
Андрус Ківірягк — одна з найяскравіших, найплідніших, найноваторськіших і найвпливовіших постатей сучасної естонської літератури, мабуть, найулюбленіший і найталановитіший естонський письменник нашого часу. Він справжній віртуоз, який легко переходить від одного стилю до іншого, створюючи оповідання, газетні колонки, памфлети й драматичні твори, пишучи для дітей і телебачення, поєднуючи чорний гумор із несподівано ніжною чуттєвістю та змушуючи читача усміхатися крізь сльози.
Народився 1970 року. Вивчав журналістику в Тартуському університеті, нині працює в щоденній газеті Eesti Päevaleht, де щотижня публікує авторські колонки.
Важко сказати, що більш популярне: його п’єси, романи, коротка проза чи твори для дітей, яких маленькі читачі просто обожнюють. Дорослі ж, мабуть, найбільше цінують його романи — Rehepapp ehk November («Листопад», 2000) та Mees, kes teadis ussisõnu («Чоловік, який володів зміїною мовою», 2007).
Створюючи водночас трагічні, болісні й надзвичайно дотепні історії, Ківірягк незмінно звертається до історії як до художнього вимислу, як до міфу, що лежить в основі народної свідомості й формує її. Історичні факти цікавлять його значно менше, ніж здатність проникнути в найглибші шари місцевої ментальності.