Іваніцька-Дячун Тетяна

Тетяна Іваніцька-Дячун – лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD у галузі знань «Охорона здоров’я», письменниця та учасниця українських і міжнародних культурних проєктів. Народилася 30 березня 1996 року в місті Бучач Тернопільської області в сім’ї лікарів. Нині проживає та працює у місті Тернополі.
Професійну діяльність здійснює на посаді асистентки кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Поєднуючи наукову та клінічну роботу, зосереджується на питаннях психічного здоров’я, психотерапії та медичної психології.
Літературна діяльність Тетяни охоплює поетичні, есеїстичні та прозові жанри. Її першими виданими творами стали збірки поезій «Carpe diem» (2015) та «Паперові крила» (2017). У 2019 році вийшла збірка есе «DEMO-кратія», створена за підтримки стипендії Президента України для молодих письменників. У 2020 році була опублікована повість «Мій дідусь був польським переселенцем», яка отримала премію літературного конкурсу видавництва «Смолоскип».
Тетяна також є співавторкою низки збірок дитячих та терапевтичних казок, зокрема: «Чароцвіт» (2023), «Чаросвіт» (2023), «Бешкетні зимовинки» (2023), «Чарокрил» (2024), «Бабусю, розкажи мені про себе» (2024), «Готель різдвяних казок» (2024), «Сім днів до Купала» (2025), «Під шепіт снігу» (2025), «Зимосвята» (2025).
У 2019 та 2024 роках Тетяна Іваніцька-Дячун була удостоєна стипендії Президента України для молодих письменників. Представляла Україну на міжнародних культурних заходах, серед яких проєкт «Літературна мандрівка» в межах фестивалю Conrad Festival (Краків, Польща, 2016) та літературна резиденція «International Writing Camp / A Piece of Peace» (Діліжан, Вірменія, 2022).
У своїй науковій, професійній та літературній діяльності дотримується принципу: «Не пливи за течією – будь течією».