Видавництво Навчальна книга - Богдан
Видавництво Новини Електронні книги Співпраця Де придбати Контактні дані Доставка і оплата Foreign Rights
Телефони для замовлення:
phone_num (067) 350-18-70
Нова Пошта Укрпошта basketКошик
Книга дня Знижка 50%
corner_white
Українські народні казки. Книга 18. Казки Закарпаття.(Т)
Українські народні казки. Книг... Зінчук М. А.
249,00 грн
124,00 грн
crt до кошика
Новини видавництва
new-news 08.07.2024
Події тижня (8 - 14 липня)
new-news 05.07.2024
Анонс «Rivers of London» Бена Аароновича
new-news 28.06.2024
Розмова з Наталією Мельник
new-news 24.06.2024
Події тижня (24 - 30 червня)
Дізнайтесь більше про конкурси від видавництва Навчальна книга - Богдан!
Технічна підтримка
  (пн.-пт., з 9.00 до 18.00)
mail support@bohdan-books.com


Як зробити замовлення?
Способи оплати
Доставка замовлень
Умови доставки, оплати і повернення
Політика конфіденційності



Ми у соц. мережах



ГоловнаseparatorНовини видавництваseparatorВідгук на книгу Станіслава Лема "Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско"

calendar 13.06.2024
view857
Час читання: 7хв.

Відгук на книгу Станіслава Лема "Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско"

Відгук на книгу Станіслава Лема "Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско"

📖 Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV. Фіаско 🤖🚀
✒️ Станіслав Лем
🖨️ Видавництво НК Богдан
📝 Ірина Шевченко, Тарас Ярмолюк, Софія Олійник, Юрій Попсуєнко, Петро Таращук, Леся Воронина, Дмитро Андрухів

Це не мазохізм — час від часу потрібно випробовувати межі свого читацького терпіння і брати до рук книги, які зовсім за межами звичної читацької зони комфорту. Тож на цей раз це четвертий том Лемового П'ятикнижжя. Ще у відгуку на третій, котрий зовсім не зайшов, був згадував, що перший, а тим паче другий — зовсім непогані, а от історії про Ійона Тихого — мука борошняна. Цього разу не все так погано, бо про Ійона тільки перший роман:

ФУТУРОЛОГІЧНИЙ КОНГРЕС

Як то завжди буває в історіях про цього чолов'ягу, його, як дуже велику шишку в науковому світі, запрошують на Футурологічний конгрес в готелі Гілтон, де зібралися не тільки футурологи, але й різні збоченці, революціонери й терористи. Ото вже з самого початку оця легковажність світу загалом мене вже починає бісити. А оскільки на тому конгресі багато головатих дядьків, то всі вони використовують різні нововигадані терміни, згадка яких не несе ніякого смислового навантаження, а лише путик заязикує. Здається, ніби там третина слів — новотвори Лема, котрі ні разу не повторюються. Так, він у цьому мастак, але зацикленість на цьому трохи дратує. Із цим я продовжував читати. Далі починається фармакологічне божевілля, хоча розумію, що це сатира, перебільшення, але вже аж в такі крайнощі, що навіть для того, аби пукнути, потрібно вжити якусь пігулку чи лизьнути якусь цукерку. Та не все так погано. Незважаючи на те, що обгортка сатирично-абсурдна і травиться тяжкенько, та концепції як на 1970-й дуже цікаві: багато речей, які зараз використав Нолан у своєму “Початку” — марення в маренні, оці сумніви в реальності, чимось навіть нагадало “Далекий простір” Мельника. Загалом утопічний роман і, маю надію, останній про Ійона Тихого.

РОЗПОВІДІ ПРО ПІЛОТА ПІРКСА

Цей персонаж мені сподобався набагато більше. Протягом десяти оповідань Лем розповідає про пригоди пілота Піркса, починаючи з його навчання і аж до зрілих років. Так само зріє і текст — з кожною новою історією проблематика серйознішає, герой дорослішає, а ставлення його до світу і моє до нього кристалізується в щось справжнє, а не сатиричне. Хоча й не без цього: ще в першому оповіданні Піркс під час польоту одягнений у протипітну білизну, в якій постійно пітніє, а в космічні кораблі в нього пробираються мухи, що псують усю роботу. Знайшов також і неточності: те, що муха в невагомості літає і то цілком свідомо та контрольовано (гадаю, вона була б дезорієнтована), а ще в космосі для навігації Піркс використовує напрямки сторін світу, що нелогічно. Зрештою пригода виявляється “Грою Ендера”.

Загалом, а особливо спочатку, Лем ніби описує свою мрію стати космонавтом: дуже детально розповідає про всі етапи, дрібні деталі “побуту”, незручності космічного пілота. Вочевидь, він не одну годину промріяв про цю професію. Але коли його герой дорослішає і пілотування стає рутиною, у Лема з'являється нова тема — тема свідомості комп'ютерів, розумних машин. Натрапляючи на ці явища, Піркс лишається мовчазним свідком, але читач бачить не один абзац, списаний серйозними розмірковуваннями на цю тему. Так до оповідань вплітається філософія, а тому читати Лема стає в рази приємніше.

ГОЛЕМ XIV

На диво, мені сподобався “ГОЛЕМ XIV” і то найбільше саме частини, написані про нього у вигляді передмови та післяслова, сподобалась вигадана історія створення цього “комп'ютера”, а також усі події, що сталися внаслідок. Саме історії Лема мені до вподоби, але щоб мінімум сатири і гіперболізації. Натомість лекції ГОЛЕМА тяжкі, власне, таким чином автор досяг бажаного результату, тому що вони за задумом і мали бути важкі для сприйняття, оскільки їх розповідає вищий розум. Та навіть не зважаючи на це ідеї ГОЛЕМА про людину і про себе цілком зрозумілі — багато з них дуже цікаві, особливо про людину. Якось приємно читати, коли автори розбивають на друзки антропоцентричний світогляд і подають її – людину — як випадковий наслідок, а не головну ціль — Всесвіт не змінився би за відсутності людини.

ФІАСКО

Чудове закінчення книжки. Роман “Фіаско” нагадав мені вже два прочитані раніше його романи — “Соляріс” та “Непереможний”. З цього дещо й спойлер: в романі йдеться про перший контакт з позаземним розумом і корабель, що своєю могуттю може позмагатися з цілою планетою. Але звабив він мене не схожістю з попередніми роботами, а такою ж серйозністю. Персонажі не розмовляють кумедно, ситуації не сатиричні — все, як в більш звичній науковій фантастиці. Спокусив темами, яким він приділяє по кілька абзаців, що розмірами сягають на кілька сторінок: це, окрім технічних теорій, і психологія, і соціологія, військова політика, етика, релігія та багато інших. Лем, як тільки наштовхується на аспект, з приводу якого має свою думку, робить відступ від основного сюжету і розгорнуто вводить читача в курс справи.

На початку в нас з'являється таємниця головного персонажа — хто ж то є? Потім вона відступає в сторону і її місце займає Квінта (планета) та її жителі — ті самі іншопланетяни, з якими людство намагається вступити в контакт. Загалом роман дуже масштабний, адже згадуючи початок і щойно прочитавши фінал, здається, що це були два різні твори — настільки кардинально змінився сетинг. Тож цей роман виправив враження від книжки, а отже починав її вже недарма.

В сухому залишку підсумую: незважаючи на тяжкий початок цього тому, середина його була вже трохи легшою, а фінальний роман взагалі чудовий. Саме “ГОЛЕМ XIV” та “Фіаско”, хоча й читалися довго, втримали в планах придбати закінчення П’ятикнижжя і продовжити з Шестикнижжям. Мені не подобається сатира Лема — вона для мене надто абсурдна, проте його серйозні романи завжди вражають ідеями та думками, а також науковим підґрунтям, яким то все підкріплено, адже Лем – людина вчена, а футурологічні аспекти в його творах не просто вигадки, а наукові концепції. Цим-то він і заслуговує мою повагу, а завдяки таким романам, як “Фіаско” — терпіння. Ще одна заувага, що навіть попри те, що книга громіздка та важить з кілограм, вона саме втрапила в “турне” і принаймні побувала в бліндажах кількох областей, де навіть випадало кілька разів взятися за читання. Це не завжди було доречно, але ж кажуть, що книгу варто брати з собою всюди, отож…

Джерело: ГАРТ. Хроніка суб'єктиву

  
Логін:      
Пароль:

ent Реєстрація    ent Забули пароль?
Вкажіть свій емейл


Коментар
ajax-loader-blue