Приховані факти про найвідоміших казкарів

Усі ми родом з дитинства і виховувалися на одних і тих самих казках – «Гидке каченя», «Червона Шапочка», «Дюймовочка», «Попелюшка», «Білосніжка»…

Для нас малих автори цих творів завжди видавалися добрими «дідусями Панасами», які дуже люблять діток. Ми навіть не замислювалися, що насправді всі вони – живі люди зі своїми «тарганами» й гріхами, зі своїми скелетами у шафах і купою фобій. Хочете дізнатися більше цікавих фактів про своїх «дитячих кумирів»?

Ганс Крістіан Андерсен

Саме через гидезність характеру цього письменника про нього збереглося найбільше цікавих фактів:

• Андерсен насправді страшенно соромився і ображався, що відомий насамперед як автор дитячих казок. Бо ж він, окрім того, написав чимало романів і п’єс і хотів здобути популярність як романіст і драматург.  Та не судилося, от.

• У дитинстві Ганс був страшенно нервовою і проблемною дитиною, сприймав світ украй негативно, конфліктував із однолітками і вчителями, через що батьки були змушені перевести дитину на домашню форму навчання. От вам і «добрий казкар»!

• Андерсен був дуже, ду-у-у-у-уже неграмотний! Він робив ку-у-упу граматичних помилок у своїх книгах, чим неймовірно дивував видавців.
  

• А ще Андерсен був надзвичайно пихатим і самозакоханим, очікуючи на похвалу, він виходив з дому з готовим рукописом для декламації на той випадок, якщо зустріне якихось знайомих і «упаде на вуха».

• Пан Ганс ніколи не був одружений і не мав дітей. І це не дивно – з таким-то характером…

• Залишилися свідчення, що один раз Андерсен таки закохався! Це була Дженні Лінд, молодша за нього на 14 років. І попри відчутну різницю у віці дівчина не сприймала Ганса Крістіана серйозно, як дорослого повноцінного чоловіка, та називала його «братиком» або «дитям». Гадаю, це теж додало комплексів бідолашному казкареві…

• Андерсен дуже хотів стати актором, попри низький зріст, сутулість, невиразну зовнішність і відсутність театрального таланту. Врешті його таки пожаліли і взяли у трупу, але так і  не дали жодної-жоднісічкої ролі. Журбинка, еге ж? Як тут не писати сумних казок?




• Ганс Крістіан був схильний до депресій та панічних нападів, а ще страшенно любив скаржитися на своє життя. Зануда, словом. Коли він приходив до когось у гості, а господарів не було удома (або вони переховувалися, що теж не виключено;), він залишав записку зі звинуваченнями, що його не хочуть бачити і він іде додому – помирати. Таке от…

• Залишилися свідчення, що якось французький письменник Дюма затягнув Андерсена в бордель. І що би ви думали? Замість розважатися зі жрицями кохання, він до ранку читав їм свої казки! Такий от Дон Жуан!

• Ганс Крістіан боявся…спати у ліжку! Він чомусь був переконаний, що це страшенно небезпечно і буде пов’язане з його смертю. Так врешті і сталося, бо ж помер відомий казкар внаслідок травми після падіння з ліжка!

• Ганс Крістіан дуже боявся собак і бути пограбованим.

• Ще одна нав’язлива фобія казкаря – загинути під час пожежі. Ви не повірите – аби якось убезпечитися від цього він завжди носив із собою… мотузку! «Навіщо?» – запитаєте ви. Ну, щоби мати можливість спуститися з якогось верхнього поверху через вікно, якби раптом розпочалася пожежа!

• Андерсен завжди боявся, що його хочуть отруїти (ну за що ж труїти такого чудо-о-о-ового і доброго чолов’ягу? 😉 ) – і ніколи, ніколи, за жодних умов не їв запропоновану йому чужими людьми їжу. Є свідчення, що якось скандинавські діти вирішили зробити подарунок улюбленому казкареві – та надіслали йому коробку шоколадних цукерок. І що ви думаєте? Андерсен, думаючи, що вони отруєні, подарував її своїм племінницям. Страшенно гуманний вчинок, еге ж!

• А ще у Андерсена завжди були проблеми із зубами, бо він…відмовлявся їх лікувати. Адже письменник у своїй хворій уяві якось пов’язував зуби й натхнення і був певен, що коли у нього вирвуть хоч один зуб – він більше не зможе писати. Так і мучився він до кінця життя з болючими і гнилими зубами, бідачисько(

• Андерсен дуже любив мандрувати і відвідав майже 30 країн!

• Майже всі казки Андерсена закінчуються дуже сумно й трагічно. Він вважав, що «хепі-енд» - це для слабаків, і діти повинні ще з пелюшок звикати до страшної правди життя.

• У Андерсена ніколи не було власного дому. Він усе своє життя – а це, на хвилиночку, 70 років! – він жив або в готелях, або у друзів. Бідолашні друзі….

• Твори Андерсена перекладені на 135 мов!

Вибрані казки : ілюстрації Артура Рекхема

499,00 грн

Переглянути

Шарль Перро

• Як і Андерсен, Шарль Перро нервувався, коли його називали казкарем, бо писав серйозні дорослі твори, а ще був придворним і займав високі посади.

• У Шарля Перро був брат-близнюк Франсуа, який помер у віці пів року.

• Батько Шарля був паризьким суддею, а мама займалася вихованням і освітою дітей.

• Більшість відомих казок Шарля Перро – це адаптовані перекази народних казок, і лише одна книга є власне авторською – «Казки Матінки Гуски». Саме оці «Казки Матінки Гуски» вважають першою у світі книгою, написаною власне для дітей! Шарль Перро присвятив її принцесі Орлеанській.

• Окрім несерйозного – творчості! – Шарль Перро займався доволі серйозними речами, як то допомагав своєму братові-податківцю вести документацію. Бо ж Богу – боже, а кесарю – кесареве…

• Свого часу Шарль Перро мав великий вплив при дворі французького короля Людовика XVI та обіймав високу посаду у французькій Академії.

• Усі відомі казки Шарля Перро видані… під авторством його сина! Добрий батько зробив так, аби допомогти нащадку увійти у вищий світ.

• Шарль Перро одружився аж у 44 роки. Його обраницею стала 19-річна дівчина, яка народила йому трьох синів та доньку та померла під час останніх пологів.

• Усі свої казки Шарль Перро писав у двох варіантах – «Дорослому « і «дитячому». Вони зазвичай відрізняються жахними кривавими подробицями. Наприклад, у «дорослій» версії Хлопчик-Мізинчик змушує Людожера перерізати горло власним донькам, а бідолашна Червона Шапочка разом із бабусею гинуть у пащі злого вовка.

  
  

• До речі, вікопомна «Червона Шапочка» присвячена доньці письменника, яка померла у 13 років…

• Один із синів Шарля Перро був засуджений за випадкове убивство під час бійки, і батько доклав чималих зусиль, аби врятувати його від шибениці. Але доля невблаганна – скоро його відправили в армію, де він загинув у бою.

• Навіть коли Шарль Перро був відомим професором, його ніхто не сприймав серйозно через амплуа казкаря, тож він не раз скаржився, що казки зруйнували його життя й кар’єру. Таке от…

Червона шапочка

99,00 грн

Переглянути

Брати Грімм

• Загальновідомо, що «брати Грімм» – це Якоб і Вільгельм, але мало хто знає, що в родині було аж вісім синів!

• Брати Грімм були дуже розумними і закінчили повний курс гімназії за чотири роки замість восьми!

• Коли старшому з братів Грімм, Якобу, було лише 11, помер їхній батько, і хлопчику довелося стати годувальником родини.

• Усі казки братів Грімм – це перекази народних німецьких оповідок. Загалом вони зібрали, записали і видали 210 казок та легенд. Їхні твори перекладені на 160 мов!

• Як брати Грімм «збирали» казки? Вони розпитували носіїв старовинного фольклору – й ретельно записували. Зазвичай це були жінки – звичайні прибиральниці, няньки, продавщині, економки. Кажуть. Що й дружину собі молодший Вільгельм вибрав не випадково – вона знала дууууже багато казок!

  
  

• Біографи братів Грімм згадують випадок, коли Якоб і Вільгельм … купили деякі казки у драгуна у відставці Йоганна Краузе в обмін на старий одяг! Що ж не зробиш для літератури!)

• Якоб і Вільгельм Грімм були основоположниками германістики, і старший брат навіть сформулював закон про перше німецьке пересування приголосних, який назвали на його честь «законом Грімма».

• Наприкінці життя Якоб і Вільгельм займалися створенням першого словника німецької мови. На жаль, Вільгельм помер раніше, ледве закінчивши літеру « D».

• Усе життя брати працювали бібліотекарями, а також були членами Берлінської Академії Наук і викладали в університеті.

• Старший брат, Якоб, усе життя був холостяком, а Вільгельм мав родину. Та це не заважало їм плідно працювати разом усе життя.

• Як і казки Шарля Перро, твори братів Грімм мали дві версії – «дорослу» і «дитячу». Річ у тім, що народні оповідки і легенди були доволі жорстокими і кривавими.

• У первинній версії «Попелюшки», коли принц спочатку запропонував приміряти туфельку старшій доньці злої мачухи, та змусила доньку відрізати собі пальці на ногах. Принц повірив у підміну, та минаючи могилу матері Попелюшки, почув туркотіння двох голубків:

В черевичок ноги не впхнути,
довелося пальця утнути.
З ноги тепер кров цебенить,
справжня наречена вдома сидить.

Він повернувся – і приміряв туфельку молодшій доньці мачухи. І та намовила доньку відрізати собі п’яту. Історія повторилася – дорогою до палацу принц почув тих самих голубів:

В черевичок ноги не впхнути,
п’яту довелося утнути.
З ноги тепер кров цебенить,
справжня наречена вдома сидить.

Жахна картина, еге ж?

• Не все так просто було і у «Білосніжці». Зла королева, аби позбутися падчерки, змушує лісника завести бідолашну в ліс, убити і вирізати у неї печінку. Коли лісник, піддавшись на умовляння Білосніжки, залишає її живою, королева сама береться до справи – тричі вона намагається задушити, отруїти і убити Білосніжку, але тій завжди приходять на допомогу. Врешті, коли падчерка утретє оживає, мачуха кам’яніє від страху і падає мертва.

• Ну і вишенька на тортику – «Спляча красуня». Якби ж то ви знали первинну, народну версію цієї казки! Отож, у одній із перших версій цієї казки принцесі під ніготь потрапляє волокно з льону – і вона падає замертво. Батько вкладає її в ліжко, де вона і спить багато-багато років. Врешті її знаходить якийсь принц, який полював неподалік. Він намагається розбудити красуню, але намарно. Тоді він… ґвалтує її сплячою і спокійнісічко повертається додому! Минає дев’ять місяців – і принцеса – уві сні ж! – народжує двох синів! Один із них випадково виймає злощасне волокно їй з-під пальця, вона прикидається, але батько її дітей вже одружений! Та це, як виявляється, не проблема – він без вагань спалює свою законну дружину і живе довго й щасливо зі Сплячою Красунею і синами… Треш…

Казки для дітей та всієї родини : ілюстрації Артура Рекхема

549,00 грн

Переглянути