Як роман : місце книжки в нашому житті. Роман-есей

«Як роман» — це книжка колишнього вчителя французької літератури, який декілька років викладав свій предмет у коледжах різних міст Франції, згодом — у ліцеї ім. Поля Клоделя в Парижі, а з 1995 р. вирішив присвятити себе винятково письменству. Саме педагогічна діяльність спонукала Даніеля Пеннака до написання твору, у якому він ділиться своїми думками й спостереженнями про роль читання та місце книги в нашому житті.
Цей роман-есей — пристрасний заклик до читання. На думку автора — вчителя, батька, письменника та, звичайно, читача, — «парадоксальна чеснота читання полягає в тому, що воно абстрагує нас від світу й водночас допомагає знайти в ньому сенс».
Письменник демонструє нам еволюцію ставлення до читання: дитина настійливо просить прочитати йому на ніч казку; дитина захоплено відкриває для себе літери, слова, речення — вона вже здатна читати самотужки; підліток, у якого книжки викликають хіба нудьгу, бо з’явилися нові вподобання: телевізор, смартфон, соціальні мережі тощо. Тому Даніель Пеннак не зобов’язує нас читати, а навпаки — наділяє свободою та невід’ємним правом не читати, і робить це так дотепно, що мимоволі змушує посміхнутися і дітей, і дорослих. Право не читати він трактує таким чином: пропускати сторінки, не дочитувати книгу до кінця, читати будь-де, час від часу перечитувати й багато іншого.
Ця книжка не тільки зачепить тонкі струни душі кожного з нас, пробудивши спогади дитинства, а й кине виклик низці успадкованих від попередніх поколінь кліше та доведе, що безапеляційне «Читай!» аж ніяк не заохочує до читання.

Переклад із французької, примітки Віктора Мотрука

Зміст

Народження алхіміка

Потрібно читати (Догма)

Дати їм читати

Читаємо (невід’ємні права читача)

1. Право не читати

2. Право перестрибувати через сторінки

3. Право не дочитувати

4. Право перечитувати

5. Право читати будь-що

6. Право на боваризм

7. Право читати будь-де

8. Право на вибіркове читання

9. Право читати вголос

10. Право мовчати про прочитане