| Абдаррахман Джамі та його «Весняний сад». Роман Гамада
|
|
|
| «В переказах про Пророка і легендах про нього сказано...»
|
|
|
| «Якось уранці мобед мобедан їхав своїм конем.»
|
|
|
| «Якось, чи то в день навруза, чи в день мігрджана...»
|
|
|
| «Одного разу на полюванні Хаджжадж.»
|
|
|
| «Одного юнака схопили на крадійстві.»
|
|
|
| «До Хаджжаджа привели одну жінку із племені.»
|
|
|
| «В Іскандера спитали: «Яким чином ти досягнув.»
|
|
|
| «Щедрість — це дарування без міркувань.»
|
|
|
| «Одного разу вночі в каїрській соборній мечеті.»
|
|
|
| «Оповідають, що його величність посланець божий.»
|
|
|
| «Якось Асмаї сидів за накритим столом.»
|
|
|
| «Якось халіф заходився снідати.»
|
|
|
| «Сказали Баглюлеві: «Полічи усіх безумців.»
|
|
|
| «Якийсь учений писав своєму щирому приятелеві.»
|
|
|
| «Один п'яничка вийшов із хати.»
|
|
|
| «Багдадський суддя подався пішки до п'ятницької мечеті.»
|
|
|
| «Один ткач залишив у мудреця одну річ на сховок.»
|
|
|
| «Якийсь сліпий темної ночі простував дорогою.»
|
|
|
| «Амр син Лейса уздрів, що один із його воїнів.»
|
|
|
| «Один із нащадків Алі прикликав до себе в Багдаді.»
|
|
|
| «Один учений, з виду гидкий та тілом бридкий.»
|
|
|
| «Джагиз оповідає: «Ізроду-віку не почувався я.»
|
|
|
| «Якийсь добродій зустрів чоловіка з мерзенним обличчям.»
|
|
|
| «Прийшов один чоловік одворотного виду.»
|
|
|
| «Якийсь добродій із величезним носярою...»
|
|
|
| «Якись-то дотепник угледів чоловіка.»
|
|
|
| «Моавія та Акиль, син Абу-Таліба...»
|
|
|
| «Один із нащадків Алі, ворогуючи з певним чоловіком.»
|
|
|
| «Один самозванець, прикидаючись нащадком Алі.»
|
|
|
| «Халіф трапезував якось з арабом-кочовиком...»
|
|
|
| «Сиділи кілька чоловік та подейкували.»
|
|
|
| «Прийшов Баглюль до Гаруна ар-Рашида.»
|
|
|
| «За владарювання одного падишаха-гнобителя...»
|
|
|
| «Спитали в турчина-харцизяки: «Що тобі любіше.»
|
|
|
| «Якось захожий старець.»
|
|
|
| «В одного вчителя тяжко занедужав син.»
|
|
|
| «Синові одного вчителя сказали: «Ну й дурень.»
|
|
|
| «В одного вчителя спитали: Хто із вас.»
|
|
|
| «Один недужий чоловік лежав уже був.»
|
|
|
| «Якийсь чоловік прийшов до одного добродія.»
|
|
|
| «Спитали в одного горбаня: «Чого більше ти бажаєш.»
|
|
|
| «Один добродій клав поклони.»
|
|
|
| «Один чоловік прийшов до судді.»
|
|
|
| «Один араб-степовик загубив верблюда.»
|
|
|
| «Загубивши свого верблюда, бедуїн.»
|
|
|
| «Якогось лікаря запримітили.»
|
|
|
| «Один мудрець прорік: недолугий лікар.»
|
|
|
| «Якось весняної пори в гурті друзів милих.»
|
|
|
| «Поспитали в одного хлопчини: «Ти хочеш.»
|
|
|
| «Один добродій перед якимось поетом.»
|
|
|
| «Двоє віршувальників зійшлися якось.»
|
|
|
| «Один поет Сагібові, синові Аббада.»
|
|
|
| Фараздак державцеві Басри, що на ймення Халід.»
|
|
|
| «Якийсь поет проказував перед ученим.»
|
|
|
| «Один віршувальник прийшов до лікаря.»
|
|
|
| «Проповідник із казальниці читав свої вірші.»
|
|
|
| «Лисиця клялася у вірності вовкові.»
|
|
|
| «Скорпіон, у жалі якого була погибельна отрута.»
|
|
|
| «Миша багато років проживала в крамниці бакалійника.»
|
|
|
| «Лисиця стояла на дорозі й уважно роздивлялася.»
|
|
|
| «Лисицю спитали: «Чи могла б ти.»
|
|
|
| «Верблюд пасся в степу.»
|
|
|
| «Собака, який давно вже нічого не їв.»
|
|
|
| «У рака спитали: «Чому ти зробився такий.»
|
|
|
| «Жаба втратила свого друга.»
|
|
|
| «Спитали в голубки: «Чому ти виводиш.»
|
|
|
| «Горобець покинув свій дім.»
|
|
|
| «Спитали в собаки: «Яка така причина.»
|
|
|
| «Лисеня сказало своїй матері: «Навчи мене.»
|
|
|
| «Шершень схопив бджолу.»
|
|
|
| «Бачили мурашка, який на превелику силу.»
|
|
|
| «Верблюд пасся в степу.»
|
|
|
| «Овечка стрибала через струмок.»
|
|
|
| «Бик був вожаком свого стада.»
|
|
|
| «Верблюд і віслюк ішли разом.»
|
|
|
| «Павич і ворон зустрілися в саду.»
|
|
|
| «Лисиця потрапила шакалові в лапи
|
|
|
| «Шакал схопив півня на світанку.»
|
|
|
| Примітки та коментарі |
.gif){kind=spacer}
