У навчальному посібнику вперше на науковому та еколого-освітньому рівні представлено системний погляд на феномен сучасного заповідного лісознавства. Найбільш повно узагальнено знання про заповідні ліси, історію їх заповідання, гуманістичні та правові аспекти збереження, розкрито екологічні, біосозологічні та сепортологічні наукові основи охорони лісів. У цьому виданні охарактеризовано механізми збереження лісів засобами формування мережі природно-заповідних територій України, світової мережі природоохоронних територій, а також екомереж різних рівнів організації. Особлива увага надана географічній мережі лісів високої екологічної та наукової цінності. Видання розраховане для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр” за напрямом “Лісове та садово-паркове господарство”. Воно може бути корисним для підготовки фахівців і за напрямами — “Екологія”, “Біологія”, “Географія”, а також аспірантів, працівників природоохоронних та лісогосподарських установ, широкого кола читачів, зацікавлених в охороні лісів.

Зміст

Вступ

Частина І.

ІСТОРІЯ, ПРАВО І ГУМАНІСТИКА ОХОРОНИ ЛІСІВ

Розділ 1. ІСТОРІЯ ЗАПОВІДАННЯ ЛІСІВ УКРАЇНИ

1.1. Основні періоди історії

1.1.1. Докнязівський період

1.1.2. Князівський період

1.1.3. Царський період

1.1.4. Радянський період

1.1.5. Український період

1.2. Історія Карпатського національного природного парку

1.2.1. Дорадянський період

1.2.2. Радянський період

1.3. Основні постаті українського заповідного лісознавства

Розділ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ЛІСІВ

2.1. Міжнародне екоправо в контексті лісів

2.2. Національне право України щодо лісів

2.2.1. Екологічне право

2.2.2. Лісове право

2.2.3. Земельне право

2.2.4. Водне право

2.2.5. Геологічне право

2.2.6. Адміністративне і кримінальне право

2.3. Правові засади екологічного контролю лісів

2.3.1. Державний і громадський контроль

2.3.2. Служби охорони природи

Розділ 3. ГУМАНІСТИЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

3.1. Охорона природи і людська культура

3.2. Сакральні мотиви охорони природи

3.2.1. Основні світові релігії про охорону природи

3.2.2. Християнство і охорона природи

3.3. Природоохоронні традиції та етнокультура щодо лісів

3.4. Екологічна етика і моральні права природи

3.5. Екологічна освіта і заповідна природа

3.5.1. Роль установ природно-заповідного фонду

3.5.2. Значення екостежок та екотуризму

3.6. Нова екологічна політика

3.7. Природоохоронні рухи

3.7.1. Етапи становлення

3.7.2. Природоохоронні акції: цілі та форми проведення

3.7.3. Екологістика

3.8. Гуманістика природної спадщини

3.9. Кодекс поведінки у лісі

Частина ІІ.

НАУКОВІ ТА ПРИКЛАДНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ЛІСІВ

Розділ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ

4.1. Основні екологічні проблеми сучасності

4.1.1. Світові екологічні проблеми

4.1.2. Екологічні проблеми України

4.2. Біосферологія — теоретична основа збереження лісів біосфери

4.3. Основні природоохоронні розділи екології

4.4. Об’єктні сфери охорони лісів

4.5. Основні засади охорони лісів

Розділ. 5. БІОСОЗОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ

5.1. Геосозологія: зміст і структура

5.2. Біосозологія: структура і зв’язки

5.3. Сучасний стан біорізноманіття — глобальна екологічна проблема

5.3.1. Сутність біорізноманіття

5.3.2. Вимір біорізноманіття

5.3.3. Поняття про раритетність біорізноманіття

5.3.4. Причини вимирання біорізноманіття

5.4. Засоби збереження біорізноманіття

5.4.1. Збереження in situ

5.4.2. Збереження ex situ

5.5. Економіка збереження біорізноманіття

Розділ 6. СЕПОРТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ

6.1. Біосферна роль лісів

6.2. Тенденції антропогенних змін лісів

6.3. Загальна структура лісів

6.4. Природоохоронна цінність лісів

6.4.1. Категорії цінних лісів України

6.4.2. Міжнародні категорії цінних лісів

6.4.3. Шкали оцінки цінності лісів

Розділ 7. СОЗОТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ

7.1. Проекти природно-заповідних територій і особливості

лісового господарства

7.2. Екоменеджмент лісів — необхідність їх сталого розвитку

7.3. Режими збереження лісів

7.4. Екологічний моніторинг

7.4.1. Поняття, мета і завдання

7.4.2. Структурно-функціональні елементи

7.4.3. Міжнародна співпраця в галузі глобального моніторингу

7.4.4. Моніторинг біорізноманіття

7.4.5. Моніторинг лісів

7.5. Збереження лісів засобами ведення кадастрів

7.5.1. Кадастр природно-заповідного фонду України

7.5.2. Державний облік і кадастр рослинного світу

7.5.3. Державний кадастр тваринного світу

7.5.4. Державний лісовий кадастр

7.5.5. Державний земельний кадастр

4.5.6. Державний водний кадастр

Частина ІІІ.

МЕРЕЖІ ЛІСОВИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ

Розділ 8. МЕРЕЖА ЛІСОВИХ ПРИРОДООХОРОННИХ

ТЕРИТОРІЙ СВІТУ

8.1. Характеристика міжнародних категорій

8.2. Заповідні ліси світу

8.2.1. Репрезентативні об’єкти

8.2.2. Визначні ліси

Розділ 9. МЕРЕЖА ЛІСОВИХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ

ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

9.1. Аспекти і принципи територіальної охорони природи

9.2. Особливості формування категоріальної мережі

9.3. Напрями оптимізації мережі

9.4. Заповідні ліси України

9.4.1. Ліси заповідників і національних природних парків

9.4.2. Визначні праліси

Розділ 10. ЛІСИ ЯК ТЕРИТОРІАЛЬНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ

ЕКОМЕРЕЖІ

10.1. Всеєвропейська екомережа

10.1.1. Критерії виділення і структура

10.1.2. Міжнародний статус лісів

10.2. Національна екомережа України

10.2.1. Екологічні передумови формування

10.2.2. Фрагментація лісів — причина формування екомережі

10.2.3. Роль природоохоронних територій у формуванні екомережі

10.2.4. Об’єкти, завдання і принципи побудови

10.2.5. Структурні елементи

10.2.6. Географічні засади організації

10.2.7. Ліси — екологічний каркас Карпатської екомережі

ТЕРМІНОЛОГІЯ

Визначення термінів і тлумачення понять

Покажчик основних термінів

Іменний покажчик

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Додаток 1. Правова база охорони лісів України

Додаток 2. Раритетні лісові фітоценози Лісостепу України

Додаток 3. Старовікові ліси Лісостепу України

ВИСНОВКИ