Інтерв’ю з українським письменником Марком Бабаревичем

Марк Бабаревич — український письменник, військовослужбовець, учасник АТО/ООС та російсько-української війни. Родом із Донеччини. Дипломант конкурсу Коронація слова (2023), автор трилерів і детективів, також пише драматичну, військову та пригодницьку прозу.

Чому ви обрали саме образ священника як головного героя і що вас привело до цієї історії?

Хотів показати шлях та розслідування людини, максимально далекої від того, з чим йому доведеться зіштовхнутися. Продемонструвати випробування, які має подолати чоловік, що за своїм світоглядом на початку історії є цілковитим пацифістом.
Тема викрадення дітей, прифронтових міст — це те, що є болючою частиною нашої реальності. Провести персонажів через ці страждання та дати їм спробувати відшукати вихід. Ось чого я хотів. Адже завжди є надія.

Наскільки події роману «Шершні» перегукуються з вашим особистим досвідом війни і чи є в ньому реальні прототипи?

Образ друга головного героя, який є помічником та головною грубою силою роману, що постійно ставить Сергія перед моральними дилемами, частково списаний з мого побратима. Також більшість персонажів так чи інакше мають за собою людей, з яких я їх змальовував.

Як ви працювали з темою втрати дитини та лінією «син живий» — це більше художній прийом чи відображення реальних історій?

Це все ж таки художній прийом. Як батько, я розумію, що якби постав перед потребою врятувати дитину, навіть якщо б надія була ефемерною, то доклав би всіх зусиль. Це істина для всіх батьків. Мені хотілося додати надії в такий жорстокий твір.

Чи можна вважати «Шершнів» не лише кримінальним романом, а й історією про віру, сумнів і внутрішню боротьбу?

Однозначно, цей кримінальний трилер має глибоку психологічну сторону. Віра головного героя постає перед найбільшими випробуваннями. І це не тільки про віру в Бога, а й віру в себе та близьких людей. Поставши перед обличчям смерті, інколи доводиться переглянути свої цінності. Головні герої це відчули сповна.

Шершні : роман

449,00 грн

Переглянути

Яку роль у книзі відіграє прифронтове місто — це просто фон чи повноцінний персонаж історії?

Гарно сказано. Дійсно, це таки повноцінний персонаж. Адже це та глибока прірва між війною і миром, що вивертає все звичне й давно знайоме, немов задзеркалля. Ті місця, які ти знав з дитинства, більше ніколи не будуть схожі на себе. Все спотворюється й руйнується, але надія живе, люди плекають її.
Фронт, що дихає вогнем на героїв, це була обов’язкова складова їхньої боротьби.

Як ви досліджували тему російських спецслужб і місцевих зрадників та наскільки це близько до реальності?

Це в першу чергу трилер, а не документалістика. Окупація 14 року починалася з мого міста. Я мав друзів, яких вербували. Знайомих, які пішли на співпрацю з ворогом. З оповідей тих, хто все ж таки обрав Україну, я мав чітке уявлення про те, з ким працює росія і кого використовує як плацдарм для розвитку гібридної війни.
Наш ворог є хитрим і жорстоким. Я це знаю не з чуток. А також, враховуючи досвід життя в окупації та інші дані, отримані мною з незгаданих джерел, я можу сказати, що історія вийшла близькою до реальності. Хоч і, звісно, багато в чому є перебільшеною та прикрашеною художніми мотивами та вигадками.

Фінал роману залишає простір для інтерпретацій. Чи було для вас важливо зберегти цю відкритість?

Так, я прагнув показати, що навіть перемога не змусить зло спинитися. Що важливо це розуміти. Це вічна боротьба, яка постійно переслідує людство. Тож добро має лишатися сильним.

Як би ви окреслили головний сенс «Шершнів»: це передусім історія розслідування чи дослідження внутрішнього стану людини в умовах війни?

Для мене це все ж таки в першу чергу розслідування. Шлях героїв і їхня боротьба.

Наскільки складно писати художній текст, перебуваючи у війську, і який головний меседж ви хочете донести читачам цією книгою?

Складність полягає в тому, що неможливо налаштувати якісний режим роботи й завжди приділяти однаково часу написанню. Та попри все письменництво — це про бажання розповідати історії, тому я це роблю навіть тоді, коли часу немає.
Головний меседж: не здаватися, бути сильними і… нікому не довіряти. Чи майже нікому.