Однією із віхових книг у творчості Євгена Дударя стали «Роздуми легковажного», які він сам жанрово означив як своєрідний життєпис. Та ця книга не сухий документальний роман, а підбірка життєвих ситуацій, що дозволять читачеві глянути на історію із іншого боку — з боку сатирика. Книга складається із двох частин — «Спогади про себе» та «Роздуми на перелазі». В першій частині Євген Дудар дотримується хронологічної послідовності, тоді як в другій матеріали розміщені, на перший погляд, хаотично, «як і життя самого автора», проте саме ця невпорядкованість відтворює особливості людської пам’яті. 

   Персонажі книги — це справжні люди, яких письменнику довелось зустріти на своєму життєвому шляху. Життя за тоталітарного режиму, сповнене страху та недовіри, змінювало людей. Знайшлось багато пристосуванців, які задля досягнення власних цілей були ладні на все. Але знайшлись і такі, які боролись проти «системи» — зі зброєю у руках чи зі словом на вустах. У книзі вистачає історій як про перших, так і про других. Та часто щоби вижити, доводилось переступати через себе. І все ж героям, хоча і ціною великих зусиль, вдалося залишитися людьми.

   Проблематика твору надзвичайно широка — від висміювання людських пороків до питань єдності українців. Читаючи книгу і ще раз переконуючись скільки жертв було принесено заради незалежності України, розумієш, наскільки важливо пам’ятати про це, тим більше, що й сам автор просить не забувати нашого минулого. Адже «комуністи й московські шовіністи й далі нам формують закони життя і смерті» і пора вже «зі своєї хати вигнати нечисть».

   Сюжет книги дозволить читачеві разом із автором побувати у багатьох місцях України, колишнього СРСР, США, Канади та навіть Австралії. Сатирик у свої манері описує все добре та погане, що йому довелось побачити та пережити.

   Є у книзі над чим добряче посміятися, але й «мінору» вистачає. Книга для тих, хто хоче думати.