17.10.2016

   Про те, чому йому подобається писати детективи, а також про нові твори, тернопільський письменник Олександр Вільчинський розповів під час презентації збірки “Шерлок Холмс на Форумі видавців”. До неї ввійшли детективні оповідання, створені ще до революції Гідності. Назву збірці дав однойменний текст.

   – Це — мій перший мій львівський детектив, можливо, не останній. Цьогорічний — вже шістнадцятий форум, який я відвідав. Це дуже багатопланова та багатошарова подія, там вирує життя. Тож з`явилася ідея написати про нього твір, – пояснив автор. – Сюжет досить простий — є видавець, є письменник, обидва готуються до Форуму. Видавець пропонує зіграти письменникові роль Шерлока Холмса на цьому заході, мовляв, люльку маєш, моя жінка принесе кашкет і плащ – будеш ходити і вдавати з себе детектива. Ніби й нічого такого не має відбутися, але життя внесло корективи.

   Крім того, у книжці є рибальський та санаторійні детективи, а ще твір про пограбування по-українськи. До речі, до збірки повернувся герой Олександра Вільчинського із “Неврахованої жертви”, “Суто літературного вбивства” та “Віагри для мера” – Андрій Грабовський. Як зізнався автор, він уже планував “зав’язувати” із детективами, але вони його не відпускають.

   – І одна з причин — мені цікаво їх писати, – сказав Олександр Вільчинський.- Я на якийсь час стаю ну не Шерлоком Холмсом, але Андрієм Грабовським. Хоча писати детективи важко — треба до останнього тримати інтригу, і чим довше вдається це зробити, тим вдаліший твір. Тому часто доводиться повертатися до написаного, щось міняти, щось переписувати. Головне, щоби детектив був цікавий читачеві, інакше в ньому немає сенсу. Нецікавий детектив нікому непотрібний. Це про інтелектуальний роман можна говорити, що він незрозумілий або нецікавий комусь, але вдалий, а детектив не той жанр, який може бути незрозумілим і нецікавим. І тому в нас не так багато письменників, котрі творять у цьому жанрі.

   Далі читайте тут: «Погляд»