Товариство захисту кайджю : роман

Шановного автора до цих пір не читала, проте за цю книгу чула багато хорошого. Відповідно, почала перевіряти. Громадяни! Вона реально класна! Легка пригодницька історія про іншу Землю, яка розвивалася інакше ніж наша, і на якій виникли кайджю. Не як окремі істоти, а як екосистеми. С ядерним реактором всередині. Який вони самі в собі і вирощують, якщо будуть забезпечені кілька умов. Головний герой історії - звичайна людина майже “з вулиці”. Він потрапляє в світ кайджю... тому що звільнилася вакансія “хлопця, який має тягати вантажі”. І він саме це і робить: переносить щось з пункту А в пункт Б. Але він не тупенький хлопак з м'язами (таких туди і не беруть), має гнучкий розум, допитливість і кмітливість. Інформацію про кайджю і про їх світ ми отримуємо в манері: так, оце ми вже дослідили, про це - здогадуємося, а ось це зара будемо перевіряти. Тому беремо каністри з феромонами, вантажимося у вертоліт і спробуємо підштовхнути двох кайджю до розмноження за допомогою цих феромонів. Це весело і дотепно. Я реготала і зачитувала вголос шматки книги чоловіку, сину, киці і навіть рибкам з мурахами, коли інших не було поряд. Звісно, у книзі буде поганець; звісно, з ним розберуться; звісно, автор змусить нас хвилюватися, чи таки рілі вийде у четвірки науковців у Джеймі те, що вони задумали.

#читаємоБогдан Джон Скалці "Товариство захисту кайджю" Видавництво "Богдан", переклад Анатолій Саган, 264 с. Якщо ви раптом, до цих пір, ще не купили і не прочитали книгу Джона Скалці "Товариство захисту кайджю" нумо, негайно це зробіть! Якщо вам сподобався цикл Скалці "Війна старого", ця теж обов'язково зайде! Це той самий класичний "фірмовий" Скалці, який полюбився мені с перших трьох книг Війни старого. Як зазначив сам автор у післямові, Товариство захисту кайджю це не серйозна симфонія, а легенька попса – прослухав пару хвилинок пісеньку і в гарному настрої з посмішкою йдеш собі далі займатися своїми справами. І дійсно, тут немає складних увертюр, ніяких довжелезних описів на десятки сторінок якихось зарозумілих наукових досліджень чи технологічних процесів. Все відбувається через діалоги, з гумором, сюжет розгортається у фірмовому стилі Скалці, тому читається дуже легко та швидко. Я прочитав ці 260 сторінок не напрягаючись за два дні, в при бажанні можна було б і за день. Сам роман був написаний всього за декілька місяців у 2021 році і в 23-му отримав нагороду Локус як найкращий фантастичний роман року. Події відбуваються у наш час, в нашому світі, під час пандемії ковіду, автор неодноразово згадує популярні фільми, серіали тощо – звісно ж і Ґодзіллу, і Тихоокеанський рубіж, а ще Парк Юрського періоду, Зоряні Війни, Дивні Дива, Сутінки і навіть Ніла Стівенсона з його "Снігопадом". Головний герой Джеймі Ґрей в пошуках роботи під час пандемії коронавірусу, випадково приєднується до таємної організації ТЗК, в якій працює його приятель Том. Він і запропонував Джеймі попрацювати з якимись великими тваринами у польових умовах в якості вантажника і носія. Вони летять у відрядження в якусь глушину, чи то до Гренландії, чи до Канади і наївний Джеймі гадає, що буде наглядати за полярними ведмедями, тюленями чи китами ха-ха, як же він помилявся.. Джеймі опиняється на таємній базі, де як з'ясувалося є прохід у паралельний світ, альтернативну Землю, яка покрита непролазними джунглями і яку населяють величезні дивні створіння, названі кайджю на честь японських монстрів з фільмів. ТЗК (яка і є Товариством Захисту Кайджю) ще з 1950-х років вивчає та опікується цими тваринами, які до речі і не тварини зовсім, а цілі екосистеми і які ще до всього є ходячими ядерними біореакторами. Ось це природньо не могло не зацікавити не тільки науковців, а ще й не дуже порядних військових та бізнесменів, яких не цікавить екологія, а потрібні тільки надприбутки та зброя. Є тут звісно і головний злодій, з яким вступають у боротьбу захисники кайджю, але про це вже дізнаєтеся самі, прочитавши цю чудову книгу. Моя оцінка 9/10.

Я думав, що буду трохи сваритись на цей роман, але вже не буду. В післямові автор чесно признався, що це - попса свого "ковідного" часу. Ні, роман не поганий, ні! Просто коли ви починаєте його читати, то десь після першої половини він починає нагадувати якийсь ситком, де кожна людина - це бог сарказму чи іронії і всі діалоги збудовані на цьому. У "Війні старого" це було більш дозовано. І все ж, тло, на якому цей ситком відбувається досить цікавий. Уявіть на хвилину, що мультивсесвіт існує. Хоча не так, він справді існує. Уявіть, що людина змогла дістатись до такого "іншого всесвіту", іншої "Землі", де панівною твариною є величезні монстри, схожі на японських кайджю. Звісно, як і будь яким тваринам, їм теж потрібна охорона. Так і з'явилось товариство захисту кайджю, яке досліджує цих монстриків та не дає їм заглянути в наш з вами світ. Головний герой, Джеймі, тільки що був підступно звільнений з фірми, в якій мав провідну роль і понижений до кур'єра з доставки їжі. І от волею випадку, він матиме змогу потрапити в цей "світ новий" в якості... кур'єра-носильника. Хоч в книзі досить цікавий світ, але, як і казав автор, це легка історія, без намагання створити щось надто глибоке. Гумор (навіть передоз), цікава зав'язка і легкий стиль - саме те, щоб посидіти з книжкою у вихідний. Якщо вам подобається саркастично-іронічний гумор - вам зайде на ура. #читаємоБогдан