Вовчок Марко

Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська, 22 грудня 1833 — 1 серпня 1907) — видатна українська письменниця, перекладачка, класик соціально-побутової прози.

Народилася в дворянській родині, з дитинства захоплювалася читанням і вивченням мов. Виховувалася в Харкові, де опанувала французьку та польську мови. Життя серед інтелігенції сформувало її погляди і творчу натуру.

Перші оповідання написала у 1856 році, а вже збірка «Народні оповідання», видана під псевдонімом Марко Вовчок, принесла їй славу. Письменниця глибоко вивчала українську мову та культуру, що стало основою її творчості. У 1859–1867 роках подорожувала Європою, спілкувалася з відомими літераторами і займалася перекладами.

Серед найвідоміших творів — «Інститутка», «Максим Гримач», «Кармелюк», «Сава Чалий». Марко Вовчок залишила вагомий слід як у літературі, так і в розвитку перекладацької справи.