Видавництво Навчальна книга - Богдан
Видавництво Каталоги Новинки Відео Новини Співпраця Де придбати Контактні дані Доставка і оплата Електронні книги Foreign Rights
Телефони для замовлення:
phone_num (067) 350-18-70
basketКошик
Книга дня
Знижка 50%
corner_white
Літературна кухня, або порадник прозаїка-початківця
Новини видавництва
new-news 04.07.2022
Розмова із Олександрою Шутко
new-news 18.02.2022
Безкоштовний вебінар для вчителів зарубіжної літератури
new-news 17.02.2022
Безкоштовний вебінар для вчителів інформатики
new-news 17.02.2022
Безкоштовний вебінар для вчителів математики
Дізнайтесь більше про конкурси від видавництва Навчальна книга - Богдан!
Технічна підтримка
  (пн.-пт., з 9.00 до 18.00)
mail support@bohdan-books.com


Як зробити замовлення?
Способи оплати
Доставка замовлень
Умови доставки, оплати і повернення
Політика конфіденційності



Слідкуй за нами:

pravo_vydavec.png

pravo_dogovir.png




ГоловнаseparatorНовини видавництваseparatorРозмова із Олександрою Шутко

calendar 04.07.2022
view248
Час читання: 15хв.

Розмова із Олександрою Шутко

Розмова із Олександрою Шутко

Те, що ви хотіли знати про Роксолану, але соромилися запитати: Розмова із Олександрою Шутко

– Як одружити на собі султана?
– Як розвести на гроші олігарха?
– Як із рабині перетворилася на найбагатшу жінку в Османській імперії?
Ці та інші експрес-курси успішно викладала би Роксолана, якби жила у 21 столітті. Не вірите? То читайте далі!

Сьогодні у нас розмова із жінкою, яка знає не лише все про таємниці гаремів епохи Османської імперії, яка не тільки пильно вивчала романтичні листи Роксолани до Сулеймана, а й може детально розповісти про політичну роль «жіночого султанату» в долі Туреччини (і не лише Туреччини!).

Усіма цими цікавинками (і пікантними деталями!) з нами поділиться Олександра Шутко: письменниця, кандидатка мистецтвознавства, дослідниця історії Османської імперії, авторка книжок «Роксолана: міфи та реалїі», «Роксолана: життєпис», «Листи Роксолани : любов та дипломатія», «Роксолана. Союз із Ягеллонами», «Роксолана. Боротьба за владу», «Жіночий султанат : влада та кохання», «Хатідже Турхан : вітри не страшні», «Хатідже Турхан : Султана-українка на османському престолі», «Хатідже Турхан : Султана-українка — покровителька козаків».

Також у доробку письменниці чимало публікацій про історію Османської імперії в наукових та енциклопедичних збірниках, у ЗМІ. Вона регулярно виступає з лекціями та презентаціями, розкриваючи широкому загалові невідомі факти з біографій султан-українок.


Ви – авторка от уже 9 книг про українок в Османській імперії – Роксолану, Хатідже Турхан та загалом «Жіночий султанат», одна з яких вийшла у перекладі в Туреччині. Коли і звідки у вас з’явився такий інтерес до цієї епохи та цих персонажів?

З дитинства я цікавилась темою Сходу і Роксолани, яка була українкою за походженням, але після полону кримських татар опинилася в гаремі могутнього султана Сулеймана. Із захопленням читала про неї художню та наукову літературу, яка виходила не тільки у нас, а і в Росії, Польщі. Правда, розуміла: фактично все життя Роксолана провела в Стамбулі. Тому дуже хотілося дізнатися, а що ж про неї писали турки? Відтак вивчила турецьку мову, щоби мати можливість читати турецькі історичні джерела.

Звідки у мене такий інтерес до цієї султани? Припускаю, що це може бути пов’язано з моїми пращурами. Моє дівоче прізвище – Патай. Воно містить натяк на східне походження. Але, на жаль, жодної інформації про таких родичів наша родина не має.

Ставлення пересічної людини до постаті Роксолани часто діаметрально полярне – хтось нею захоплюється як жінкою, що стала рівною Султану і «допомагала Україні», а хтось засуджує, мовляв, нічого особливого, яка ж вона збіса патріотка, якщо не чинила опору, не вчинила заколот і т.д. Чию позицію ви підтримуєте? Яка ж вона була, ота Роксолана, насправді?

У цьому плані мені імпонує підхід українського письменника Павла Загребельного, який у своєму романі «Роксолана» зазначив, що у випадку цієї султани йдеться не стільки про патріотку України, скільки про історію «боротьби нікому незнаної дівчини й жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти і вберегти себе…». Усі її дії, як і саме життя, були спрямовані на те, щоби захистити себе і своїх дітей від смерті. Адже у випадку сходження на трон первістка султана Сулеймана, Мустафи, матір’ю якого була черкеска Махідевран, синів Роксолани чекала б негайна страта. Тому їй довелося усіма можливими способами відстоювати свої інтереси у султанському гаремі.

Тож, будучи рабинею, яку подарував султанові Кримський хан, Роксолана вивчила надскладну османську мову і вправно писала султанові Сулейману, що був у військових походах, чуттєві листи із віршованими рядками. Так нагадувала йому про себе навіть на полі бою.

Водночас Роксолана дуже добре оволоділа премудростями релігії – ісламу, і, як настав час, цим вправно скористалася. Озброївшись Кораном, вона спершу з посиланням на те, що рабиня не може робити добрі справи (будувати мечеті, школи, лікарні та водограї у Мецці, Медині й Стамбулі), виманила у султана Сулеймана звільнення з рабства, а потім і статус законної дружини. Бо мусульманка, якою вона стала у перші роки перебування в султанському гаремі, не могла мати позашлюбних стосунків.

Хоча на той час Роксолана вже була матір’ю шістьох дітей. Але це не завадило їй отримати бажане – стати офіційною дружиною султана всупереч традиціям. Адже після завоювання Константинополя у 1453 році османські султани жили з наложницями без укладення шлюбу.

Задля підсилення впливу на виконавчу владу в Османській імперії Роксолана видала заміж свою єдину доньку Міхрімах за відданого їй державного діяча – хорвата Рустема, який невдовзі став великим візиром. Так вдалося скувати у діях пасинка – шехзаде Мустафу. Тож не дивно, що про його змову з ворогом, іранським шахом Тахмаспом, з метою роздобути османський престол вчасно дізнався султан Сулейман. Він стратив старшого сина Мустафу за звинуваченням у зраді, а потім – і його нащадка, 7-річного Мехмеда.

Відтак Роксолана отримала у народі імідж невиправної інтриганки. Попри це, вона стала першою жінкою-рабинею в Османській імперії, яка, перетворившись на дружину султана, провадила міжнародну політику. Завдяки її сприянню вдалося зупинити 40-річну війну між Сефевідським Іраном та Османською імперією шляхом підписання Амасійського миру. За це їй дякувала у листах сестра перського шаха – Султан-бейгюм.

Роксолана також виступала за добросусідські відносини із польським королем, підданою якого вона була від народження. Тому листувалася з Сигізмундом ІІ Августом, його матір’ю Боною Сфорца та сестрою – угорською королевою Ізабеллою Ягеллонкою. Із ними, за дорученням султана Сулеймана, домовлялася не лише про дружні стосунки, а й утворення антигабсбурзької коаліції.

Є версія, що саме Роксолана стала ініціатором ідеї запросити в Стамбул першого українського гетьмана Дмитра Вишневецького. Так вона намагалася насолити польському королю, який після запевнень у дружбі з султаном Сулейманом одружився на дочці його ворога Фердинанда I Габсбурга.


Окрім Роксолани султаною-українкою була і Хатідже Турхан. Цікаво, чи відчували ці «знакові» жінки хоч трохи себе українками?

Роксолана народилася у родині священника з Рогатина, який тоді належав Польському королівству, проте підліткою потрапила у полон кримських татар, які її привезли до Стамбула. Все своє доросле життя вона прожила в Османській імперії.

Аналізуючи її листи та дії, можна з упевненістю сказати, що своє походження вона не афішувала, ба, навіть приховувала. У листах угорській королеві Роксолана називала себе імператрицею турків, а польський король звертався до неї «Ваша королівська високість».

Приміром, її невістка Нурбану шукала своїх батьків і навіть листувалася з матір’ю. На жаль, нічого подібного про Роксолану нам не відомо. Знаємо лише, що вона охоче оточувала себе потурченими польськими шляхтичами – наставниками синів, перекладачами й служниками. Про українців у її житті історія не зберегла інформації.

Інша султана-українка Хатідже Турхан теж була українкою – Надією з Поділля. Вона стала матір’ю султана Мехмеда ІV, котрий у союзі з кримським ханом та гетьманом український козаків Петром Дорошенком відвоював у Речі Посполитої Кам’янець-Подільський і Хотин.

Хатідже Турхан знайшла в Стамбулі молодшого брата, якого також полонили кримські татари, назвавши Юсуфом (Йосипом). Невдовзі він став пашею і прожив довге й безтурботне життя, маючи розкішний палац, шану та повагу. Збереглися документи, у яких Хатідже Турхан наказувала наділити його землею в селі Харамідере, що належала покійному яничарові. Помер Юсуф 1689 року, похований у Стамбулі на престижному кладовищі мечеті Еюба.

Зятем Хатідже Турхан – чоловіком її доньки Атіке став адмірал османського флоту Сари Кенан-паша, який був запорозьким козаком. Польський посол Бегановський навіть згадував його козацьке прізвисько – Петяк (можливо, П’ятак).

Чи залишили постаті Роксолани і Хатідже-Турхан видимий слід в історії Туреччини й України?

Ці султани-українки мали великий хист до благочинності. Роксолана, попри славу інтриганки, була співчутливою султаною. Якось їй стало шкода юнаків-новобранців, які працювали босоніж на будівництві мечеті Шехзаде, де була могила її старшого сина Мехмеда (помер у 22 роки). Тому вона продала свої прикраси, аби виручені за них гроші роздати їм на взуття. Невдовзі султан Сулейман наказав зробити такі виплати регулярними. Відтак щороку новобранцям з яничарського корпусу видавали «на чоботи» 5 акче (в перерахунку на нинішні гроші становить $15).

Свої маєтки та гроші Роксолана вкладала у благодійні фонди задля зведення мечетей, громадських їдалень, лазень та шкіл у Стамбулі, Анкарі, Едірне, а також у священних для мусульман містах – Мецці, Медині та Єрусалимі. Більшість із цих будівель збереглися. Лише в Єрусалимі прекрасний хамам (турецька лазня) Роксолани, зведений із мармуру з Яфи, зазнав руйнівної шкоди. Його залишки пристосували під капличку Хресної дороги, яку віддали полякам. Ті, тікаючи від гніту Радянського Союзу, знайшли тут 1947 року прихисток та місце для молитви.

 


Хатідже Турхан звела у Стамбулі в районі Еміньоню імперського значення мечеть Нової валіде (матері султана). Її інтер’єр за розмахом і багатою оздобою не порівняти з розмірами храмів попередниць і навіть може конкурувати з храмами султанів.

Хатідже Турхан побудувала Нову мечеть із двома мінаретами, конусоподібні верхівки яких було вкрито позолотою. Таке рішення, ймовірно, продиктоване впливом архітектури християнських храмів. Для прикладу, в українських церквах, на відміну від московських, які мали пишну позолоту, зазвичай вкривали золотом лише найвищу баню або ж її вершечок.

Будучи українкою, Хатідже Турхан могла пам’ятати позолочені куполи православних церков Поділля. Це відображено в архітектурному проєкті її Нової мечеті, вкриті позолотою верхівки мінаретів якої виблискували на сонці, завдяки чому їх було помітно здаля. На жаль, таке оздоблення не збереглося до наших часів.

На чільному місці, над міхрабом (нішею в стіні мечеті, яка вказує напрям на Мекку) Нової мечеті золотими арабськими літерами виведено 3-й аят 37-ї сури Корану, у якій ідеться про матір пророка Іси (у Біблії – Ісуса) – Мер’єм (Марію). Таким чином Хатідже Турхан намагалася заявити про себе як про могутнього члена османської династії, велику благодійницю, яка побудувала імперську мечеть для правовірних мусульман.

На жаль, в Україні Роксолана не залишила по собі благодійних проектів. Навряд чи можна до цього зарахувати православну церкву у Криму, перетворену на мечеть. Та і від неї залишились самі руїни.

А от Хатідже Турхан відзначилася в Україні. Під час завоювання Кам’янець-Подільського її син – султан Мехмед ІV один із костелів міста перетворив на мечеть і назвав на честь матері. Щоправда, в османських архівах точної назви колишнього храму не зазначено. Українська дослідниця і краєзнавиця Ольга Пламеницька вказує на францисканський костел Успіння Діви Марії. Нині це Архієрейська Свято-Успенська церква.

Якщо над могилою Роксолани султан Сулейман звів гробницю, що було нечуваним на той час вчинком, то Хатідже Турхан сама собі за життя наказала побудувати найбільшу в Стамбулі усипальницю. Нині там, окрім її поховання, могили багатьох її нащадків – османських султанів.

Чи знають про Роксолану в сучасній Туреччині і як до неї там ставляться?

Роксолана – знакова постать, про яку турки складають легенди. Щоправда, вона там має не надто позитивний імідж. Багато в чому через свою роль у страті пасинка – шехзаде Мустафи, якого турки вважають гідним трону нащадком султана Сулеймана. Адже сина Роксолани, Селіма ІІ вони нарекли п’яничкою, який на тлі могутнього батька виглядав не надто яскраво...

До того ж, Роксолана була засновницею такого явища, як «Жіночий султанат», коли більше ста років жінки султанів впливали на політику держави. Вперше про це 1609 року заговорив венеціанський посол в Стамбулі Оттавіано Бон.

Послідовниці Роксолани в XVII столітті стали сильнішими завдяки тому, що на трон сходили їхні сини в юному віці. Наймолодшим султаном був 6-річний Мехмед IV, мати якого, українка Хатідже Турхан, від його імені фактично правила Османською імперією.

Проте саме вона через п’ять років передала владу вправному великому візиру Кьопрюлю Мехмеду, який навів у державі лад. Відтак, якщо Роксолана стала зачинателькою «Жіночого султанату», то її землячка Хатідже Турхан поклала цьому край. Тому симпатія турків, які живуть у патріархальному суспільстві, на боці останньої.

Чим вас привабила постать Роксолани? Чи є у вас якійсь подібні до неї риси характеру?

Роксолана – це унікальна жінка. Будучи полонянкою, вона стала дружиною та фактично співправителькою могутнього султана Сулеймана. Як на мене, досягти такого успіху їй вдалося завдяки незламній силі волі, умінню вчитися і цілеспрямованості.

Я, чесно кажучи, сумніваюся, що змогла б вижити у ті часи та у тому середовищі через свою волелюбність. А Роксолана не лише змогла досягти таких вершин, а й зробила багато корисного для народу Османської імперії.

Якби Роксолана народилася у 21 столітті, ким би вона стала і що би зараз робила, як думаєте?

Роксолана дуже добре знала характер султана Сулеймана і вміла вдало ним маніпулювати. Якось він, будучи у військовому поході, передав їй 5 тисяч флоринів (приблизно $735), а також волосок зі своєї бороди. На це Роксолана лірично відреагувала: «Для мене одна волосина з вашої бороди дорожче не тільки 5 тисяч, але і 100 тисяч флоринів». Така відповідь зворушить будь-якого чоловіка.

В цьому плані сучасним українкам є чому повчитися у Роксолани. Сьогодні вона була б успішним коучем (сміється). Могла б вести мегапопулярні курси «Як одружити на собі султана» або «Як розвести на гроші олігарха». Досвіду в цій справі у неї не позичати, адже у XVI столітті вона з рабині перетворилася на найбагатшу жінку в Османській імперії.

Щодня Роксолана отримувала від чоловіка-султана 2 тис. акче ($6 тис.), коштовні прикраси, а також маєтки в Османській імперії. Проте, аби увіковічити своє ім’я, жертвувала свої статки на благодійність. Тому і сьогодні пам'ять про неї зберігають мечеті, школи й хамами, фундаторкою яких 500 років тому вона стала.

  
Логін:      
Пароль:

ent Реєстрація    ent Забули пароль?
Вкажіть свій емейл


Коментар
ajax-loader-blue