Фірдоусі Абулькасим

Абулькасим Фірдоусі (народився 940, помер між 1020 і 1030) — перський поет, автор епічної поеми «Шах-наме» («Книга царів»), йому приписується також написання поеми «Юсуф і Зулейха» (біблейсько-коранічний сюжет про Йосифа).

Вільно володів обома літературними мовами Ірану тієї епохи — арабською та перською, і, можливо, навіть був знайомий і з літературною мовою домусульманського Ірану пехлеві або середньоперською

«Шах-наме» — одна з найбільших поем в світовий літературі і становить близько 60 тисяч бейтів (двовіршів). Вона розповідає всю напівлегендарну історію домусульманського Ірану.

Фірдоусі, за власним визнанням, працював над поемою близько 30 років. За час цієї роботи матеріальний стан його розхитувався все більше, і до кінця роботи старий поет, як це виявляється з самої поеми, вже стояв перед загрозою голодної смерті.

Вплив «Шах-наме» на всю іранську літературу було надзвичайно великий. Майже весь подальший розвиток епосу в Ірані так чи інакше пов'язаний з цією поемою. Спроби наслідувати «Шах-наме» робилися ще в XIX ст., коли придворний поет Каджара Фета-Алішаха намагався в стилі Фірдоусі оспівати боротьбу Ірану з царською Росією. Поширена вона і в народі, де носіями її були особливі оповідачі, що висловлювали її, проте, із значними відступами і доповненнями.