Зустрічаємо літо ~ знижка 20% Дізнатись більше
Видавництво Навчальна книга - Богдан
Видавництво Новини Електронні книги Співпраця Де придбати Контактні дані Доставка і оплата Foreign Rights
Телефони для замовлення:
phone_num (067) 350-18-70
Нова Пошта Укрпошта basketКошик

Книга дня Знижка 50%

corner_white
Важка чоловіча робота. Роман
Важка чоловіча робота. Роман Радутний Р. В.
99,00 грн
49,00 грн
crt до кошика
Новини видавництва
new-news 29.05.2024
Відповіді перекладачки книг циклу "Колесо часу" Галини Михайловської. Частина 1
new-news 27.05.2024
Події тижня (27 травня - 2 червня)
new-news 27.05.2024
Чому та як варто говорити з дітьми про політику?
new-news 24.05.2024
Видавництво "Богдан" на Книжковому Арсеналі
Дізнайтесь більше про конкурси від видавництва Навчальна книга - Богдан!
Технічна підтримка
  (пн.-пт., з 9.00 до 18.00)
mail support@bohdan-books.com


Як зробити замовлення?
Способи оплати
Доставка замовлень
Умови доставки, оплати і повернення
Політика конфіденційності



Ми у соц. мережах



ГоловнаseparatorНовини видавництваseparatorРозмова з Марією Чумарною

calendar 12.01.2024
view277
Час читання: 6хв.

Розмова з Марією Чумарною

Розмова з Марією Чумарною

Марія Чумарна: «Казки і міфи доносять нам правду не у речових чи сюжетних проявах: вони говорять про вічні цінності по суті»

Марія Чумарна – українська поетеса, педагогиня, журналістка, громадсько-культурна діячка. Авторка книг «Я є Україна», «Яромир, або Вивідувач короля Данила», «Код української вишиванки» та «Пригоди Лумпумчика». Нещодавно у видавництві «НК-Богдан» вийшла її нова книга «Меч Скалобур», яка ілюструє подальшу роботу пані Марії з кодом української культури, проте у площині сучасності. Про цю книгу ми і поговоримо.

– Ви маєте досвід написання і дорослих, і дитячих книг. Скажіть, у чому саме для вас полягає специфіка написання дитячих історій?

Я дуже люблю дітей і ціную їхню інтуїтивну мудрість, довіру до слова, здатність вірити у дива. Коли у 1991 році створила свою авторську школу, мої взаємини з учнями базувалися саме на цій довірі. Я завжди захоплювалася талантами дітей, які дуже часто перевершують таланти так званих «маститих» класиків. Спілкування зі своїми учнями донині сприймаю як спілкування з мудрими вчителями, які довірливо розкривали переді мною власні почуття, мрії, фантазії. Ми часто обговорювали наші твори: діти, особливо молодшого і середнього шкільного віку, ще зберігають чистоту внутрішнього бачення й осмислення всього, що відкриває перед ними життя.
Повість «Пригоди Лумпумчика», яка вийшла у видавництві «Навчальна книга – Богдан» в чотирьох книгах («Посланець Всесвіту», «Прибулець із Сатурна», «Планета Рожевого Світанку» та «Меч Ягіла») у процесі написання обговорювала зі своїми учнями – четвертокласниками та п’ятикласниками. Вони робили мені дуже слушні підказки: наприклад, чому герой-сатурнівець повинен бути невидимим для дорослих і чому віртуальна подорож на інші планети – річ дуже зрозуміла для дітей.

– Які міфи та легенди ви згадуєте у своїй історії? Як вони допомагають будувати нитку оповіді?

Я давно досліджую таємниці української та світової міфології. Це – скарбниця великих космогонічних знань про природу Всесвіту та людини, які наші пращури, усвідомлюючи, що колись нові покоління землян стануть невігласами і перестануть розуміти прямі знання, «загорнули» їх у красиві обгортки міфів, алегорій і символів, щоби «слухали – і не чули, дивилися – і не бачили, поки не навернуться»: як про це сказано в Євангелії. Казки і міфи доносять нам правду не у речових чи сюжетних проявах: вони говорять про вічні цінності по суті. І дуже важливо, щоби діти, читаючи казки, міфи, легенди, не розважалися якимись фантастичними деталями, а вловлювали суть.
Саме це мотивує мене писати книги для дітей і розкривати у них головні закони співжиття людини у цьому світі.
Повість «Меч Скалобур» – продовження повістей із серії «Пригоди Лумпумчика». Головна ідея цих творів, яку доносять до юних героїв посланці Семи Священних Планет Всесвіту, що сила людини не в магічних маніпуляціях, не у чаклунстві, а в пізнанні власної природи, свого покликання, у плеканні волі й бажанні досягати поставленої мети.
Герої повісті, яким було по одинадцять років тоді, коли до них прибув сатурнівець Лумпумчик і повідомив, що саме українські діти мають високу місію порятувати не лише Україну, а й принести силу світла на всі сім священних планет, уже стали дорослими. І війна змушує їх на повну силу проявити свої надздібності, звернувшись по допомогу до своїх інопланетних друзів.
У повісті багато містичного, пов’язаного з героїчними легендами нашої землі – про героя Троянської війни Ягіла, якого греки називали Ахіллесом і який був похований на острові Зміїїному. Дивовижним чином остання з повістей про Лумпумчика завершується легендарним мечем війни, якого із рук Ягіла забирає і переховує головний герой повісті Василь Ігнатенко. А повість «Меч Скалобур» починається із першого дня війни 2022 року – і всі події обертаються навколо легендарного меча, якого наші герої трансформують із меча війни у меч правди.

– У вашій книзі відображені сучасні події, зокрема і війна. Як вона впливає на ваших героїв?

Ця війна активно включає героїв у відповідальне та осмислене виконання тієї місії, яку вони у дитячому віці не зовсім розуміли. Їх тішили можливості творити, пізнавати, підсилені енергією позаземних друзів, але війна поставила конкретні цілі для кожного. Дорослі та діти включилися у боротьбу з ворогом на рівних.

– Яку роль відіграє меч Скалобур? Чи надихалися ви введенням його образу якимось прототипом із легенд та міфів?

Звичайно. Меч Скалобур – це українська і, сподіваюсь, найточніша назва того легендарного меча, який корився силі короля Артура (меч Екскалібур). Меч, що пробиває скалу, і чия сила підкоряється лише тим лицарям-мечоносцям, яким доля визначила велику місію перетворювати вогонь війни у світло миру.
Оскільки легенди про цього короля-воїна збереглися у Європі, то його і приписують європейській історії. Але Говард Рід, який створив літературний образ короля Артура, глибоко досліджував цю тему і дійшов висновку, що Артур був королем сарматів, який пішов зі своїм військом на допомогу Риму. Сарматія займала величезну територію – все північне Причорномор’я. Тому сарматів можемо сміливо вважати своїми предками. І закони лицарської честі, які Артур приніс у дику тогочасну Європу, цілком перегукуються з тими законами, які послідовно утверджувались в українських героїчних казках, билинах, думах.

– Чого може навчити ваша історія читачів?

Сподіваюсь – викликати усвідомлений інтерес до історії свого народу: допомогти нашим дітям відчути, що глибокою тайною дихають наші гори і ріки, що місця сили – там, де ти народився і де тобі визначено життєву долю та покликання. А найголовніше – допомогти відчувати власну силу і не сумніватися, що на поклик твоєї волі та бажання завжди відгукується увесь всесвіт.

– Чи плануєте ви і надалі писати фантастичні історії для підлітків?

Звичайно. Жодна наша фантазія чи уява ніколи не перевершить істинно фантастичний та незбагненний всесвіт, що захований у глибинах нашої свідомості. Тому письменники-фантасти часто «зчитували» майбутнє, яке уже проявляється у химерних контурах уяви. Але мій головний принцип – не розважати дітей бездумними вигадками, а спонукати їх мислити, осмислювати, мріяти і творити.

Розмовляла Олена Буда

  
Логін:      
Пароль:

ent Реєстрація    ent Забули пароль?
Вкажіть свій емейл


Коментар
ajax-loader-blue