Українська дитяча книжка: квиток у світ

   Ірина Батуревич, оглядач книжкового ринку, редактор культурно-видавничого проекту "Читомо"

   Найбільший шанс на українському книжковому ринку, окрім навчальних видань, має, безумовно, дитяча книжка. Поруч із підручниками та посібниками, вона займає суттєву частку ринку, але на відміну від навчальної, радує асортиментом, рівнем підготовки та оригінальністю – обрати є з чого.

   Нішу "оригінальних" видань ледь не повністю зайняло "Видавництво Старого Лева", що торує шлях у цей чарівний і незвіданий для нас світ. Половина книжок, що увійшли до українських рейтингів – це видання ВСЛ. Схоже, що дуже скоро в "повітряну подушку" цього видавництва причепляться й інші, які зрозуміють, що це справа цікава.

   Питання лише в тому, наскільки вдало ми можемо генерувати оригінальність, не купуючи при цьому права за кордоном. До слова, їхня ціна цього року, зважаючи на курс долара, нині теж непідйомна. Тому є неабиякий стимул генерувати власні ідеї, до того ж, не лише для українського, а й світового ринку.

   Власне, 2014 рік вперше приніс нам міжнародну увагу, і найбільше це стосується саме дитліту.
   По-перше, "Зірки і макові зернята" Романи Романишин і Андрія Лесіва (творчої майстерні "Аґрафка") отримали відзнаку Opera Prima конкурсу Bologna Ragazzi Award 2014, окрім того – здійснено видання книжки англійською, французькою та корейськими мовами.

   По-друге, українські видання почали нарешті регулярно подаватися до міжнародного каталогу "Білі круки" (White Ravens), і цього року були включені одразу три українські книжки – "Хто зробить сніг" Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько (ВСЛ), "Із життя хитрих слів" Романа Скиби з ілюстраціями Тетяни Денисенко (Laurus) та "Лісову пісню" Лесі Українки в оформленні Поліни Дорошенко ("Основи").

   Це, безумовно, не мірило комерційного успіху, якого рідко хто з українських видавців досягає на іноземних ринках, але без сумніву, навіть згадка на світовому рівні – для нас важливий, символічний успіх.