззбройний і зустрів сера Паломіда, як вони налаштувалися битися, але сер Паломід утримався від бою<br>
Розділ XIII. Як сер Трістрам одягнув обладунок тяжко пораненого лицаря і як він поклав сера Паломіда на землю<br>
Розділ XIV. Як сер Трістрам і сер Паломід довго билися один із одним, а потім замирилися; і як сер Трістрам спонукав його охреститися<br>
ПОВІСТЬ ПРО СВЯТИЙ ҐРААЛЬ У КОРОТКОМУ ВИВЕДЕННІ З ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ, ЯКА ОПОВІДАЄ І ПОТРАКТОВУЄ ПРО НАЙІСТИННІШЕ ТА НАЙСВЯЩЕННІШЕ, ЩО Є НА ЦЬОМУ СВІТІ<br>
Книга XIII<br>
Розділ I. Як проти свята Зеленої Неділі в’їхала до зали в короля Артура діва й зажадала, аби сер Ланселот поїхав із нею, щоб висвятити лицаря, і як він вирушив у путь<br>
Розділ II. Як на Згубному місці з’явилися літери, і про дивовижну пригоду з мечем у кам’яній брилі<br>
Розділ III. Як сер Ґавейн намагався видобути меча і як старий привів сера Ґалахада<br>
Розділ IV. Як старий підвів сера Ґалахада до Згубного місця і всадовив його там і як лицарі тому дивувалися<br>
Розділ V. Як король Артур показав кам’яну брилу, що пливла по воді, серу Ґалахаду і як той видобув меча<br>
Розділ VI. Як король Артур зібрав усіх лицарів на турнір на моріжку під Камелотом перед тим, як вони роз’їдуться<br>
Розділ VII. Як королева забажала бачити сера Ґалахада і як потому на всіх лицарів пролив благодать Святий Ґрааль і вони присяглися рушити на його пошуки<br>
Розділ VIII. Як велика печаль опосіла короля, королеву та дам через від’їзд лицарів і як ті роз’їхалися<br>
Розділ IX. Як сер Ґалахад знайшов собі щита і що сталося з тими, хто поспішив узяти собі цього щита перед ним<br>
Розділ X. Як сер Ґалахад відбув зі щитом, і про те, як король Евелак отримав був цього щита від Йосифа Аріматейського<br>
Розділ XI. Як Йосиф власною кров’ю намалював на щити хреста, і як монах привів сера Ґалахада до гробниці<br>
Розділ XII. Про диво, яке сер Ґалахад почув і побачив у гробниці, і як він висвятив Меліаса на лицаря<br>
Розділ XIII. Про пригоду з сером Меліасом та про те, як сер Ґалахад помстився за нього і як сера Меліаса було перевезено до обителі<br>
Розділ XIV. Як сер Ґалахад від’їхав і як наказано йому було вирушити до Замку дів, щоб викорінити там лихий звичай<br>
Розділ XV. Як сер Ґалахад бився з лицарями замку й знищив той лихий звичай<br>
Розділ XVI. Як сер Ґавейн, їдучи вслід серу Ґалахаду, прибув до обителі і як він сповідався відлюднику<br>
Розділ XVII. Як сер Ґалахад зустрівся із сером Ланселотом і сером Персівалем і подолав їх обох, а потому зник<br>
Розділ XVIII. Як сер Ланселот у напівсні й напівчуванні побачив недужого, якого везли на кінному повозі, і як зцілив того Святий Ґрааль<br>
Розділ XIX. Як серу Ланселоту був голос і як він, позбувшись коня й шолома, вирушив пішки<br>
Розділ XX. Як сер Ланселот розкаювався в гріхах та побивався, і про добрі приклади, які йому було наведено<br>
Книга XIV<br>
Розділ I. Як сер Персіваль з’явився до самітниці й просив її поради і як вона відкрила, що вона його тітка<br>
Розділ II. Як Мерлін уподібнив Круглий Стіл світові і якими будуть лицарі, що досягнуть Святого Ґрааля<br>
Розділ III. Як сер Персіваль приїхав до монастиря, де побачив короля Евелака, який був уже ветхим днями<br>
Розділ IV. Як сер Персіваль зустрів численних воїнів, що несли мертвого лицаря, і як він бився з ними<br>
Розділ V. Як йомен хотів повернути собі жеребця, як було вбито кобилу під сером Персівалем і як він отримав коня<br>
Розділ VI. Про велику небезпеку, в яку потрапив сер Персіваль через свого коня, і як він побачив бій змія із левом <br>
Розділ VII. Про видіння, яке бачив сер Персіваль, і як те видіння було пояснено, і про його лева<br>
Розділ VIII. Як сер Персіваль побачив корабель, що плив до нього, і як пані з того корабля оповіла йому про свої злигодні<br>
Розділ IX. Як сер Персіваль обіцяв їй допомогу і як він просив у неї любові; і як він ще раз порятувався від диявола<br>
Розділ X. Як сер Персіваль на покару розітнув собі стегно і як та дама виявилася дияволом<br>
Книга XV<br>
Розділ I. Як сер Ланселот увійшов до каплиці й побачив там мертвого столітнього священника в білих шатах<br>
Розділ II. Як намагалися були зарубати того мертвого чоловіка й не змогли і як сер Ланселот лишив собі волосяницю мертвого чоловіка<br>
Розділ III. Про видіння, яке було серу Ланселоту; як він переповів його відлюднику й просив у нього поради<br>
Розділ IV. Як відлюдник витлумачив серу Ланселоту його видіння і підтвердив, що сер Ґалахад — це його син<br>
Розділ V. Як сер Ланселот бився з численним лицарством і як його було переможено<br>
Розділ VI. Як сер Ланселот оповів про своє видіння відлюдниці і як вона витлумачила його<br>
Книга XVI<br>
Розділ I. Як серу Ґавейну наскучили пошуки Святого Ґрааля, і про його дивовижний сон<br>
Розділ II. Про видіння, яке було серу Ектору де Марісу, і як сер Ґавейн бився з сером Увейном Відчайдухом, своїм названим братом<br>
Розділ III. Як сер Ґавейн із сером Ектором прийшли до відлюдника сповідатися і як вони оповіли йому про свої видіння<br>
Розділ IV. Як відлюдник Насьєн тлумачив їхні видіння<br>
Розділ V. Про добру пораду, яку дав їм відлюдник<br>
Розділ VI. Як сер Борс зустрів відлюдника й висповідався йому, і про покуту, яку було на нього накладено<br>
Розділ VII. Як сер Борс гостював у дами і як він викликався битися проти того, хто зазіхав на її землі<br>
Розділ VIII. Про видіння, яке бачив сер Борс тієї ночі, і як він бився та подолав свого супротивника<br>
Розділ IX. Як після перемоги сера Борса даму було відновлено у володінні її землями і як він побачив водначас сера Ліонеля, якого вели зв’язаного й били терням, і панну, яку мали збезчестити<br>
Розділ X. Як сер Борс не став рятувати свого брата й вирушив рятувати панну, а потому сказали йому, що сер Ліонель мертвий<br>
Розділ XI. Як сер Борс переповів своє видіння священникові й про добру пораду, яку священник дав йому<br>
Розділ XII. Як диявол у подобі жінки схиляв сера Борса лягти з ним і як із ласки Божої він цього уникнув<br>
Розділ XIII. Про святе причастя, яке дав настоятель серу Борсу, і про те, що він йому порадив<br>
Розділ XIV. Як сер Борс зустрів свого брата, сера Ліонеля, і як сер Ліонель хотів убити сера Борса, свого брата<br>
Розділ XV. Як сер Колґріванс бився з сером Ліонелем, щоб урятувати сера Борса, і як було вбито відлюдника<br>
Розділ XVI. Як сер Ліонель убив сера Колґріванса і як потому хотів убити свого брата сера Борса<br>
Розділ XVII. Як пролунав голос, який заборонив серу Борсу його торкатися, і про хмару, яка опустилася поміж ними<br>
Книга XVII<br>
Розділ I. Як сер Ґалахад бився на турнірі і як його впізнали сер Ґавейн та сер Ектор де Маріс<br>
Розділ II. Як сер Ґалахад їхав із шляхтянкою і як дісталися вони до корабля, на якому були сер Борс із сером Персівалем<br>
Розділ III. Про те, як сер Ґалахад зійшов на корабель, про пишне ложе, яке на ньому стояло, та про інші дивовижні речі, а також про меч<br>
Розділ IV. Про чудеса меча та його піхов<br>
Розділ V. Про те, як короля Пеллеса було поранено в обидва стегна, бо намагався він вийняти меч, та про інші дивовижні речі<br>
Розділ VI. Як цар Соломон на пораду дружини взяв меч царя Давида, та про інші дивовижні речі<br>
Розділ VII. Про дивовижні речі, які сталися з царем Соломоном та його дружиною<br>
Розділ VIII. Як сер Ґалахад із товариством прибули до замку, як вони там билися і повбивали своїх ворогів, та про інші речі<br>
Розділ IX. Як троє лицарів із сестрою сера Персіваля прибули до Запропащого лісу, про оленя та чотирьох левів, та про інші речі<br>
Розділ X. Як вимагали від них скоритися дивному звичаю і як вони, відмовившись, мусили битися з багатьма лицарями<br>
Розділ XI. Як сестра сера Персіваля наповнила чашу своєю кров’ю, щоб вилікувати даму, і від того померла і як її тіло поклали на корабель<br>
Розділ XII. Як сер Ґалахад із сером Борсом знайшли в замку багато могил панн, які померли, віддавши свою кров<br>
Розділ XIII. Як сер Ланселот зійшов на корабель, де лежала мертва сестра сера Персіваля, і як він зустрів свого сина сера Ґалахада<br>
Розділ XIV. Як лицар привів серу Ґалахаду коня й наказав йому розлучитися з його батьком сером Ланселотом<br>
Розділ XV. Як сер Ланселот опинився перед дверима покою, в якому був Святий Ґрааль<br>
Розділ XVI. Як сер Ланселот пролежав, наче мрець, ХХIV дні й стільки ж ночей, та про інші речі<br>
Розділ XVII. Як сер Ланселот повернувся до королівства Лоґрії та про пригоди, які сталися з ним дорогою<br>
Розділ XVIII. Як сер Ґалахад прибув до короля Мордрена та про інші справи й пригоди<br>
Розділ XIX. Як сер Персіваль та сер Борс зустрілися із сером Ґалахадом, як усі разом прибули вони до замку Карбонек, та про інші речі<br>
Розділ XX. Як сера Ґалахада та його друзів наситив Святий Ґрааль, як явився їм наш Господь, та про інші речі<br>
Розділ XXI. Як сер Ґалахад змастив кров’ю списа Скаліченого короля, та про інші пригоди<br>
Розділ XXII. Про те, як живив їх Святий Ґрааль, поки перебували вони в темниці, і про те, як сера Ґалахада було зроблено королем<br>
Розділ XXIII. Про горе сера Персіваля та сера Борса, коли помер сер Ґалахад, і про смерть сера Персіваля та інші речі<br>
КНИГА ПРО СЕРА ЛАНСЕЛОТА ТА КОРОЛЕВУ ҐВІНЕВЕРУ<br>
Книга XVIII<br>
Розділ I. Про те, як король Артур та королева Ґвіневера раділи осягненню Святого Ґрааля і як сер Ланселот знову потрапив під владу давньої любові<br>
Розділ II. Як королева наказала серу Ланселоту залишити двір і про горе, яке охопило сера Ланселота<br>
Розділ III. Як на обіді, влаштованому королевою, було отруєно лицаря і як сер Мадор поклав провину на королеву<br>
Розділ IV. Як сер Мадор звинуватив королеву в зраді і як спершу не знайшлося жодного лицаря, який би погодився битися за <br>
Розділ V. Як королева просила сера Борса битися за неї і як він погодився з однією умовою, і як потому він попередив сера Ланселота<br>
Розділ VI. Як у призначений день сер Борс був готовий битися за королеву Ґвіневеру і як другий лицар замінив його<br>
Розділ VII. Як сер Ланселот бився за королеву проти сера Мадора де ля Порта, як подолав він сера Мадора і захистив королеву<br>
Розділ VIII. Як через Володарку Озера відкрилася правда, та про різні інші речі<br>
Розділ IX. Як сер Ланселот приїхав до Астолата й отримав від панни її рукав, щоб прикріпити його до свого шолома<br>
Розділ X. Як почався турнір у Вінчестері, які там змагалися лицарі, та про інші речі<br>
Розділ XI. Як сер Ланселот виїхав у поле битися супроти лицарів Артурового двору і як сера Ланселота було поранено<br>
Розділ XII. Як сер Ланселот із сером Лавейном залишили поле, і про небезпеку, яка загрожувала серу Ланселотові<br>
Розділ XIII. Як сера Ланселота принесли до оселі відлюдника, щоб загоїти там його рани, та про інші речі<br>
Розділ XIV. Як сер Ґавейн лишився на ночівлю у вельможі з Астолата і як він довідався, що червоного рукава носив сер Ланселот<br>
Розділ XV. Про великий жаль сера Борса за тим, що поранив він сера Ланселота, і про страшний гнів королеви Ґвіневери через те, що сер Ланселот носив червоний рукав<br>
Розділ XVI. Як сер Борс розшукував сера Ланселота і знайшов того в оселі відлюдника і як вони скаржилися один одному<br>
Розділ XVII. Як сер Ланселот одягнув обладунок, щоб випробувати себе, чи зможе він знов носити лати, і як його рана знову відкрилася<br>
Розділ XVIII. Як сер Борс прибув туди, принісши звістку про сера Ланселота, і про турнір та про те, хто переміг на ньому<br>
Розділ XIX. Про гіркі нарікання Ясної панни Астолата, коли від’їздив сер Ланселот, і про те, як вона померла від любові<br>
Розділ XX. Як тіло Ясної панни Астолата припливло перед очі короля Артура і як його було поховано, а сер Ланселот замовив заупокійну службу<br>
Розділ XXI. Про поєдинки, що були на Різдво, про великий турнір, оголошений королем Артуром, та про сера Ланселота<br>
Розділ XXII. Як сер Ланселот, отримавши рану від жінки, прийшов до відлюдника, та про інші речі<br>
Розділ XXIII. Про великий турнір на Стрітення, влаштований королем Артуром, та про сера Ланселота<br>
Розділ XXIV. Як король Артур вельми дивувався тому, що діється на турнірі, і як він поїхав та розшукав сера Ланселота<br>
Розділ XXV. Про те, що справжня любов подібна до літа<br>
Книга XIX<br>
Розділ I. Як королева Ґвіневера виїхала на маївку з кількома лицарями Круглого Столу, вбраними в усе зелене<br>
Розділ II. Як сер Мелеґранс полонив королеву та всіх її лицарів, які зазнали в сутичці тяжких ураз<br>
Розділ III. Як сер Ланселот отримав звістку про полонення королеви і як сер Мелеґранс улаштував засідку на сера Ланселота<br>
Розділ IV. Як під сером Ланселотом було вбито коня і як сер Ланселот їхав на возі, щоб визволити королеву<br>
Розділ V. Як сер Мелеґранс просив прощення в королеви Ґвіневери, як вона стримала сера Ланселота, та про інші речі<br>
Розділ VI. Як сер Ланселот прийшов уночі до королеви та ліг із нею і як сер Мелеґранс звинуватив королеву в зраді<br>
Розділ VII. Як сер Ланселот заступився за королеву і викликав на поєдинок сера Мелеґранса; і як сер Ланселот спіймався в пастку<br>
Розділ VIII. Як сера Ланселота звільнила з ув’язнення дама і як він сів на румака, щоб прибути в призначений день<br>
Розділ IX. Як сер Ланселот з’явився тоді, коли сер Мелеґранс уже чекав на нього в полі, і як він бився<br>
Розділ X. Як сер Урре прибув до двору короля Артура, щоб отримати зцілення своїх ран, і як король Артур першим поклав на нього руки<br>
Розділ XI. Як сер Ланселот поклав руки на сера Урре, а після нього ще багато лицарів Круглого Столу<br>
Розділ XII. Як король Артур звелів серу Ланселоту покласти руки на рани лицаря, що відразу ж від того загоїлися, і як вони дякували Богові<br>
Розділ XIII. Як було складено загін зі ста лицарів супроти другої сотні лицарів, та про інші речі<br>
НАЙПЕЧАЛЬНІША ОПОВІДЬ ПРО СМЕРТЬ АРТУРА БЕЗКОРИСЛИВОГО<br>
Книга ХХ<br>
Розділ I. Як сер Аґравейн із сером Мордредом схиляли сера Ґавейна викрити любов поміж сером Ланселотом та королевою Ґвіневерою<br>
Розділ II. Як сер Аґравейн викрив їхню любов королю Артурові і як король Артур дав згоду на те, щоб захопити їх <br>
Розділ III. Як сера Ланселота вистежили в покоях королеви і як сер Аґравейн із сером Мордредом привели дванадцятеро лицарів, щоб убити його<br>
Розділ IV. Як сер Ланселот убив сера Колґріванса, одягнув його обладунок, а потому вбив сера Аґравейна та дванадцятеро його товаришів<br>
Розділ V. Як сер Ланселот з’явився до сера Борса й оповів йому про своє звитяжство й про те, в яку небезпеку він потрапив і як він її уникнув<br>
Розділ VI. Про те, як сер Ланселот радився з приятелями, як йому врятувати королеву<br>
Розділ VII. Як сер Мордред щодуху помчав до короля Артура, щоб сповістити про загибель свого брата сера Аґравейна, та про інші речі<br>
Розділ VIII. Як сер Ланселот із кревними врятував королеву від вогнища, повбивавши при тому багато лицарів<br>
Розділ IX. Про жалі та нарікання короля Артура через смерть двох його небожів та інших добрих лицарів, та через королеву, його дружину<br>
Розділ X. Як король Артур на вимогу сера Ґавейна ухвалив піти війною на сера Ланселота і обложив його замок, званий Веселою Вартою<br>
Розділ XI. Про перемовини поміж королем Артуром та сером Ланселотом, і як король Артур докоряв йому<br>
Розділ XII. Як кузени та рідня сера Ланселота вимагали від нього вийти за мури на битву і як він почав до того готуватися<br>
Розділ XIII. Як сер Ґавейн бився із сером Ліонелем та поклав його на землю і як сер Ланселот допоміг королю Артуру знову сісти на коня<br>
Розділ XIV. Як Папа надіслав свою буллу про відновлення миру і як сер Ланселот привіз королеву до короля Артура<br>
Розділ XV. Про те, як сер Ланселот повернув королеву королю Артурові і якими словами відповів серу Ланселоту сер Ґавейн<br>
Розділ XVI. Про перемовини поміж сером Ґавейном та сером Ланселотом, де багато чого було говорено<br>
Розділ XVII. Про те, як сер Ланселот розпрощався з королем Артуром та з замком Весела Варта, щоб вирушити за море, і які лицарі його супроводжували <br>
Розділ XVIII. Про те, як сер Ланселот переправився через море до свого рідного краю та як зробив він лицарів, що пішли за ним, вельможним панством<br>
Розділ XIX. Як король Артур із сером Ґавейном зібрали велике військо, готове перетнути море, щоб розпочати війну з сером Ланселотом<br>
Розділ XX. Яке послання переказав сер Ґавейн серу Ланселоту, як король Артур обложив Бенвік, та про інші речі<br>
Розділ XXI. Як сер Ґавейн бився з сером Ланселотом і як сера Ґавейна було поранено<br>
Розділ XXII. Про печаль короля Артура через цю війну та про другий двобій, у якому сера Ґавейна так само було подолано<br>
Книга ХХІ<br>
Розділ I. Як сер Мордред надумав і вирішив стати королем Англії та взяти шлюб із королевою<br>
Розділ II. Як, отримавши вісті, король Артур повернувся до Дувра, де сер Мордред намагався не дати йому висадитися, й про смерть сера Ґавейна<br>
Розділ III. Як привид сера Ґавейна з’явився королю Артуру й перестеріг, щоб той не вступав цього дня в битву<br>
Розділ IV. Як через нещасливий випадок з гадюкою почалася битва і як сера Мордреда було вбито, а король Артур дістав смертельну рану<br>
Розділ V. Як король Артур наказав утопити свій меч Ескалібур у воді і як його було перенесено на кораблика з дамами<br>
Розділ VI. Як сер Бедівер знайшов уранці короля Артура мертвим у каплиці і як він залишився разом із відлюдником<br>
Розділ VII. Про думки деяких людей щодо смерті короля Артура і як королева Ґвіневера зробилася черницею в Елмсбері<br>
Розділ VIII. Як сер Ланселот, довідавшись про смерть короля Артура та сера Ґавейна, прибув до Англії<br>
Розділ IX. Як сер Ланселот вирушив на пошуки королеви Ґвіневери і як він розшукав її в Елмсбері<br>
Розділ X. Як сер Ланселот прибув до обителі, де жив відлюдником біскуп Кентерберійський, і як він вдягнув на себе чернечу рясу<br>
Розділ XI. Як сер Ланселот вирушив із сімома товаришами до Елмсбері та як застав там її вже мертвою і перевіз до Ґластонбері<br>
Розділ XII. Як сер Ланселот став марніти й помер, а тіло його було перевезено до Веселої Варти й там поховано<br>
Розділ XIII. Як сер Ектор знайшов свого брата сера Ланселота вже мертвим, як Костянтин правив по королі Артурові й про кінець цієї книги<br>
Примітки
Відгуки та запитання - Смерть Артура (графіка Обрі Бердслея) : роман
Загальна оцінка книги:
5.0
/ 5
Всього відгуків:
0
Всього оцінок:
2
Відгуки та запитання - Смерть Артура (графіка Обрі Бердслея) : роман
Загальна оцінка книги:
5.0
/ 5
Всього відгуків:
0
Всього оцінок:
2


  
Логін:      
Пароль:

ent Реєстрація    ent Забули пароль?
Вкажіть свій емейл


Коментар
ajax-loader-blue