ЗІРКОВИЙ АГЕНТ (автор: Джон Скалці, перекладач: Алекс Антомонов)

Тема прибульців благодатна, але зазвичай подається вкрай однобоко. Найчастіше іншопланетяни постають як загарбники, або ж в кращому випадку переслідують якісь свої амбітні цілі за рахунок землян. І ця шаблонність прослідковується як в літературі так і в кіно. Хоча це закономірно, зважаючи на те, як ми любимо «Зоряні війни» чи «День незалежності».

Та є ряд стрічок, що створюють позитивний образ іншопланетянина, наприклад легендарний «Кокон» (1985) чи вже більш сучасний «Прибулець Павло» (2011) і звісно ж культовий роман «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дуґласа Адамса.

Дебютний роман «Зірковий агент» авторства Джона Скаллці, якраз з когорти останніх, про нього і поговоримо.

Джон Скалці: Шлях кількох моїх романів до публікації був звивистим, але дорога «Зіркового аґента» до друку, напевне, звивистіша за інші.

Вона розпочалась у 1997 році як свого роду «літературний практикум» — тобто спроба подивитись, а чи спроможний я написати роман (відповідь: хтозна). У мене і думки не було ні спробувати продати його, ні зробити щось інше. Але все ж таки у 1999-му я вивісив його на моєму особистому веб-сайті як shareware (умовно-безплатне) з приміткою, в котрій заохочував народ надіслати мені один долар, якщо книга їм сподобається. Протягом наступних п’яти років (допоки я не звернувся з проханням зупинити потік грошей) я отримав близько 4000 баксів. Неабиякий спосіб заробити копійчину, та я й не сподівався на щось подібне.

У 2005-му Білл Шефер — видавник «Сабтерреніен Пресс» — вештаючись просторами інету, натрапив на мого «Аґента», почав читати, а потім надіслав мені е-мейл із запитом, а чи може він видати лімітовану серію у твердій обкладинці. Я подумав, що буде круто побачити свій роман надрукованим і, звісно, погодився. «Сабтерреніен» надрукував півтори тисячі примірників, продав їх усі, а тепер народ просить (та отримує) на еБеї по кілька сотень доларів за примірник. Мені здається це дурнею, хоча жалкую, що не маю під рукою кілька вільних примірників. Однак, повторюся, від цієї книжки я взагалі нічого не очікував.

… У 2008-му книжку знову перевидали, цього разу в чудовій м’якій обкладинці та ще й накладом значно більшим, аніж півтори тисячі, й тепер я вже офіційно маю визнати, що недооцінив її, бо, вочевидь, це не останній наклад. Мене звичайно, тішить такий розвиток подій, і сподіваюся, що ця маленька книжка читачеві також сподобається.

Зірковий агент : роман

249,00 грн

Переглянути

Головний герой «Зіркового агента» – Том Штейн. Том молодший агент в одній із голлівудських агенцій, що займаються представництвом талановитих та не дуже акторів, співаків, шоуменів тощо. Як каже сам головний герой «одна суперзірка, двоє середнячків, стільки ж невдах і купа масовки».

Сюжетна зав’язка роману будується навколо місії прибульців, які прибули на Землю для знайомства з землянами, але є нюанс.

Йіхірагки – високорозвинена іншопланетна раса, та річ у тому, що вони виглядають як пуд холодцю, який смердить неначе суміш зі старих шкарпеток, що роками лежали в шкільній роздягальні, та протухлого сиру «рокфор». До того ж йіхірагки спілкуючись між собою виділяють різкі запахи і людська істота, яка вирішить потеревенити в кумпанії сих милих створінь, менше ніж за хвилину ризикує отримати кінестетичний шок з втратою свідомості та нюху на довгий час.

Як ви розумієте з такими клієнтами розраховувати на прийом в Овальному кабінеті було б недоречно. Тож у молодої акули шоубізу Тома Штейна завдання придумати спосіб познайомити йіхірагків та людство, та підготувати перших і других до цієї зустрічі не спровокувавши паніки.

"— П’ятнадцять відсотків з валового доходу та чотирнадцять мільйонів баксів гонорару? За Мішель Бєк? У тебе точно дах поїхав, Томе.
Навушники — якийсь дар божий; вони дають змогу розмовляти телефоном, залишаючи руки для по-справжньому важливих речей. А руки мої зараз були зайняті синім ґумовим м’ячем для ракетболу, якого я в своєму офісі легенько жбурляв у віконну раму. Кожен м’який «чпок» залишав плямку на склі. Виглядало так, наче виводок собацюр бовтався у повітрі футів за шість над підлогою і тицявся мокрими носами у вікно. Доведеться комусь мити скло."

Оскільки більшість подій відбуваються в Голлівуді, а йіхірагки вивчали людство за допомогою земного кінематографа, роман рясніє згадками та відсиланнями до відомих і не дуже стрічок. Вся оця шоубізна голлівудчина та дещо викривлене сприйняття людського виду через кінофільми породжують купу ґеґів та комічних ситуацій.

“ — Міс Штучка каже, що має негайно перетерти з тобою стосовно чогось страшенно важливого, що не може чекати.
— Скажи їй, що я саме працюю над її перукарськими витратами.
— Ні, це навіть щось набагато важливіше, — заперечила Міранда. — Судячи з її тону, це найважливіша річ в історії людства. Важливіша за винахід ліпосакції.
— Не гоже глузувати з ліпосакції, Мірандо. Вона продовжила сценічну кар’єру безлічі актрис, тим самим, ставши корисною їхнім аґентам, дозволяючи видавати вам платню. Ліпосакція — твій ліпший друг.”

Автор краями зачіпає традиційні для жанру питаннях людяності, принципів вірності та звісно ж патріотизму. Та він не лізе в голови персонажів і не змушує читача продиратися через нудні роздуми та вагання, за що ми, читачі, йому надзвичайно вдячні.

“ Коли уявляєш як людська раса вперше зустрічається з космічними прибульцями, на думку спадають чи то «Близькі контакти», чи «День, коли Земля зупинилася» — купа гучних імен, купа вчених, урядові чиновники і багато фонової драматичної музики. Насправді перший контакт людини з інопланетною цивілізацією стався телефоном. Розчарування для тих, хто чекає появи прибульців під фанфари, але, оглядаючись назад, я вважаю це набагато комфортнішим, і, що більше розмірковую, то більше розумію, наскільки це характеризує йіхірагків: вони мріяли увійти з нами в контакт, але проявили такт та делікатність, не бажаючи стати непроханими гостями.”

Звісно, якщо аналізувати книгу глибше, сюжет рясніє логічними дірками, чарівний флер розвіюється і залишається лиш іронічно посміхатися наївності історії. Та безперечно Джону Скаллці вдалося написати чудовий розважальний роман, який хоч і є наївним та утопічним, але він чудово виконує свою роль і є доброю розвагою в ці темні та нелегкі часи.

Автор: Павло Задніпряний

Джерело: UA Geek