Козак Любов Василівна

Любов Козак народилася 1955 року в місті Стрию. Закінчила слов’янське відділення філологічного факультету Львівського Національного університету ім. Івана Франка, за спеціальністю перекладач чеської та польської мов. Працювала гідом-перекладачем, відповідальною за туристичну діяльність районного відділу «Просвіти» у Львові, державним службовцем – фахівцем з міжнародних відносин, а також референтом у дипломатичному представництві іноземної держави.

Пише (вірші, есе, проза), багато перекладає (публіцистика, художня література, навчальні тексти), редагує тексти. Більшість перекладів були надруковані в різних тематичних числах культурологічного часопису «Ї» Найцікавіші з них: Станіслав Вінценз («Поет срібних квітів», «Жертва в Коломиї. Спогади про коломийських євреїв», «Жертва Стефанії Загорської», «Лісовий жид») та Мілош Кратохвіл («Европа у вальсі»).

В різні роки на Форумі видавців у Львові працювала з авторами Катажиною Ґрохолею (Польща) і з Давідом Забранським та Ігорем Малієвським (Чехія).

Власні твори, за винятком кількох, не друкувала. Можна сказати, випадково, бо з ініціативи однієї щирої особи – письменниці на ресурсі korali.info була надрукована «Вервичка для бабусі», а до збірки «Зимові оповідання для дітей», що вийшла 2012 року у видавництві «Свічадо», увійшло оповідання «Миколай». Окремі короткі прозові твори поширювала на своїй сторінці у Фейсбуку («Доброволець», «Сльоза», «Світло»).