
Володимир Кирилович Дячун (нар. 20 лютого 1947, с. Лозова Тернопільського району) — поет, есеїст, перекладач. Член Національної спілки письменників України (2001).
Автор понад 20-ох патентів на винаходи в галузі техніки.
Вірші опублікував у журналах «Дзвін», «Березіль», «Дністер», «Літературний Тернопіль», «Освітянин», «Сова», літературно-мистецьких альманахах «Курінь», «Україна — моя Батьківщина», збірниках «Поезія-85», «Подільська толока», «Ватра з сонячних джерел», регіональному річнику «Тернопілля 95». У творчості тяжіє до філософських узагальнень, за іронічною, глузливою, посмішкою постають невтолимі пошуки сенсу буття.
Книги
«Галицькі духи» (1994)
«Коаґула» (1995)
«Тернозба» (2000)
«Інеза» (2002)
«Маскарон» (2003)
«Неориверси» (2007)
«POSTТЛІН» (2011)
«КирилоСтефанія. Сузір'я двох сонць» (2011)
«КИРИЛОСТЕФАНІЯ» (2012)
«Дяо Чун: Збірка сувоїв» (2016)