Справжнє Різдвяне диво завжди тихе, непомітне, та надзвичайно важливе. Саме таким — непомітним і скромним — було народження Ісуса у невеличкій стайні. Саме такими є щоденні добрі справи добрих людей. Людей, які хочуть змінити світ через добро. Як би банально це не звучало...

   Щиро кажучи, коли минулого року перекладачі книги Барбари Робінсон "Найкраща (найгірша) у світі Різдвяна вистава" — подружжя Чернишенків — вирішило на весь свій гонорар купити ці книги і подарувати їх сільським бібліотекам Східної України, я була шокована. " Володю, ти чого? По-перше, ти зірки з неба не хапаєш, копійка завжди в хаті потрібна! А, по-друге, КУДИ?! КОМУ??? Тітушкам всіляким? Яка в дідька Різдвяна історія? Який вертеп? Вони не оцінять! Вони й мови нашої не знають! Схаменися, Володю!" (час був такий, грудень минулого року, самі розумієте...)
   Але Володя — ідеаліст і романтики — вперся рогом: "Ти не розумієш. Це читатимуть діти. І коли вони прочитають цю книжку, то ніколи не стануть тітушками. Різдвяне диво, тямиш? Ти недооцінюєш силу слова... Тільки не кажи нікому про це. Я не хочу піаритися... Навіщо? Це ж Різдвяне диво..."
   Таким чином 58 примірників книги тишком-нишком поїхали в Донецьк, Луганськ, Краматорськ, Щастя, Сєвєродонецьк, Артемівськ і ще десятки міст і сіл, назви яких тепер так часто звучать у новинах...
   — Ну, і що змінили оті твої книги, — бурчала я згодом.
   І коли минулого тижня Володя за гонорари від перекладу "Серденька Трейсі Бікер" викупив іще 48 примірників "Різдвяної вистави" та з допомогою видавництва надіслав їх у сільські й міські бібліотеки Одещини — смт. Петрівка, с. Червонознам’янка, смт. Суворове, м. Ананьїв, с. Андрієво-Іванківка, м. Арциз, м. Балта, м. Березівка, м. Білгород-Дністровський, м. Біляївка, м. Болград, с. Бородіно, с. Василівка, смт. Велика Михайлівка, м. Вилкове, с. Виноградівка, с. Городнє, с. Дмитрівка, с. Долинське, с Жовтень, смт Затишшя, с. Зоря, смт Іванківка, м. Ізмаїл, м. Іллічівськ, смт Комінтернівське, с. Конопляне, м. Котовськ, с. Кулевча, м. Любашівка, смт Миколаївка, с Нестоїта, с. Нові Трояни, смт Овідіополь, с. Орлівка, м. Роздільна, с. Старокозаче — я зрозуміла нарешті, що таки так... Що вода камінь точить. Що люди змінюються. Що саме отак, малесенькими кроками треба іти до мети. І що Різдвяне диво іще ніхто не відміняв...