Томас Стернз Еліот не був дитячим письменником. Він був одним із найвидатніших «дорослих» поетів ХХ століття, проникливим літературним критиком, мудрим редактором, уславленим інтелектуалом, за що й удостоївся в 1948 році Нобелівської премії. А ця книжка — один із найвідоміших жартів Старого Опосума (так поет зазвичай підписував свої смішні або в’їдливі твори). Еліот дуже любив котів, і жартома, відпочиваючи, написав про них дивовижну книжку, яка одразу ж полюбилася і дорослим, і дітям. Настільки, що композитор Ендрю Лойд Вебер відтак створив за її мотивами не менш знаменитий мюзикл «Коти».
Переклав з англійської Іван Андрусяк
Ілюстрації Ольги Кузнецової
Зміст
Назвати кота
Останній бій Ревучого Тигра
Рам Там Таґер
Пісня медових киць
Ненажера та Мишозварський
Повторення Закону
Про страхітливу битву пекінесів і поліклів за участі мопсів і шпіців, у яку втрутився Великий Румпус
Пан Містофель
Таємничий Макавіті
Ґус, театральний кіт
Бастофер Джонс, клубний кіт
Скімблшенкс, залізничний кіт
Як звернутися до кота
Кіт Морґан відрекомендовується
Жарт генія (післямова)
Відгуки та запитання
- Котознавство від Старого Опосума : вірші