Книга Майкла Шерінга про лікування ПТСР у дошкільнят

Ймовірно, більшість читачів нашого блогу так чи інакше чули про існування ПТСР. Тож варто почати з пояснення. Отже, посттравматичним стресовим розладом називається серйозний наслідок травматичних подій. Та важливо враховувати, що доросла людина потребує за умови такого стану одних підходів, а дитина — зовсім інших. Адже в дошкільнят є істотні відмінності в розвитку когнітивних, мовних, емоційних та поведінкових здібностей.

Втім, у дітей від 3 до 6 років ПТСР проявляється не менш яскраво, ніж у дорослих, але відповідно — зовсім по-іншому. Малеча часто не може пояснити словами, чого вона боїться, тому батькам інколи складно зрозуміти її реакціїї.

Важливо зазначити, що наразі понад 40% дітей мають ознаки ПТСР. Ігнорувати їх не можна, адже в частини дошкільнят симптоми залишаються хронічними й без втручання спеціалістів лише поглиблюються.

Як проявляється ПТСР у дошкільнят?

Особливість посттравматичного стресового розладу в дітей раннього віку полягає в тім, що такий стан розкривається, відображається, тобто ніби «говорить про себе» саме через поведінку. Дитина може ставати агресивною або, навпаки, замкненою, переживати кошмари, відтворювати травматичні події у грі. Іноді реакції дошкільнят скидаються дивними або безпричинними.

У дітей посттравматичний стрес часто проявляється в іграх і поведінці. Дошкільнята можуть повторно переживати травматичну подію навіть під час малювання, наприклад, часто або періодично відтворююючи на папері сцени аварії або пожежі. У віці від 3 до 6 років поширені нічні кошмари та порушення сну, діти можуть різко прокидатися від гучних звуків. Часті істерики чи нібито безпричинні сльози можуть свідчити про підвищену тривожність.

У деяких дітей спостерігається регресія до ранішніх звичок: вони можуть знову почати смоктати палець, мочитися в ліжко або надмірно прив’язуватися до батьків. Дитина може уникати людей і місць, які нагадують про травму, бути замкненою та мати безпорадний вигляд. Також діти можуть втратити зацікавленість до улюблених ігор та інтерес до друзів, перестати говорити про те, що сталося.

Причини розвитку ПТСР у цій віковій групі

Поширені фактори ПТСР — це події, що порушують безпеку дитини:

• Загроза життю чи здоров’ю, наприклад, тяжкі ДТП, пожежі, повені, землетруси, опіки чи серйозна хвороба з ризиком для життя.
• Насильство, зокрема домашнє, фізичні чи сексуальні знущання, а також, безумовно, бойові дії.
• Втрати — смерть батьків чи близьких, тривала розлука з ними через хворобу, евакуацію тощо, а також утрата безпечного оточення.

Чимало з перелічених ситуацій знайомі сучасним дітям, а тому вони потребують особливої опіки. Адже розібратися з наслідками ПСТР дуже складно.

Наслідки нелікованого ПТСР для розвитку дитини

Якщо посттравматичний розлад залишити без лікування, його симптоми можуть закріпитися та перетворитися на хронічний стан. Травма здатна порушувати розвиток мозку та емоційне становлення особистості. Це призводить до складнощів у навчанні та спілкуванні з однолітками. Діти з нелікованим ПТСР мають підвищену тривожність, депресію або агресивну поведінку.

Тому важливо своєчасно реагувати: чуйна підтримка батьків та фахова допомога спеціалістів можуть запобігти затягуванню проблем і допомогти дитині відчути себе у безпеці. Співчуття дорослих і рання терапія допомагають малечі поступово відновлюватися та почати життя без страху.

Книга Шерінги та його доказова методика допомоги

Детальніше ознайомитися з прикладати поведінки дітей за умови такого розладу та підібрати ключі до виходу з такого стану пропонує автор посібника «Лікування ПТСР у дітей дошкільного віку» Майкл Шерінга. Це видання готується до виходу в нашій друкарні. Автор влучно зазначає у своїй передмові:

«… 5-річний хлопчик, який тремтить від страху, коли йде сильний дощ, насправді боїться, що будинок затопить, як це сталося під час урагану. Він не просто уявляє, що його затопить, він переконаний у цьому.»

Цей приклад показує: дитина переживає травму на іншому рівні, ніж дорослі. Вона не здатна розповісти про свій страх, але він все одно керує її життям.

Майкл С. Шерінга — доктор медицини, магістр громадського здоров’я, професор і заступник голови з наукової роботи кафедри психіатрії та поведінкових наук Медичної школи Університету Тулейна (Новий Орлеан, США). Його наукова діяльність зосереджена на дослідженні ПТСР у дітей і підлітків. Він розробив і апробував протокол когнітивно-поведінкової терапії для лікування ПТСР у дошкільнят, який став основою цієї книги. Доктор Шерінга активно впроваджує скринінг і лікування дитячих травм у системі охорони здоров’я Луїзіани, є почесним членом Американської психіатричної асоціації та лауреатом премії Ірвінга Філіпса.

Лікування ПТСР (посттравматичного стресового розладу) у дітей дошкільного віку. Клінічний посібник

499,00 грн

Переглянути

Його посібник сфокусований на моделі поступової експозиційної терапії. Вона також називається систематичною десенсибілізацією — тобто методом поведінкової психотерапії, що допомагає поступово зменшити тривожність і фобії, пов'язані з певними ситуаціями, предметами чи людьми. Основний принцип полягає в тому, що пацієнта навчають техніки релаксації, а потім поступово піддають впливу подразників, які викликають страх, пов'язуючи їх із станом спокою, що пригнічує тривожність.

Експозиційна терапія адаптована до рівня розвитку дитини. Це означає, що терапевтичний процес поділений на зрозумілі та досяжні кроки:

1. Оволодіння стратегіями релаксації — навчання диханя, візуалізації та простих способів заспокоєння.
2. Розробка ієрархії страхів — спільне з дитиною складання списку ситуацій та образів, які викликають тривожність.
3. Поступове проживання страхів — дитина стикається з цими нагадуваннями у контрольованих умовах і вчиться не тікати, а застосовувати нові навички для зменшення тривожного стану.

Як підкреслює автор, окрім цих ключових етапів, є багато додаткових компонентів до, під час і після терапії, які підтримують успіх. Саме така системність робить протокол лікування дієвим.

Практичність і людяність методики Шерінги

Особлива цінність посібника — у його практичності. Він не лише описує терапевтичний процес, а й містить приклади діалогів, вправи, робочі аркуші для батьків і навіть ілюстрації, які допомагають пояснити дитині складні речі доступною мовою.

Сам автор підкреслює, що книга створювалася у співпраці з митцями, лікарями та родинами, які дозволили працювати з їхніми дітьми. Автор пише:

«Дякую художниці Carol Peebles, яка люб’язно допомогла нам переосмислити і розширити ілюстративність посібника… Особливу подяку слід висловити сім’ям, які дозволили нам працювати з ними».

Це додає людяності посібнику: читачі бачать, що це не абстрактна теорія, а результат живої взаємодії з дітьми та батьками, які подолали складні випробування.

Як книга допоможе батькам?

Для батьків цей новий посібник — ключ до розуміння того, чому дитина реагує так, а не інакше. У книзі є спеціальний розділ для дорослих, де пояснюється, як можна підтримати дитину вдома: створити безпечне середовище, дотримуватися стабільного режиму дня, уважно слухати малюка, дозволяти йому виражати емоції. Читаючи цей посібник, батьки отримують не лише знання, а й відчуття співучасті: вони бачать, що не самі в цьому досвіді, що інші сім’ї проходили саме такий шлях і успішно допомогли своїм дітям.

ПТСР у дітей дошкільного віку — складний, але не безнадійний стан. Завдяки науково перевіреним методам та адаптованому підходу, описаному в книзі Майкла Шерінги, малеча може навчитися долати свої страхи, а батьки — правильно їх підтримувати.

Цей посібник поєднує емпатію, практичність і доказову ефективність, тому стане справжнім помічником як для фахівців, так і для кожної родини, яка шукає відповіді та підтримки.

Додаткові джерела:
В Україні дослідили, скільки дітей мають ознаки ПТСР
Що таке ПТСР, як проявляється та які особливості має у дітей