| Анонім. День гніву.
|
| Ендре Аді. Коні Смерті.
|
| Геннадій Айґі. Від’їзд.
|
| Іоан Александру. Кінець війни.
|
| Єгуда Аміхай. Усе це і є ритмом танцю.
|
| Ґійом Аполлінер. Зарізана голубка й водограй.
|
| Уладзімер Арлов. Спроба завершеного життєпису.
|
| Анна Ахматова. Реквієм (Фрагменти).
|
| Микола Бажан. Пам’яті друга
|
| Бай Дао. Реквієм.
|
| Джордж Байрон. Темрява.
|
| Ніколоз Бараташвілі. «Голубого неба колір...».
|
| Якуб Барт-Чишинський. Хай буде тут мій дім останній.
|
| Інґеборґ Бахман. Темна мова.
|
| Юрій Бедрик. «Сміло в зиму ввійди...»
|
| Ґотфрід Бенн. «Вже потім був поділ на звуки...».
|
| Жан П’єр Беранже. Мій похорон.
|
| Константін Бібл. Ялинка.
|
| Наталка Білоцерківець. «Забуваються лінії запахи барви і звуки...»
|
| Олександр Блок. «Ніч, вулиця, ліхтар, аптека...».
|
| Шарль Бодлер. Веселий мрець.
|
| Богдан Бойчук. Процесія
|
| Хорхе Луїс Борхес. Вірш про дарунки долі.
|
| Ернест Бриль. «Терплячі тіні вмерлих...».
|
| Владислав Броневський. Освенцім.
|
| Герман Брох. «І прийде ніч по тебе теж...».
|
| Ґвендолін Брукс. Моїм мріям, моїм віршам..
|
| Валерій Брюсов. Птиці, грізні в шалі.
|
| Іван Бунін. Півень на церковному хресті.
|
| Мікелянджело Буонарроті. «Мого життя дорога вже дійшла...».
|
| Анджей Бурса. «Я уявляв собі смерть не такою...».
|
| Оскар Вайлд. Балада Редінзької в’язниці (Фрагмент).
|
| Крістофер Вайт. Заклик не забувати про янголів.
|
| Мірослав Валек. З абсолютного щоденника I, (2).
|
| Поль Валері. Морський цвинтар.
|
| Рамон Марія дель Вальє-Інклан. Облетіла троянда.
|
| Сесар Вальєхо. Чорний камінь на білому камені.
|
| Шарль Ван Лерберґ. Дар.
|
| Никола Вапцаров. Прощальне.
|
| Томас Венцлова. Еміґрантка.
|
| Мігай Верешмарті. На смерть дитяти.
|
| Поль Верлен. «Ох і зимно, й гаряче...».
|
| Франц Верфель. Остання мить.
|
| Франсуа Війон. Епітафія Війона у формі балади.
|
| Теофіль де Віо. «Нагий почав я путь земну...».
|
| Волт Вітмен. Шепіт божистої смерті.
|
| Максиміліан Волошин. Голова Madame de Lamballe.
|
| Їржі Волькер. Смерть.
|
| Вольтер. Прощання з життям.
|
| Вільям Вордсворт. Семірко нас.
|
| Гайнріх Гайне. «Хай про нього не згадають!».
|
| Расул Гамзатов. Журавлі.
|
| Петер Гандке. Межа слів 2.
|
| Єжи Гарасимович. Кладка.
|
| Альфред Гаусман. «Не будись: хай грім лунає...».
|
| Ґеорґ Гейм. Враз настає велике умирання.
|
| Василь Герасим’юк. Братові
|
| Збіґнєв Герберт. Молитовник.
|
| Ґеорґ Гервеґ. Пісня вершника.
|
| Герман Гессе. Скарга.
|
| Антал Гідаш. «Мільйони літ. Корали по крихтиці!...».
|
| Джоффрі Гілл. Реквієм королям-Плантагенетам.
|
| Павло Гірник. «Повертається осінь, і ніч повертається в ніч...»
|
| Мирослав Голуб. Гуси.
|
| Єжи Гординський. Вірш до матері.
|
| Марі Гоу. Смерть: останній візит.
|
| Гуґо фон Гофмансталь. Балада зовнішнього життя.
|
| Віктор Гюґо. 1851. — Вибір.
|
| Константи Ільдефонс Ґалчинський. Пісня про солдатів з Вестерплятте. Переклав О. Карпенко
|
| Федеріко Ґарсія Лорка. Memento.
|
| Стефан Ґеорґе. Антихрист.
|
| Йоганн Вольфґанґ Ґете. Фауст: [Другий монолог Фауста].
|
| Ґеорґі Ґосподінов. Suicide.
|
| Терентій Ґранелі. Після смерті.
|
| Андреас Ґрифіус. Vanitas vanitatum et omnia vanitas.
|
| Франц Ґрілльпарцер. «З того, що є в житті тяжкого...».
|
| Станіслав Ґрохов’як. Гість.
|
| Данте Аліґ’єрі. Божественна комедія: Пекло. Пісня третя.
|
| Ґавріла Дєржавін. «Ріка століть в своїм розгоні...».
|
| Роберт А. Джемісон. Батьківське життя.
|
| Робінсон Джефферс. Ліжко край вікна.
|
| Іван Дівіш. «Папір, зім’ятий у кульку...».
|
| Елісео Дієґо. Почнеться в понеділок.
|
| Емілі Дікінсон. «Вмираючим потрібно небагато...».
|
| Лідія Дімковська. Стара пише до старого.
|
| Анатолій Дністровий. «Засни і не пригадуй імена...»
|
| Джон Донн. «Вона померла. Все як є вмира...».
|
| Володимир Дячун. Зсередини крові.
|
| Едвард Естлін Каммінґс. «котиться в нікуди...».
|
| Одисей Елітис. Пустельний острів.
|
| Жозе-Марія де Ередія. Забуття.
|
| Хосе Марія Ередія-і-Ередія. Несмертельність.
|
| Томас Стернз Еліот. Порожні люди.
|
| Міґель Ернандес. «Можливо, у сільській якійсь місцині...».
|
| Євгеній Євтушенко. «Йдуть сніги біловіті...».
|
| Вільям Батлер Єйтс. Ірландський пілот передбачає власну смерть.
|
| Сергій Єсєнін. «Не прощаюсь, друже, не прощаюсь...».
|
| Філіп Жаккотте. Пожилець.
|
| Іван Жданов. «Область родового володіння...».
|
| Ірина Жиленко. Осінь. Нічна музика
|
| Отон Жупанчич. Відчай.
|
| Адам Заґаєвський. Кінець світу.
|
| Богдан Задура. Схематизм.
|
| Микола Зеров. «То був щасливий десятьлітній сон!..»
|
| Ібн-Сіна. «Я від земного глибу до зоряних Чепіг...».
|
| Генрік Ібсен. «Гидотний чорний ельф живе в мені...».
|
| Ярослав Івашкевич. Уранія.
|
| Іїда Дакоцу. «На випадок смертельної хвороби...».
|
| Дюла Ійєш. Шанс для екзистенціалістів.
|
| Казімєра Іллаковічувна. Смерть.
|
| Тур Йонсон. Народна цвинтарна пісня.
|
| Педро Кальдерон. «Ці квіти, що в саду буяли зрання...».
|
| Яан Каплинський. «ІЗ ПРАХУ ТА ФАРБ З’ЯВЛЯТЬСЯ нові метелики...». Переспівав Борис Щавурський
|
| Джозуе Кардуччі. Mors.
|
| Моріс Карем. Смерть.
|
| Хохе Каррера Андраде. Спів серед ночі.
|
| Жан Кассу. «Пий чашу тьми і засинай тепер ти...».
|
| Володимир Кашка. «Отже, я знаю, що ми помремо...»
|
| Франсіско де Кеведо. Минущість життя.
|
| Карл Теодор Кернер. Прощання з життям.
|
| Бахит Кєнжеєв. «До небокраю поля полинні...».
|
| Никола Кинчев. «І як сказати, скільки є насправді...».
|
| Керолайн Клайв. Написане під час хвороби.
|
| Поль Клодель. Тьма.
|
| Кобаясі Ісса. «Коли помру...».
|
| Семюел Тейлор Колрідж. Повість про Старого Мореплавця
|
| (Фрагмент). Переклав Максим Стріха
|
| Франсуа Коппе. Теслярева родина.
|
| Ліна Костенко. «Ісус Христос розп’ятий був не раз...»
|
| Деже Костолані. Пізня осінь.
|
| Ян Кохановський. Про людське життя.
|
| Переклав Дмитро Павличко
|
| Мирослав Крлєжа. Пісня загиблому.
|
| Весна Крмпотич. Нитка із низу.
|
| Галина Крук. «Жінка надрізує вени...» 1
|
| Тадеуш Куб’як. Створення світу.
|
| Філіп Ларкін. Старі.
|
| Ласло Латор. Ті, що застрягли в підвалі.
|
| Жюль Лафорґ. Жалобний марш на смерть Землі.
|
| Шарль-Марі Леконт де Ліль. Червоне світило.
|
| Михайло Лермонтов. Кохання мерця.
|
| Даніель Каспер фон Лоенштайн. Напис на могилі.
|
| Лопе де Веґа. «Життя людське коротке, наче мить...».
|
| Володимир Лучук. Смерть Бетховена.
|
| Іван Лучук. Сонет до себе, ІІ (Давид і Голіят).
|
| Ельзе Ляскер-Шюлєр. Кінець світу.
|
| Аль-Мааррі. «В Єгипті — мор, але ж немає краю...».
|
| Лорендзос Мавіліс. Лета.
|
| Сіґурдур А. Маґнуссон. Біля могили Невідомого солдата.
|
| Євген Маланюк. Ангел смерти (I)
|
| Іван Малкович. «знову марчіє трава...»
|
| Осип Мандельштам. «Я скажу про це пошепки, досвітком...».
|
| Волтер де ла Мар. Пісня кінця.
|
| Хосе Марті. «Тріщить земля камінна...».
|
| Марцеліюс Мартінайтіс. Заповіт Кукутіса.
|
| Боріс Маруна. Пес.
|
| Йозеф Сватоплук Махар. Ґолґота.
|
| Василь Махно. Однокласник Роман.
|
| Антоніо Мачадо. «Невже помре з тобою цілий світ...».
|
| Ігор Меламед. Темний ангел.
|
| Переклав Борис Щавурський
|
| Войтєх Мігалік. Проповідь Ангела-хоронителя.
|
| Чеслав Мілош. Пісенька про кінець світу.
|
| Ґабріела Містраль. «Із ніші зимної, куди тебе поклали...».
|
| Вальжина Морт. «напевно тобі так само інколи здається...».
|
| Володимир Набоков. Смерть.
|
| Нацуме Сосекі. «В землі...».
|
| Станіслав Костка Нейман. Божі млини.
|
| Вітезслав Незвал. На смерть киці.
|
| Кшиштоф Нєвженда. Короткий вірш про убивання.
|
| Микола Нєкрасов. «Вслухаючись у жах війни...».
|
| Лацо Новомеський. Реквієм.
|
| Ципріан Норвід. Джерело.
|
| Вістен Г’ю Оден. В пам’ть про Вільяма Батлера Єйтса.
|
| Вільям Олд. В’янення.
|
| Переклав Петро Коробчук
|
| Олександр Олесь. «Коли я вмер — забув, не знаю...»
|
| Омар Хайям. «Що знаєш ти? Адже ти сам — ніщо!..».
|
| Ганна Осадко. Портрет — пейзаж — портрет.
|
| Вілфред Оуен. Хорал приреченій юності.
|
| Марія Павліковська-Ясножевська. Золоті жіночі думки.
|
| Весна Парун. Слов’янська колискова.
|
| Октавіо Пас. Обірвана елегія.
|
| Борис Пастернак. Гефсиманський сад.
|
| Езра Паунд. «Померли міріяди...».
|
| Франческо Петрарка. «Життя це втеча, чий нестримний біг...». Переклав Ігор Качуровський
|
| Євген Плужник. «Дві паралелі, два меридіани...»
|
| Едґар Аллан По. Ворон.
|
| Галина Посвятовська. «завжди коли я хочу жити...».
|
| Александр Поуп. Епітафія.
|
| Франце Прешерн. «Обранцям Божим по Страшнім суді...».
|
| Олександр Пушкін. «Перед гробницею стою...».
|
| Іван Радоєв. Хай надійдуть наступні.
|
| Мілан Ракич. Сонети.
|
| Артюр Рембо. Бал повішених.
|
| Райнер Марія Рільке. Осінь.
|
| Янніс Ріцос. Останній обол.
|
| Оґюст Жан Рішпен. Балада.
|
| А. Мері Ф. Робінсон. Етруські поховання ІІ: «Ці урни з головами і руками...». Переклала Олена О’Лір
|
| Александер Рода Рода. На кладовищі у Ґраці.
|
| П’єр де Ронсар. «Я висох до кісток, став на скелет я схожим...».
|
| Амелія Росселлі. Адріані.
|
| Крістіна Россетті. Вгору.
|
| Рудакі. «Усі великі вік свій віджили...».
|
| Тадеуш Ружевич. «Серед стількох...».
|
| Румі. «Друже мій, як до могили...».
|
| Мілан Руфус. «В печері пам’яті...».
|
| Роман Садловський. Знак води.
|
| Володимир Свідзінський. «Під голубою водою...»
|
| Свята Тереза де Хесус. Глоса: «Живу я поза колом днів...».
|
| Оксана Сенатович. Кахля: портрет бабуні
|
| Роберт Сервіс. Серце півночі.
|
| Ольга Сєдакова. Хвороба.
|
| Хосе Асунсіон Сільва. Ноктюрн.
|
| Чарлз Сімік. Пришпилені очі.
|
| Поль Скаррон. Епітафія Поля Скаррона...
|
| Юліуш Словацький. Мій заповіт.
|
| Ієн Крайтон Сміт. Мара.
|
| Сон Саммун. Коли помру.
|
| Марія Луїза Спаціані. Le gouffre c’est mieux.
|
| Леопольд Стафф. Проблеми.
|
| Марія Стєпанова. Гостя.
|
| Волес Стівенс. Смерть вояка.
|
| Роберт Луїс Стівенсон. Реквієм.
|
| Альфонсіна Сторні. Іду спочити.
|
| Василь Стус. «Горить сосна — од низу й до гори...»
|
| Танеда Сантока. «Поміж життям і смертю...».
|
| Арсеній Тарковський. Дума.
|
| Олександр Твардовський. «Дурна ти, смерте, грозиш людям...».
|
| Ян Твардовський. «Здається часом: Господь уже відійшов...».
|
| Альфред Теннісон. Переходячи межу.
|
| Ділан Томас. «І смерть тоді буде безсила...».
|
| Рональд Стюарт Томас. Сільські священики.
|
| Федір Тютчев. «Як димний стовп ясніє в вишині!..».
|
| Томіта Моппо. «У прохолоді ночі...».
|
| Стеван Тонтіч. Картини.
|
| Ґеорґ Тракль. Поминальний день.
|
| Тумас Транстрьомер. Чорні листівки.
|
| Міґель де Унамуно. «У пам’ять йду я, у вигнання...».
|
| Тарас Федюк. «Час наступає. Весела пора...»
|
| Лоренс Ферлінґетті. Буває під час вічності.
|
| Роберт Фрост. «Бувай!».
|
| Хуан Рамон Хіменес. Остання путь.
|
| Дубравко Хорватич. Хорватські очі.
|
| Марина Цвєтаєва. «Я знаю правду!..».
|
| Йозеф Цедлітц. Нічна парада.
|
| Пауль Целан. Фуга смерті.
|
| Отар Чіладзе. Дзеркало в кімнаті вмерлого друга.
|
| Чон Чхоль. Куди ти йдеш?
|
| Олег Чухонцев. «...і двері у пітьмі штовхнув — а там...».
|
| Адельберт фон Шаміссо. Два круки.
|
| Тарас Шевченко. Заповіт
|
| Вільям Шекспір. Монолог Гамлета: «І от питання — бути чи не бути...» (Фрагмент із трагедії «Гамлет» III, 1).
|
| Віслава Шимборська. Похорон.
|
| Фрідріх Шіллер. Похоронна фантазія.
|
| Борис Щавурський. Реквієм для греко-католика
|
| Пейо Яворов. Маска.
|
| Мечислав Яструн. Елегія речей прийдешніх. |
(067) 350-18-70
Кошик
Нова пошта — 80 грн
